Ветерани приймають виклик: всеукраїнські змагання для військових з інвалідністю
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
-
-
«Випускники» з катівні – після російського полону чоловіки змушені допомагати собі самі
Після довгих місяців катувань звільнені з російського полону чоловіки змушені продовжувати боротися за свої життя. Багато з них залишилися без домівки, грошей і належної опіки з боку держави. Щоб допомогти собі та підтримати інших, колишні вʼязні обʼєдналися у мережу «Випускники». Обʼєднані спільним досвідом пережитих тортур та приниження з боку окупантів, вони знаходять розуміння та підтримку. Їм також допомагає гумор, саме тому вони жартівливо називають себе «випускниками». Колишні полонені розповіли Frontliner, як вони потрапили у неволю, вижили у російських катівнях, звільнилися з полону і вже на волі виборюють своє право на гідне життя.
-
Хто вселив страх у серце шахтаря з Донеччини?
Мій дід Анатолій помер, але так і не впустив у себе Україну. Навіть переживши російську окупацію, він пішов зачарованим “рускім міром”. Більшу частину життя дід був шахтарем, жив на Донеччині. Там у нього був дім, була сім’я. Не бідували. На зламі часів, коли радянська економіка почала перетворюватися на українську, як більшості, стало складніше. Завдяки взаємній підтримці родина пережила той період, знову прийшов час відносного достатку. Зв’язок мого діда з моєю матір’ю, увірвався, коли виявилося, що росіянин Анатолій став батьком українки Ірини. Він не зміг прийняти цього. Якщо колись дід сумнівався в існуванні українців, то з часом він став ненавидіти “бандерівців”. З цією ненавистю та в страху він помер у Полтаві. Історія мого діда – не унікальна, навпаки, вона типова для великої частини старшого покоління в регіоні. Такі зламані долі стали камінцями у стіні, яку Росія десятиліттями намагається звести між Донеччиною та рештою регіонів України. Далі описаний приклад моєї сім’ї показує в деталях як це відбувалося.
-
Ловець КАБів: як працює новий український комплекс «Ай-Петрі»
Понад тисяча кілометрів фронту - від Херсонщини до Покровська - цілодобово у полі зору російських безпілотників. В небі - великі дрони-розвідники, мавіки, денні і нічні та всюдисущі FPV. Їхнє розташування в режимі онлайн видно на моніторі, в спеціальній закодованій програмі, якою користуються українські військові. Герої цієї історії - мають специфічні задачі. Вони оператори нового комплексу кіберзахисту "Ай-Петрі". Їхній фах - подавлення БПЛА та дезорієнтація різного роду боєприпасів, які вони коригують.
-
Стіна памʼяті в Києві та стихійна меморіалізація. Як вшанувати пам’ять про всіх полеглих?
На Стіні пам’яті на Михайлівській площі в Києві вже немає місця для нових фотографій загиблих військових. До повномасштабного вторгнення цей меморіал містив майже 5 тисяч портретів. Нині він більший принаймні вдвічі, та все ж, не має імен усіх полеглих захисників. Вшановуючи їхню памʼять, рідні та близькі несуть до Стіни квіти, лампадки, церковні свічки, прапорці, а навіть похоронні вінки. Тим часом вицвілі на сонці фотографії, на яких ледь можна розгледіти обличчя, ніхто не наважується прибрати. Хто відповідає за цей стихійний меморіал? Чи йому місце на Михайлівській площі? Чи може одна стіна вмістити памʼять про всіх полеглих у боях російсько-української війни?
-
Без права на тишу. Як воюють легендарні «борсуки»
«Водій! Зупинись! Птуронебезпечна ділянка!» – інформує табличка. Вчора внаслідок влучання ПТРК тут загинув 27-річний водій батальйону морської піхоти Артур Голуб. Він саме розвозив продукти на позиції. Почорнілий скелет його КАМАЗу маячить привидом на узбіччі ґрунтівки. Зараз проїзд туди заборонений. Тут точиться війна, а зовсім поруч працюють комбайни – триває збір урожаю. Попри те, що кілька […]
-
Там, де немає війни. Як воює бригада Короля Данила біля Золотого
Ми заходимо на бойові позиції під Золотим-4 разом із прес-офіцером. Дорогою на РОПі (ротний опорний пункт) довго чекаємо на командира. Чекати на війні – нормально. Краще все зробити«згідно-відповідно», щоб не робити клопоту ані собі, ані військовим. «Ви реально вірите, що вам знадобиться енергетик?!» – регочуть із нас хлопці. Ми приїхали на позиції 24-ї бригади Короля […]
-
«Ті, що зупинили Росію» – марш ветеранів 2021
Хрещатиком пройшов Марш захисників України, в якому взяли участь родини загиблих та військовополонених, учасники війни з Росією на Донбасі та волонтери. За даними Національної поліції, в центрі столиці у заходах взяли участь близько 100 тисяч людей.
