-
Щоб вижити і дати відсіч: 51 день підготовки до війни
Під імітовані звуки вибухів і дзижчання дронів курсанти відточують до автоматизму готовність дати бій та надати допомогу побратиму. Вони не супергерої, а звичайні люди, яких нещодавно мобілізували. Ще вчора цивільні, які не планували брати до рук зброю й не уявляли себе у камуфляжі.
-
Поранені але не зламані: ветерани виходять в ринг
Попри важкі поранення та ампутації, вони доводять: травма – не перепона на шляху до мети. Чотирнадцять ветеранів війни з різних регіонів України вийшли в ринг на Всеукраїнському турнірі з боксу й показали видовищні бої.
-
Культура памʼяті робить життя у Хмельницькому кращим
Хмельницький – місто, про яке жителі інших обласних центрів майже нічого не знають. Не туристичне для цивільних, але стало домом для багатьох військовослужбовців. Невелике, але за роки повномасштабної війни прийняло 130 тисяч переселенців.
-
Марафон крізь стіну: скільки можна пробігти на протезах
Після ампутації обох ніг Сергій Телегера вирішив готуватися до марафону на 42 кілометри. Це його спосіб кинути виклик долі та довести, що життя не скінчилося на лікарняному ліжку.
-
Чим відрізняється національно-патріотичне виховання від мілітаризації дітей?
Чому вчать молодше покоління? В чому різниця між національно-патріотичним вихованням та мілітаризації дітей? Репортери Frontliner, шукаючи відповіді на ці запитання, побували на святкування річниці заснування громадської організації «Patriots 1654» та поспілкувались з її учасниками.
-
Одеса. Наше море – наша сила
До Одеси ворожі ракети і дрони-камікадзе заходять з моря. На ранок одесити спускаються до узбережжя – слухати і вдивлятися в хвилі, з якими розділили чергову страшну ніч. Як з повномасштабною війною море набуло сакрального значення для одеситів – розмірковує репортерка Frontliner Діана Делюрман.
-
Все ще безславні: колишні в’язні воюють, але не мають обіцяних державою прав
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
-
Між фанерою і сертифікатом: де живуть кияни після пошкодження будинків російськими обстрілами?
Наслідком російських обстрілів у Києві стали десятки смертей рідних та сусідів під завалами, які з часом неможливо відпустити, а також – розбиті квартири. А коли перше потрясіння минуло, виникає питання про повернення до нормального життя.
-
Горлівка, яку я люблю та не пам’ятаю
Горлівка — одне з перших міст Донеччини, що опинилися під російською окупацією у 2014 році. Про дім, який залишився лише у спогадах, для Frontliner розповідає Еліза Жданова.
-
Усе понад усе – як працює «підпільний» музей бойової бригади
Музей 93 ОМБр «Холодний Яр» розташований в одному з прифронтових міст Донеччини, тож із міркувань безпеки він практично підпільний. Він мало нагадує традиційний музей, де можна на сайті дізнатися розклад роботи, придбати вхідні квитки і цікаво та пізнавально провести вихідний разом із родиною.
-
Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
Ужгород, що був тихим, спокійним і неспішним, зараз виглядає інакше. Війна на нього вплинула дивним чином, подарувавши багато нових і цінних людей, привізши багато добрих і поганих ідей, змусивши його наїжачитися височезними будівельними кранами.
-
«Полон вбиває навіть після звільнення»: наслідки тортур зупинили серце захисника Маріуполя Олександра Савова
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.