Владислава звільнили з російського полону, але його брат-близнюк Станіслав залишається в неволі. Frontliner розповідає історію 26-річного морпіха Владислава Чугуєнка, який провів у полоні 1227 днів і тепер вчиться жити в світі, що змінився, поки його не було.
Інна виїхала з Донецька щойно їй виповнилося 20 років. Дівчина росла в окупації, але попри роки життя в умовах російської пропаганди обрала бути українкою.
Ізюм на Харківщині залишається ключовим військовим логістичним вузлом, через який постійно рухається особовий склад та важка техніка. Про будні прифронтового Ізюма – у матеріалі репортерів Frontliner.
Військовим, які втратили слух через бойові травми, розширюють доступ до безкоштовних операцій з його відновлення. Як бійцям допомагають відновити можливість чути – розповідають репортери Frontliner.
Коридор із факелів, арка та вогнище – замість традиційної зали. Це стало новою традицією підрозділу – як знак того, що родина та обов’язки перед державою під час війни можуть поєднуватися. Весільну церемонію – бачили репортери Frontliner.
Колишні увʼязнені жінки долучились до війська та вже виходять на бойові позиції на Запорізькому напрямку. Frontliner простежив їхній шлях від колонії до першого бойового виходу. Розповідаємо, чому вони вважають армію своїм другим шансом.
Родинам з лівобережжя Херсонщини вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію після чотирьох років в російській окупації. Про це розповідають люди, які пережили російську окупацію та стали свідками воєнних злочинів країни-агресора. Їхні історії – у матеріалі репортерів Frontliner.
До лікарні підїжджають карети швидкої допомоги, з них змарнілих людей пересаджують у колісні крісла. Так під час 72-го обміну напередодні Великодня з російського полону повертаються 182 українці.
Журналістика дозволяє бачити залаштунки різних професій та життя людей. Як мрія юності переросла у професію розповідає журналістка Frontliner.
Інна виїхала з Донецька щойно їй виповнилося 20 років. Дівчина росла в окупації, але попри роки життя в умовах російської пропаганди обрала бути українкою.
У Костянтинівці росіяни влаштовують сафарі на цивільних: можуть кілька днів зависати дроном над будинком чи підвалом, очікуючи, доки хтось вийде. Чому вони досі лишаються у смертельно небезпечній зоні – у репортажі Frontliner.
Про те, як дитячі мрії про медіа трансформувалися у роботу життя, розповідає репорт Frontliner Артем Деркачов.
Життя цивільного змінюється після поранення. Про те, чого у цій ситуації можна очікувати від держави Frontliner поспілкувався з цивільними, які зазнали поранень від російських обстрілів.
На льодовій арені холодно і гучно. Шайби вдаряються до бортиків трибуни, тренер голосно викрикує настанови, а хлопці швидко мчать по льоду і з гуркотом штовхають один одного. Майже все як у звичайному хокеї. Але на ковзанах тут лише тренер Сергій Швець. За тренуванням спостерігають репортерки Frontliner.
Саме поїздки на фронт стали точкою, після якої журналістика перестала бути лише роботою з інформацією і перетворилася на роботу зі свідченнями, розповідає репортерка Frontliner Руслана Сушко.
Настоятель храму Тарас Михальчук після служби поспішає переодягнутися з червоної ризи у чорну – за чверть години храм вкотре зустрічатиме полеглого на фронті воїна. Цього разу під час чину похорону присутні репортерки Frontliner.
Вони знаходять ворога за тінями на фото. Їхня робота дозволяє побратимам бути на крок попереду ворога. Про ці та інші здібності OSINT-аналітиків розповів кореспондентці Frontliner фахівець із кіберрозвідки полку безпілотних систем KRAKEN 1654, сержант на позивний «Павук».
Тривожні зумери готові ризикувати життям, щоб побачити реалії війни. Про те, як бажання зрозуміти війну привело від безпечної Полтави до репортажів з фронту, розповідає журналістка Frontliner Маргарита Фаль.