-
Що і як їдять на передовій: особливості української окопної кухні-2021
“Хороший воїн – ситий воїн”. Це аксіома, реалізувати яку покликана реформа харчування в Збройних силах України. Відомо, що “за каталогом” зараз їсть близько половини особового складу ЗСУ. Але відремонтовані їдальні, майже ресторанне меню, соки, йогурти, свіжі овочі й фрукти – то про ППД, пункти постійної дислокації. Хоча й там останнім часом нарікають на певне зниження […]
-
Морем, небом, землею. Як тренуються бійці морської піхоти
Снаряд САУ вилітає зі стволу і вражає ціль. Виглядає потужно. Наразі він летить не у ворога, адже це – навчальні стрільби 503 батальйону морської піхоти, що відбулися наприкінці липня на полігоні в зоні ООС. Однак, по реальній цілі він працюватиме не менш точно й вишукано. Бойове злагодження таких масштабів проводилося вперше в історії батальйону. Тут […]
-
Чого бракує на фронті: ваші запитання до бійців
Жінки, будматеріали, «тєпляк», кондиціонер, підтримка – такими є найактуальніші потреби в окопах. ЧОГО БРАКУЄ НА ФРОНТІ? Здебільшого на питання, чого найбільше бракує, відповідають, що все є. Але трапляються нюанси)) «Рідного дому бракує, – признається боєць із позивним «Рос». – А так – я навіть не задумуюся про це!» «Жінок», – з посмішкою відповідає один […]
-
Місія – зробити неможливе. Як ветерани з ампутаціями штурмували Казбек
Туман, що альпіністи називають «молоком», розступається, відкриваючи неземну панораму групі шаленців. Їм пощастило, адже вершина могла б і не відкритися, і висота 5000 метрів над рівнем моря лишилася би без належної нагороди. У групі – волонтери і ветерани російсько-української війни, серед яких троє – з ампутаціями ноги. Майор ЗСУ, співробітник Наукового центру Сухопутних військ Сергій […]
-
Зі стеблинкою в руках і мотивацією в серці. Історія парамедика-інструктора «Госпітальєрів»
Інструктор і парамедик Іван Савченко із псевдо «Вано» має характерно-флегматичну манеру спілкування з курсантами, надлюдську терплячість, а ще – звичку весь час крутити в пальцях травинку чи квітку. Ми спілкуємося після чергового вишколу, який провели у добровольчому медичному батальйоні «Госпітальєри». «Вано» розповідає про досвід війни, зміну кола спілкування та ще про те, як міняються люди […]
-
«Какой нах#% Желобок!».
– А чому така татуха? Та, була історія….Зайшли ми лише на позиції у луганській області, і був у нас один «заробітчанин». Йому перед контрактом наобіцяли всякого – штуку баксів, «убд», премії, пільги. Ну і ще наобіцяли тихе життя в окопах першої лінії на лоні природи. Аля «війна вже всьо…» і на передовій вже просто сидиш […]
-
Між «Мордором» і «49-ма сходинками Шаоліня». Як воює 93-тя бригада під Докучаєвськом
Розпечене повітря над териконом прийшло на зміну сильним зливам. Затопило окопи та бліндажі – з’ясувалося, що захисну плівку на стелях погризли миші. Бійці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» спершу потерпали від однієї стихії, тепер – від іншої. Попри те, що показник термометра переповзає позначку «+30», подекуди на дорогах та в траншеях доводиться долати багнюку […]
-
Партнери проєкту та подяка
European Endowment for Democracy (EED) Європейський фонд за демократію (EED) це незалежна грантодавча організація, заснована у 2013 році Європейським Союзом (ЄС) та країнами-членами ЄС задля сприяння демократизації та підтримки сталості демократичного розвитку в країнах Європейської політики сусідства та поза нею. Матеріали опубліковані за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) не обов’язково відображають офіційну позицію EED. Інформація […]
-
«Сили випадкових операцій». Як «Госпітальєри» гартують бойових парамедиків
«Ми зробимо все, щоб вам було складно!» «Під час іспиту можна буде побачити одну-дві панічних атаки». «Ви молодці. Я хочу привітати вас із вашим першим кладовищем!»
