Ветерани приймають виклик: всеукраїнські змагання для військових з інвалідністю
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
-
-
«Випускники» з катівні – після російського полону чоловіки змушені допомагати собі самі
Після довгих місяців катувань звільнені з російського полону чоловіки змушені продовжувати боротися за свої життя. Багато з них залишилися без домівки, грошей і належної опіки з боку держави. Щоб допомогти собі та підтримати інших, колишні вʼязні обʼєдналися у мережу «Випускники». Обʼєднані спільним досвідом пережитих тортур та приниження з боку окупантів, вони знаходять розуміння та підтримку. Їм також допомагає гумор, саме тому вони жартівливо називають себе «випускниками». Колишні полонені розповіли Frontliner, як вони потрапили у неволю, вижили у російських катівнях, звільнилися з полону і вже на волі виборюють своє право на гідне життя.
-
Хто вселив страх у серце шахтаря з Донеччини?
Мій дід Анатолій помер, але так і не впустив у себе Україну. Навіть переживши російську окупацію, він пішов зачарованим “рускім міром”. Більшу частину життя дід був шахтарем, жив на Донеччині. Там у нього був дім, була сім’я. Не бідували. На зламі часів, коли радянська економіка почала перетворюватися на українську, як більшості, стало складніше. Завдяки взаємній підтримці родина пережила той період, знову прийшов час відносного достатку. Зв’язок мого діда з моєю матір’ю, увірвався, коли виявилося, що росіянин Анатолій став батьком українки Ірини. Він не зміг прийняти цього. Якщо колись дід сумнівався в існуванні українців, то з часом він став ненавидіти “бандерівців”. З цією ненавистю та в страху він помер у Полтаві. Історія мого діда – не унікальна, навпаки, вона типова для великої частини старшого покоління в регіоні. Такі зламані долі стали камінцями у стіні, яку Росія десятиліттями намагається звести між Донеччиною та рештою регіонів України. Далі описаний приклад моєї сім’ї показує в деталях як це відбувалося.
-
Ловець КАБів: як працює новий український комплекс «Ай-Петрі»
Понад тисяча кілометрів фронту - від Херсонщини до Покровська - цілодобово у полі зору російських безпілотників. В небі - великі дрони-розвідники, мавіки, денні і нічні та всюдисущі FPV. Їхнє розташування в режимі онлайн видно на моніторі, в спеціальній закодованій програмі, якою користуються українські військові. Герої цієї історії - мають специфічні задачі. Вони оператори нового комплексу кіберзахисту "Ай-Петрі". Їхній фах - подавлення БПЛА та дезорієнтація різного роду боєприпасів, які вони коригують.
-
Стіна памʼяті в Києві та стихійна меморіалізація. Як вшанувати пам’ять про всіх полеглих?
На Стіні пам’яті на Михайлівській площі в Києві вже немає місця для нових фотографій загиблих військових. До повномасштабного вторгнення цей меморіал містив майже 5 тисяч портретів. Нині він більший принаймні вдвічі, та все ж, не має імен усіх полеглих захисників. Вшановуючи їхню памʼять, рідні та близькі несуть до Стіни квіти, лампадки, церковні свічки, прапорці, а навіть похоронні вінки. Тим часом вицвілі на сонці фотографії, на яких ледь можна розгледіти обличчя, ніхто не наважується прибрати. Хто відповідає за цей стихійний меморіал? Чи йому місце на Михайлівській площі? Чи може одна стіна вмістити памʼять про всіх полеглих у боях російсько-української війни?
-
Дні пам’яті: Проводи на Марсовому полі у Львові – фоторепортаж
Після Великодня українці традиційно поминають померлих рідних. Сімʼї збираються на кладовищах, прибирають і моляться за своїх близьких. У час війни традиція набула ще глибшого значення, адже у ці дні вшановують і воїнів, які загинули на фронті. Рідні та небайдужі люди приносять полеглим великоднє тепло: залишають паски і дбайливо розфарбовані писанки. На деяких могилах все ще зберігаються символи попередніх свят – новорічні дощики і вербові «котики».
-
Війна – останнє, що вони побачили. Незрячі ветерани повертаються до життя
Втративши зір на фронті, ветерани вчаться жити заново. Опанувати базові навички їм допомагають у таборі «Життя після війни». У першому цьогорічному заїзді більшість ветеранів уперше вийшли на вулицю без супроводу. Вони змогли це зробити завдяки заняттям від ранку до вечора. Репортерка Frontliner побувала у таборі, що повертає до життя.
