«Ми повернули ще 51 кілометр квадратний»: як українська армія просувалася у вересні
Триває наступальна операція Сил оборони України на Лиманському напрямку. Російські війська намагаються штурмувати на інших ділянках фронту. Під час третього етапу операції «Вівальді» українські військові повернули під контроль 51 км² території. А від початку наступальних дій – 176 км² української землі. Як змінювалася ситуація на ключових напрямках фронту протягом вересня 2026 року – у матеріалі Frontliner.
Протягом вересня українські військові відбивали штурмові дії, які ворог посилив на Куп’янському напрямку. На початку місяця їхня кількість зростала: 10 вересня Генштаб повідомляв про два штурми, 11-го – вже про чотири, а 12 вересня – про шість. Попри це, суттєвих змін лінії фронту на цьому напрямку не відбулося. Наприкінці місяця активність знизилася: 28 вересня зафіксували один штурм у бік Купʼянська. Українські військові продовжують стримувати спроби росіян просунутися до міста.
Тактика піхотних підрозділів окупантів не змінилася ще з весни. Вони заходять однаковими дорогами, намагаючись просочитися в житлові квартали та будівлі, розповідає командир 1-го батальйону 428-го окремого полку безпілотних систем Владислав Колісник «Титан»:
«Командування їхнє спочатку доповідає, що вони беруть якесь місто, а потім будь-якою ціною закидують своїм м’ясом прилеглі території. Це вже класична схема, яку вони використовували, до прикладу, в Покровську. Будь-який населений пункт є для них пріоритетним, питання лише в тому, чи буде в них змога туди дійти».
Протягом останніх тижнів виявляти російську піхоту українським військовим заважала «зеленка». Густе листя обмежувало роботу аеророзвідки, проте вже незабаром зміна сезону відкриє місцевість. Це дасть операторам безпілотників більше можливостей для спостереження, хоч і створить несприятливі умови для наземних груп.
Тим часом дронарі з 428 полку збільшили дальність роботи своїх безпілотників, і тепер українські «птахи» б’ють глибше по російських маршрутах постачання. Тому противнику стало значно складніше накопичувати сили на передових позиціях, вважає Владислав Колісник.
Працює велика кількість засобів по лівому берегу:
ми просто не підпускаємо ворога. Дійшло до того, що росіяни вже відчувають
жорсткий дефіцит базових речей. І змушені скидати дронами воду та цигарки,
«Титан» розповів і про ситуацію безпосередньо навколо Куп’янська. За його словами, на сусідніх ділянках українські підрозділи поступово витісняють ворога. При цьому окремі російські групи можуть перебувати безпосередньо в місті, однак це не означає повного контролю над ним.
«В них, в принципі, на всій лінії фронту ціль одна – вибрати велике місто, повісити свою тряпку і сказати, що місто взяте під їхній контроль. Але це не так», – наголошує командир 1-го батальйону 428-го окремого полку безпілотних систем Владислав Колісник.
На Лиманському напрямку Сили оборони України перейшли до наступальних дій
На Лиманському напрямку головні зміни у вересні відбулися на північ і північний захід від міста. Тут українські військові не лише стримували російські штурми, а й повертали територію. Йдеться про операцію «Вівальді», яку провів Третій армійський корпус разом з підрозділами інших формувань.
Під час третього етапу, про завершення якого корпус повідомив 28 вересня 2026-го, українські військові заявили про звільнення Нового, Рідкодуба та Катеринівки, а також відновлення контролю над Карпівкою та Новомихайлівкою.
Втрати противника – 2000 живої сили, понад 250 росіян взято в полон.
Так закінчився третій сезон «Вівальді», переломний для всієї операції.
Ми повернули ще 51 км² української землі,
а з початку наступальних дій – 176 км²,
Зміни фіксує і карта DeepState. 28 вересня аналітики позначили Нове, Рідкодуб та Катеринівку як звільнені, а також зафіксували відновлення контролю поблизу Новомихайлівки та Липового. Наприкінці місяця DeepState також повідомив про повернення українського контролю над 10,2 квадратними кілометрами поблизу Калинового.
Водночас російські війська продовжують атакувати на окремих ділянках і намагаються утримувати позиції на захід від річки Жеребець. За оцінкою ISW, українські дії ускладнили російський задум щодо обходу української лінії укріплених міст із півночі. Аналітики також повідомляють про спроби російських військ відходити через Жеребець та утримувати окремі ізольовані позиції поблизу Іванівки й Зарічного.
