Раніше українським військовим, які втратили кінцівки, частіше доводилося шукати можливості якісного протезування за кордоном. Як це може відбуватися тепер – у матеріалі репортерів Frontliner.
Інна виїхала з Донецька щойно їй виповнилося 20 років. Дівчина росла в окупації, але попри роки життя в умовах російської пропаганди обрала бути українкою.
Ізюм на Харківщині залишається ключовим військовим логістичним вузлом, через який постійно рухається особовий склад та важка техніка. Про будні прифронтового Ізюма – у матеріалі репортерів Frontliner.
Військовим, які втратили слух через бойові травми, розширюють доступ до безкоштовних операцій з його відновлення. Як бійцям допомагають відновити можливість чути – розповідають репортери Frontliner.
Коридор із факелів, арка та вогнище – замість традиційної зали. Це стало новою традицією підрозділу – як знак того, що родина та обов’язки перед державою під час війни можуть поєднуватися. Весільну церемонію – бачили репортери Frontliner.
Колишні увʼязнені жінки долучились до війська та вже виходять на бойові позиції на Запорізькому напрямку. Frontliner простежив їхній шлях від колонії до першого бойового виходу. Розповідаємо, чому вони вважають армію своїм другим шансом.
Після аварії на ЧАЕС Галина Волошина десятиліттями намагається довести: Чорнобиль – це не «зона», а її дім. Свою історію про життя в ізоляції та місто, яке так і не відродилося, жінка розповіла репортерам Frontliner.
Військовослужбовці 33-ї окремої механізованої бригади на Купʼянському напрямку використовують сучасні системи звукометричної розвідки. Попри постійну загрозу російських FPV-дронів, робота звукометристів щодня допомагає знищувати цілі на фронті.
Потреба в наземних роботизованих комплексах на фронті стрімко зростає – про це говорять військові 33-ї окремої механізованої бригади. Як працює новий екіпаж операторів НРК батареї артитерійської розвідки 33-ї ОМБр – у матеріалі Frontliner.
Дитяча цікавість до мовчання дядька-ветерана переросла у професійну місію – розповідати правду про ціну бою, навіть коли від цього розуміння стає моторошно. Що стало породило бажання бачити війну наживо, розповідає репортерка Frontliner Аліна Євич.
Владислава звільнили з російського полону, але його брат-близнюк Станіслав залишається в неволі. Frontliner розповідає історію 26-річного морпіха Владислава Чугуєнка, який провів у полоні 1227 днів і тепер вчиться жити в світі, що змінився, поки його не було.
Родинам з лівобережжя Херсонщини вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію після чотирьох років в російській окупації. Про це розповідають люди, які пережили російську окупацію та стали свідками воєнних злочинів країни-агресора. Їхні історії – у матеріалі репортерів Frontliner.
До лікарні підїжджають карети швидкої допомоги, з них змарнілих людей пересаджують у колісні крісла. Так під час 72-го обміну напередодні Великодня з російського полону повертаються 182 українці.
Журналістика дозволяє бачити залаштунки різних професій та життя людей. Як мрія юності переросла у професію розповідає журналістка Frontliner.
Інна виїхала з Донецька щойно їй виповнилося 20 років. Дівчина росла в окупації, але попри роки життя в умовах російської пропаганди обрала бути українкою.
У Костянтинівці росіяни влаштовують сафарі на цивільних: можуть кілька днів зависати дроном над будинком чи підвалом, очікуючи, доки хтось вийде. Чому вони досі лишаються у смертельно небезпечній зоні – у репортажі Frontliner.
Про те, як дитячі мрії про медіа трансформувалися у роботу життя, розповідає репорт Frontliner Артем Деркачов.
Життя цивільного змінюється після поранення. Про те, чого у цій ситуації можна очікувати від держави Frontliner поспілкувався з цивільними, які зазнали поранень від російських обстрілів.