-
Чи готові укриття до нових загроз: бомбосховища в містах України | ОГЛЯД
Так зване «перемир’я», що так і не розпочалося, вже завершилось. Тим часом Росія накопичує ракети та дрони для ударів по Україні.
-
Київ пережив нічну комбіновану атаку: стали відомі наслідки (ОНОВЛЕНО)
24 квітня 2025 року Київ пережив одну з найпотужніших атак за останній час. Протягом понад чотирьох годин у столиці тривала повітряна тривога через масовану ракетну та "шахедну" атаку.
-
Вітер, крила-камікадзе і РЕБ «Єнот»: день на фронті з екіпажем «Москіти»
Репортери Frontliner вирушили на бойове завдання разом із екіпажем «Москіти» – бійцями підрозділу «Бродяги», які під Покровськом використовують FPV крила-камікадзе для ударів по російських військових цілях в глибині їх порядків. У репортажі – хронологія бойового виїзду: підготовка, атаки, ризики та повернення.
-
З Ukrainian fashion week на посаду наукового співробітника – як ветеран повернувся на службу після ампутації
Спецпризначенець Олександр Кунгуров з позивним «Турбо» двічі брав участь в модних показах на Ukrainian fashion week, навчився танцювати на протезі й повернувся на службу. До активного життя після поранення його спонукають люди, які ним захоплюють, і бажання допомогти пораненим побратимам психологічно впоратися з їх травмами. Зараз 34-річний військовослужбовець 3 полку Сил спеціальних операцій звикає до посади наукового співробітника у відділі психологічної підтримки персоналу і здобуває освіту, щоб стати повноцінно військовим психологом.
-
Як підготуватися до евакуації: поради на випадок довгої дороги з дому | ОГЛЯД
Російська армія, прикриваючись перемир’ям, стягує сили на Харківщину. Напруженою лишається ситуація у прикордонні Сумщини. Не вщухають бойові дії на інших ділянках фронту. Тому мирне населення може постати перед необхідністю залишити небезпечні для життя території. Тож цивільним, про всяк випадок, варто пригадати як зібратися правильно і що не варто залишати на потім.
-
Окуповані території України, лінія фронту, загрози і спротив | ОГЛЯД
Понад 11 років триває російська окупація частини української території. Повномасштабне вторгнення, що почалося 24 лютого 2022 року, на піку охопило майже п’яту частину України. Площа тимчасової окупації скоротилася, але під контролем російської армії залишається близько 18% українських територій – близько 109-113 тисяч квадратних кілометрів. Тим часом бойові дії точаться на кількох ділянках фронту, а ще більша площа – під загрозою нових атак.
-
У Сумах попрощалися з родиною Мартиненків, які загинули від російської балістичної ракети
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.
-
Протидія БПЛА у програмі БЗВП десантно-штурмових військ – фоторепортаж
Ефективність дронів у сучасній війні є беззаперечною. Безпілотники за кількасот доларів здатні не лише вбити піхотинця, а й знищити або вивести з ладу техніку вартістю в мільйони доларів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, лише у січні 66% втрат російської військової техніки були спричинені саме ударними БПЛА. Статистика застосування дронів з російської сторони, на жаль, пропорційна.
-
Фотощоденник Олеся Навроцького – повернення контролю над власним тілом після поранення
Я провів лиш на стаціонарному лікуванні 8 місяців, переніс 8 операцій. Це не просто статистика, а ціла відстань між тим, ким я був, і тим, ким я став. За цей час я змінив кілька лікарень у різних містах. Нові стіни, нові коридори, нові лікарняні ліжка. В кожному місці – інші люди, інші голоси, але однаковий запах антисептика і стислий, трохи напружений ритм життя між процедурами.
-
Тактика подвійного удару застосована не тільки в атаці по Сумах – росіяни намагаються вбити більше цивільних | ОГЛЯД
Російська армія регулярно використовує проти українців тактику подвійних ударів. Таким чином окупанти свідомо намагаються вбити якомога більше цивільних. Черговий такий воєнний злочин росіяни скоїли 13 квітня 2025 року, вдаривши двома балістичними ракетами по Сумах.