До початку активної фази контрнаступальної операції українські сили системно працювали по російській логістиці. Удари завдавали по маршрутах постачання, операторах безпілотників та засобах радіоелектронної боротьби на значній відстані від передової. Це робили для того, щоб ускладнити росіянам перекидання резервів, забезпечення передових груп та використання дронів.
На Лиманському напрямку важливу роль відіграли безпілотні та роботизовані системи. Третя штурмова бригада вперше застосувала нову тактику «Грифон». Важкі бомбери скидали наземні роботизовані комплекси більш ніж на 10 кілометрів углиб ворожого тилу.
Наземні роботизовані комплекси також розчищали маршрути, якими рухалися українські військові. За дві ночі вони розмінували близько 30 кілометрів шляхів у напрямку Шандриголового, повідомляє ISW. Паралельно роботи дистанційно мінували маршрути, якими росіяни могли користуватися для підвозу та підсилення своїх груп.
Також на східному фронті високу інтенсивність штурмів, як і раніше, фіксували на Костянтинівському напрямку. Росіяни активізувалися не лише в районі Костянтинівки, а й поблизу Іллінівки, Довгої Балки, Русиного Яру, Вільного та Новоселівки.
На Покровському напрямку росіяни тиснуть ще активніше. Окупанти намагалися просуватися поблизу Білицького, Сергіївки, Молодецького та Удачного, а також у напрямках Добропілля, Нового Донбасу та Вільного.
Водночас на сусідньому Добропільському напрямку українські військові продовжують утримувати місто. 26 вересня 1-й корпус НГУ «Азов» заявив, що Добропілля залишається під контролем Сил оборони України, попри фейкові повідомлення Міноборони РФ. Корпус також повідомив, що російські штурмові групи намагаються проникнути до міжпозиційного простору, але їх знищують на підступах до міста.
«Планами військово-політичного керівництва рф на цю осінь передбачене оточення Добропілля. Але воно залишається тільки в цих планах і брехливих звітах російських командирів» – йдеться у повідомленні «Азову».
Південь: росіяни посилюють тиск на Запорізькому напрямку
На Запорізькому напрямку у вересні змінилася побудова української оборони: 7-й корпус ДШВ прийняв нову смугу на Гуляйпільському напрямку. Саме ця ділянка зараз залишається однією з найактивніших на півдні. Російські війська атакують переважно невеликими піхотними групами, намагаючись просуватися між українськими позиціями.
Паралельно українські сили почали системно бити по маршрутах, якими росіяни забезпечують свої підрозділи. 17 вересня 237-го батальйон безпілотних систем 7-го корпусу повідомляв про знищення двох російських «Градів» на трасі Гуляйполе – Пологи. Українські військові називають цю дорогу логістичною артерією: вона проходить приблизно за 15 кілометрів від лінії бойового зіткнення і використовується для підвезення людей та техніки.
Через кілька днів українська авіація почала наносити удари вже по мостах. Знищили чотири переправи в районі Пологів, якими російські війська перевозили особовий склад, важку техніку та боєприпаси для забезпечення наступу в бік Оріхова. У 7-му корпусі повідомили, що після ударів можливості росіян із перекидання сил і матеріального забезпечення на цій ділянці обмежилися.
Водночас російські атаки не припинилися. 28 вересня Генеральний штаб зафіксував п’ять штурмів на Гуляйпільському напрямку і ще п’ять – на Оріхівському. На першому росіяни намагалися просунутися біля Гіркого, Гуляйпільського, Чарівного та в бік Воздвижівки. На другому атакували в напрямку Новоандріївки, Юрківки, Павлівки та Степногірська.
При цьому Оріхівський напрямок не перетворився на суто оборонний. Українські сили проводять локальні контратакувальні дії, зокрема в районі Малої Токмачки. Тобто на цій ділянці фронту одночасно триває російський тиск і українські спроби відсунути противника на окремих позиціях.
На Херсонщині лінія бойового зіткнення протягом вересня суттєво не змінилася, але правобережжя області залишається під постійними ударами. Російські війська застосовують артилерію, FPV-дрони, «Молнії», «Шахеди» та скидають авіабомби. Під ударами перебувають десятки населених пунктів області.
Тож на півдні фіксують різну динаміку бойових дій. На Запорізькому напрямку змінюється ситуація на землі: росіяни продовжують штурми, а українські сили одночасно працюють по їхніх маршрутах постачання і проводять локальні контратаки. На Херсонщині лінія фронту залишається більш стабільною, але це не означає зменшення бойової активності.
