Майже п’ята частина України. Що відбувається на окупованих Росією територіях
Близько 116,5 тисячі квадратних кілометрів України – понад 19% території країни – залишаються під російською окупацією. За оцінкою української влади, там живуть приблизно 3,5 мільйона українців. Росія поширює на захоплені регіони власні закони, документи, освіту та адміністративну систему. Frontliner зібрав у цифрах, як змінилася окупована частина України та що відбувається з людьми, які там залишаються.
До повномасштабного вторгнення Росія вже контролювала Крим і частини Донецької та Луганської областей – загалом близько 7% території України. За підсумками 2025 року DeepState оцінював площу окупації вже у 116 165 км², або 19,25% країни. За 2025-й вона збільшилася на 4336 км².
Лінія контролю продовжує змінюватися і 2026 року. Станом на вересень розрахунки на основі карти DeepState показують, що Росія утримує приблизно на 73 тис. км² більше української території, ніж до 24 лютого 2022-го. У вересні територію втрачали й повертали обидві сторони: українські війська, зокрема, звільнили Шандриголове, Дерилове та Середнє на Донеччині.
3,5 мільйона людей за лінією фронту
Точно порахувати населення окупованих територій зараз неможливо. Україна не проводить там перепису, люди виїжджають, частину населення Росія переміщує, водночас на захоплені землі прибувають громадяни РФ. Російська статистика також не може вважатися незалежним джерелом для такого підрахунку.
Найсвіжіший орієнтир у вересні 2026 року оприлюднила Рада Європи. З посиланням на українську владу вона оцінює кількість українців, які продовжують жити на ТОТ, приблизно у 3,5 мільйона. Рада Європи водночас фіксує подальше поширення російського законодавства та інституцій на окуповані регіони. Тим часом Human Rights Watch оцінює, що на окупованих територіях залишаються близько 1,6 млн дітей, приблизно 600 тисяч із них – шкільного віку.
Школа як частина окупаційної системи
На захоплених територіях діє російська шкільна програма. Human Rights Watch у 2026 році задокументувала відсутність навчання українською мовою, тиск на дітей, які дистанційно залишаються в українській освітній системі, та мілітаризовані елементи навчання. Для отримання атестата від учнів вимагають російські документи.
З віком контроль переходить зі школи до військового обліку. HRW зафіксувала спрямування хлопців до російської системи військової реєстрації. Міжнародне гуманітарне право забороняє державі-окупанту примушувати жителів окупованої території служити в її збройних силах.
Російський паспорт стає ключем до життя
Паспортизація давно вийшла за межі простої видачі документів. ООН описує застосування російського громадянства як одного з інструментів інтеграції окупованих територій. Наявність російських документів пов’язують із доступом до адміністративних послуг, освіти, соціальної сфери та оформленням майна. Остання доповідь про становище на ТОТ оприлюднена в червні 2026 року.
Поступово ця система прив’язує звичайні життєві процедури до російського правового поля. Школа, документи, реєстрація нерухомості та соціальні послуги стають окремими точками такого переходу. Рада Європи у вересні 2026 року назвала нав’язування російського громадянства однією з актуальних проблем окупованих територій.
Квартира без господаря
Ще один інструмент – переоформлення нерухомості за російськими правилами. Окупаційні адміністрації можуть визнавати квартири й будинки «безхазяйними», якщо власник не зареєстрував право власності відповідно до встановлених Росією процедур. Особливо вразливими стають українці, які виїхали з окупації й фізично не можуть виконати ці вимоги.
Протягом 2025–2026 років Офіс українського омбудсмана отримав 151 звернення щодо незаконного привласнення майна на ТОТ. За даними омбудсмана, російські документи вимагають спочатку для переоформлення власності, після чого нерухомість людей, які процедуру не пройшли, можуть оголосити «безхазяйною».
Покарання за незгоду
Наслідки впровадження російського правового режиму помітні і в окупованому Криму, де режим діє найдовше. Станом на 21 вересня 2026 року Представництво президента України в АРК нараховувало 316 людей, які зазнають політично мотивованого судового переслідування. 169 із них – кримські татари.
Там само зафіксовано 1774 випадки оформлення матеріалів за російською адміністративною статтею про «дискредитацію» армії РФ. У 1651 випадку вже призначили штраф або об’єднали справу з іншим провадженням, за яким ухвалили рішення. Але ці показники стосуються лише Криму й не описують повного масштабу переслідувань на всіх окупованих територіях.
За цифрою у 19% на карті стоять території з різною тривалістю окупації – від Криму, захопленого 2014 року, до громад, які російські війська зайняли під час повномасштабного вторгнення. Спільним став напрям змін запроваджених окупантами: російські документи, закони, школа, облік майна та адміністративні процедури поступово замінюють українські інституції.
