Frontliner — незалежне українське репортерське медіа з командою близько 30 фахівців: редакторів, журналістів, діджитал-спеціалістів, менеджерів з партнерств і грантів, а також фінансової та операційної команди.

Ми працюємо там, де народжується сучасна історія.
Документуємо війну на передовій, у звільнених районах і в тилу, фіксуємо воєнні злочини та досліджуємо її довгострокові наслідки — для людей, громад і країни.
Пишемо про демографічні зміни, інклюзію, відкладені травми та трансформацію суспільства, зберігаючи фокус на війні як визначальному контексті. Публікуємо матеріали українською та англійською, щоб світ бачив правду про Україну.

Наша історія почалася задовго до появи самої назви. У 2014 році, коли Росія розпочала війну проти України, засновник Frontliner Андрій Дубчак почав системно їздити на фронт і документувати події на Донбасі. З роками стало очевидно: війна триває, але увага до неї слабшає. Саме тоді сформувалося розуміння, що потрібно діяти, шукати шлях як можливо системно фіксувати нашу нову реальність.

У 2015–2020 роках визрівала концепція майбутнього медіа — його принципи, формат і фокус. 

У 2020–2021 роках ми почали шукати однодумців і ресурси для запуску. У 2021 році проєкт отримав підтримку Міжнародного фонду «Відродження» та залучив кошти через небайдужих людей на Спільнокошті. У другій половині 2021 року була заснована громадська організація «Ми репортери», і команда — Андрій Дубчак, Олена Максименко, Сабіна Пухка, Єва Фомічева — запустила Donbas Frontliner.

Назва відображала тодішню реальність: Донбас залишався епіцентром війни. Ми працювали для міжнародної аудиторії, пояснювали контекст і нагадували світу, що війна в Україні триває — навіть тоді, коли її вже називали «забутою війною» Європи.

24 лютого 2022 року війна охопила всю країну. У перші місяці повномасштабного вторгнення нам довелося працювати в умовах повної невизначеності, зберігаючи головне — присутність і документування.

Згодом стало очевидно: війна більше не є локалізованою. Фронт проходить через усю країну. У другій половині 2022 року ми прийняли рішення змінити назву на Frontliner.

Це було не про бренд. Це було про позицію. Якщо вся країна стала фронтом, наше завдання — залишатися на передовій подій, де б вона не була: на лінії бойових дій, у звільнених містах, у тилових громадах чи в історіях людей, які живуть із наслідками війни.

“Frontliner — на передовій подій.”

З 2023 року Frontliner масштабується як незалежне українське репортерське медіа. Наша команда зросла до близько 30 людей — журналістів, редакторів, діджитал-фахівців, менеджерів з партнерств і грантів, фінансової та операційної команди. Ми розширюємо тематику: поряд із фронтовими матеріалами досліджуємо відкладені наслідки війни — демографічні зміни, інклюзію, трансформацію суспільства.

Війна залишається нашим вектором. Ми фіксуємо сучасну історію України в момент її народження.

Frontliner з самого початку розвивається завдяки поєднанню донорської підтримки та внесків спільноти.

У 2021 році старт проєкту став можливим завдяки гранту Міжнародного фонду «Відродження» та донейтам через «Спільнокошт». Це дозволило придбати базову техніку й запустити перші місяці роботи.

З 2022 року ми реалізували понад 20 грантових проєктів за підтримки NED, EED, GMF, ZEIT STIFTUNG, The Fritt Ord Foundation, Internews, IMI, MDF, LMF, IPI та інших міжнародних партнерів. Ці ресурси дають змогу інвестувати в безпеку команди, технічне оновлення та розвиток нових форматів.

З кінця 2025 року ми розвиваємо спільноту та амбасадорів навколо медіа, працюємо над диверсифікацією доходів і частковою монетизацією, щоб посилити фінансову сталість.

Frontliner працює як громадська організація, зареєстрована в Україні, зареєстоване як суб’єкт у сфері онлайн-медіа – R40-05212; 04060, та власну зареєстровану торгову марку.

Ця підтримка — це не просто фінансування.
Це спільна відповідальність за право суспільства знати й розуміти, що відбувається.