-
Операції українським військовим, що змінюють світову медицину
У відділенні щелепно-лицевої хірургії людно. Біля кабінетів гуртуються чоловіки в цивільному та одностроях, з темними окулярами або пов’язками на очах. Серед них – Олександр, якому потрібен очний протез після поранення. Як і Андрієві. А от Іванове око вціліло, але уламок пошкодив м’яз і тепер чоловік не може розплющити повіки. Рафаелю потрібен 3D-імплант над очницею, бо зараз там немає частини кістки. Упродовж тижня вони та десятки інших військових отримають консультації й безкоштовні операції від провідних офтальмологів США та України. Frontliner побував в операційних і зафіксував, як працюють медики.
-
«Контрбатарейний бій був перед нами і за нами» – як артилерія 72 бригади обороняє Дніпропетровщину
Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради». На позиції одного з таких розрахунків побував Frontliner.
-
Привиди минулого – як мозок не відпускає втрачену кінцівку
Понад 50 тисяч українців втратили кінцівки внаслідок війни. Більшість із них стикаються з фантомними болями – фізичними відчуттями в частинах тіла, яких більше немає. В Україні лікують такі болі за допомогою AR-технологій, фізіотерапії та навіть психоделічної терапії. Як це працює – в матеріалі Frontliner.
-
«Поранені чекають до чотирьох діб». Евакуація з поля бою на Покровському і Торецькому напрямках майже неможлива
Через постійні російські штурми та удари дронами на Покровському і Торецькому напрямках фронту евакуація поранених із позицій стала майже неможливою. Однак, ризикуючи життями, наші захисники адаптуються до ситуації задля порятунку побратимів і вивозять їх ночами. Водночас, росіяни прицільно обстрілюють евакуаційні авто, тому часто під час таких місій водії та медики також зазнають поранень. Frontliner поспілкувався про складність евакуації на найгарячіших напрямках фронту на Донеччині з представниками медичної служби Сил спеціальних операцій, бригади Національної гвардії «Азов», Державної прикордонної служби та 28-ї бригади ЗСУ.
-
Зібрати себе з уламків памʼяті – воєнний журналіст Іван Любиш-Кірдей відновлюється після поранення
Він втратив пам'ять про народження своєї доньки, але ніколи не забуде російських злочинів проти України. Іван Любиш-Кірдей, воєнний кореспондент Reuters і лауреат премії імені Георгія Ґонґадзе отримав тяжке поранення голови під час ракетної атаки на Краматорськ у 2024 році. Майже рік по тому він відтворює своє життя з розповідей близьких і поодиноких спогадів, що лишилися після травми. Без жалю до себе та з волею до боротьби журналіст щодня працює, щоб відновити своє тіло і повернутися до роботи. Сьогодні, як і раніше, Іван прагне документувати російську агресію і доносити світу правду про неї.
-
Масовані атаки: хроніка ворожих обстрілів Києва та області
Сьогодні в ніч на 6 червня 2025 року Росіяни скоїли чергову масовану атаку на Україну. Ворог бив ракетами та дронами, що призвело до смертей, поранень і руйнацій. У Києві загинули троє рятувальників ДСНС. Щонайменше 25 киян поранені. Збитки цієї ночі – підраховують. Frontliner розповідає про неспокійні ночі в столиці та досвід очевидців.
-
«Українці – не самі»: американські хірурги доводять це у операційних Львова
Впродовж тижня команда провідних хірургів зі США провела понад сто годин в операційних Львова. Разом з українськими лікарями працювали 84-річний Джеймс Суен, який лікував президента Білла Клінтона, пластичні хірурги Стів Ортен і Воррен Шуберт та інші фахівці. Що привело їх в Україну під час повномасштабної війни – розповідає Frontliner.
-
Між затишшям і новими загрозами – наслідки російських обстрілів Харкова
У травні Харків перевів подих після квітневих обстрілів – наймасованіших від початку російського вторгнення. Проте затишшя виявилося тимчасовим: у другій половині місяця росіяни поновили удари керованими авіабомбами та вперше застосували FPV-дрон з бойовим зарядом по місту. Водночас на кордоні з Харківщиною російська армія зосереджує значні резерви для посилення свого наступу. Попри спроби досягти перемирʼя дипломатією, для харківʼян припинення вогню існує лише на порядку денному міжнародних зустрічей, адже Росія продовжує створювати нові загрози.
-
Запах пороху і смерті. Як артилеристи тримають кордони Сумщини
Артилеристи 117 бригади ТРО воюють за свою землю в усіх сенсах: вони боронять як всю Україну загалом, так і свою малу батьківщину – Сумщину, уродженцями якої тут є всі бійці. Вони не заходять на російську територію, однак їхня гаубиця Д-30 тримає противника в тонусі і на відстані від кордону. Frontliner побував на позиціях 117 бригади ТРО та дізнався про особливості ведення війни у цих краях.
-
«Зброя хороша, але далекобійних снарядів немає». Як САУ «Богдана» працює на Торецькому напрямку
Перша українська гармата розроблена під снаряд 155 міліметрів за стандартами НАТО – «Богдана» працює на Торецькому напрямку. Її особливість – у можливості вражати ворога на відстані до 40 кілометрів. Однак вже тривалий час далекобійних снарядів немає, тому доводиться працювати на малу відстань. Команда артилеристів розрахунку САУ «Богдана» 100-ї окремої механізованої бригади тримає смугу оборони під Торецьком майже 10 місяців. Frontliner відвідав позицію розрахунку і став свідком чіткого влучання гармати по ворожій цілі.
-
Покинуті коні Старого Салтова: як конюх і поліціянти рятують тих, кого зрадила людина
Спершу чаював з окупантами, а після звільнення селища українськими військами втік у Росію. Власник кінної ферми в селищі Старий Салтів, що на Харківщині, покинув напризволяще 28 коней. Нині тварин доглядають конюх і двоє поліцейських офіцерів громади. Frontliner розповідає історію про байдужість однієї людини і відповідальність інших – про поліцію, яка вийшла за межі своїх обовʼязків, та громаду, яку обʼєднала турбота про найслабших.
