До Одеси ворожі ракети і дрони-камікадзе заходять з моря. На ранок одесити спускаються до узбережжя – слухати і вдивлятися в хвилі, з якими розділили чергову страшну ніч. Як з повномасштабною війною море набуло сакрального значення для одеситів – розмірковує репортерка Frontliner Діана Делюрман.
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
Музей 93 ОМБр «Холодний Яр» розташований в одному з прифронтових міст Донеччини, тож із міркувань безпеки він практично підпільний. Він мало нагадує традиційний музей, де можна на сайті дізнатися розклад роботи, придбати вхідні квитки і цікаво та пізнавально провести вихідний разом із родиною.
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.
Хірурги з США та Канади приїхали до України, аби спільно з українськими колегами оперувати військових, поранених в обличчя. За п’ять днів проводиться тридцять втручань людям, що постраждали через війну. Про те, як повертають обличчям вигляд і функції – в матеріалі Frontliner
Ветеран Дмитро Терещенко, раніше перспективний молодий боксер, а сьогодні модель Ukrainian Fashion Week. Після поранення на Луганщині та ампутації ноги, колишній військовий спочатку віддався плаванню, а потім, через недостатнє фінансування ветеранського спорту, зацікавився моделінгом.
Захист для українців давно перестав бути абстрактним словом – він має людські обличчя й передбачає конкретні вчинки. За роки війни героями стали звичайні люди: айтішники, студенти, фермери, журналісти.
Кава, що народилася на фронті як спосіб повернути відчуття нормальності, сьогодні перетворилася на ветеранський бізнес і символ спільної пам’яті.
Місто затихає, зустрічаючи поховальну процесію. Вже за кілька хвилин, коли вона зникне за рогом, вуличний рух продовжиться, ніби нічого і не було. Вшанування пам’яті пронизує реальність, підпорядковуючи собою ритм життя.
На кладовищі селища Ярова викопали двадцять нових могил. Труни поклали в ями, швидко засипали та пішли геть – за пʼять кілометрів від нуля не буває тривалих прощань. Спочивають поховані недалеко від місця, де їх миттєво вбила російська керована авіабомба 9 вересня 2025 року.
Радіація, дикі звірі й «Шахеди». Уночі неподалік міста-примари Прип’ять бійці мобільної вогневої групи 25-ї бригади імені князя Аскольда стоять на посту, стежачи за небом, де будь-якої миті може з’явитися загроза. Frontliner провів із бійцями добу на бойовому чергуванні.
Серед військовополонених бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» – найбільш агресивні у відстоюванні ідеології «русского мира». Але найвідданіші поплічники Росії виявились їй не потрібні.
На початку повномасштабного вторгнення наймолодшими воїнами стала молодь 2003 року народження. Зараз – це народженні у 2007-му. Їхні подвиги та загибель сприймаються особливо болюче.
Вони вважають себе щасливчиками – ті, хто доживає свої роки в турботі та під дахом. По всій Україні прихистки для людей з інвалідністю та пенсіонерів переповнені. З кожним роком війни ситуація погіршується.
Щонайменше дев’ять тисяч іноземців воюють за Росію проти України, порахували в проєкті Координаційного штабу «Хочу жить».
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався до цієї стихії – підрозділ «Бузький гард». Його бійці поєднують знання місцевості з тактикою асиметричних ударів. Frontliner розповідає, як вони працюють у зоні постійного ризику.
Росіянин Михайло Романов, командир ланки танкового полку, застрелив мешканця села Богданівка та тричі згвалтував його дружину у 2022 році. В суді його інтереси представляє Андрій Доманський.
Шум вітру в горах замість тривожних новин, дитячий сміх замість сирен. У «Голосному кемпі» на Буковині підлітки, які пережили війну, знову вчаться бути дітьми. Тут вони вперше за довгий час можуть відчути себе у безпеці.
