До Одеси ворожі ракети і дрони-камікадзе заходять з моря. На ранок одесити спускаються до узбережжя – слухати і вдивлятися в хвилі, з якими розділили чергову страшну ніч. Як з повномасштабною війною море набуло сакрального значення для одеситів – розмірковує репортерка Frontliner Діана Делюрман.
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
Музей 93 ОМБр «Холодний Яр» розташований в одному з прифронтових міст Донеччини, тож із міркувань безпеки він практично підпільний. Він мало нагадує традиційний музей, де можна на сайті дізнатися розклад роботи, придбати вхідні квитки і цікаво та пізнавально провести вихідний разом із родиною.
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.
Хірурги з США та Канади приїхали до України, аби спільно з українськими колегами оперувати військових, поранених в обличчя. За п’ять днів проводиться тридцять втручань людям, що постраждали через війну. Про те, як повертають обличчям вигляд і функції – в матеріалі Frontliner
Ветеран Дмитро Терещенко, раніше перспективний молодий боксер, а сьогодні модель Ukrainian Fashion Week. Після поранення на Луганщині та ампутації ноги, колишній військовий спочатку віддався плаванню, а потім, через недостатнє фінансування ветеранського спорту, зацікавився моделінгом.
Київ залишається у стані внутрішньої завмерлості, навіть коли життя на вулицях відновлюється. Місто співіснує з війною: змінюються пейзажі, звички й ритми, коли уважно дослухатися до тиші, то у столиці чути напругу.
Небо Костянтинівки «кишить» FPV, які зависли перед атакою на машину. Протитанкові снаряди, що прикріплені до них, наскрізь прошивають броньовані автівки, звичайні ж «розбирають» до деталей.
Миколаїв пройшов шлях від розжареного індустріального міста до символу незламності півдня України. Велика війна змінила його та людей, які стали справжнім щитом для свого дому, переживши окупаційну загрозу й щоденні обстріли.
Американська гармата М-114 працює, тепер на покровському напрямку, стримуючи російську навалу. Цю зброю виготовили в 1943 році, аби стримувати просування німецьких фашистів під час Другої світової.
Потяги Укрзалізниці перестали доїжджати до станцій Слов’янськ та Краматорськ. Чи відновиться сполучення згодом – невідомо, хоча зараз мало підстав сподіватися на краще. Рейси до Краматорська, кінцевої станції на сході України, були просякнуті символізмом та любов’ю.
Масова хода з Чернівців до Свято-Іоаннівського монастиря показала як релігійна ідентичність може перетворюватися на соціальну інерцію. У серпні 2022 року місцева влада формально заборонила хресні ходи в умовах воєнного стану.
Покровськ російські окупанти атакують понад рік – з літа 2024 року, відколи оголосили масштабний наступ на цей напрямок. З початку повномасштабного вторгнення населення скоротилося з понад 60 тисяч до однієї тисячі (за останніми даними Донецької ОВА).
«Коршун» – піхотинець 10 ОГШБр «Едельвейс» за 7 місяців бойового досвіду пережив чимало: взяв у полон ворожого солдата, сам утримував позицію протягом кількох діб, отримав поранення. Командування подало бійця на орден «За мужність».
Україна повертає своїх полеглих захисників додому. Але разом із тілами загиблих з’являється і складна робота – встановити, ким вони були. Ідентифікація загиблих стала одним із найважчих процесів війни.
На Національному військовому меморіальному кладовищі, що відкрилося 29 серпня 2025 року, вже поховано понад сто військових. Репортери Frontliner побачили процес будівництва нового комплексу і дізналися про труднощі, з якими стикаються українці у похованні полеглих захисників.
На боксерському турнірі «За межею» в поєдинку зійшлися ветерани, які пережили травматичні ампутації. Видовищні бої показали: воля дозволяє долати межі можливого. Frontliner побачив ці поєдинки наживо і розповідає, як це було та що мотивує бійців.
Медики з Києва долають сотні кілометрів, щоб допомогти цивільному населенню в селах прифронтових регіонів, де немає доступу до якісної медицини. Вони вважають: люди, які відмовилися виїжджати, мають таке ж саме право на допомогу, як інші.
