Росія будує свій «старлінк»: чи справді росіяни отримають космічний інтернет і до чого тут Білорусь

2 лютого 2026 року компанія SpaceX деактивувала мережу терміналів Starlink на території Росії.  Розвідувальне управління Міністерства оборони США (DIA) вважає, що саме подальші проблеми зі зв’язком у російській армії допомогли українцям повернути понад 400 квадратних кілометрів

Потреба в загальнодоступному зв’язку в Рф існує давно. Площа Росії 17 млн кв км.  Відомо, що 2023 році понад 24 тисячі населених пунктів РФ залишаються без інтернету. Це вберігає населення від психологічних спецоперацій, російська влада не може контролювати настрої населення, більше того, не розуміє чим живуть регіони, а отже не може спрогнозувати чи вплинути на його поведінку. 

З 2021 року РФ почала розробку власної системи супутникового звʼязку. Цікаво, що це чи не єдиний космічний проєкт, яким займається приватна компанія «Бюро 1440». Проект «Рассвет» входить до ФЦП «Сфера», має статус національного і керується на найвищому рівні, що підтверджує важливість та актуальність проєкту.

Космічні технологій для Росії розробляє сумнівна приватна компанія

«Бюро-1440» – це приватна аерокосмічна компанія, яку заснував Алексей Шелобоков у  2020 році. Початкова мета компанії – дослідження потенціалу супутникових систем передачі інтернету в рамках холдингу «Мегафон». 

Через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну компанія «Бюро 1440» перейшла з холдингу Мегафон до «ИКС Холдинг». А в грудні 2022 року створили дочірнє підприємство  ЗАО «АэроКосмические приборы» в Білорусі. Основне завдання підприємства розробка та прототипування комплектуючих аерокосмічних систем,

Саме через цю компанію можуть бути ввезені іноземні компоненти попри накладені на Росію санкції. Незмінним генеральним директором «Бюро-1440» – є Алексей Шелобоков. Він також був власником клуба «Мутабор» – того самого, де проходила скандальна «гола вечірка» в 2023 році. Після того Шелобоков вийшов з управління та права на власність клубу, а вже наступного року просунувся по кар’єрній драбині в ІТ і став генеральним директором та керуючим партнером «ИКС Холдинг».  

Що таке «Рассвет»

«Рассвет» – це космічна система широкосмугового зв’язку і передачі даних, або простіше – супутниковий інтернет. Бортовий комплекс «Рассвет-3» працює за допомогою 5G. Система використовує спеціальні лазерні модулі для обміну даними між супутниковою мережею і подальшого з’єднання супутникового зв’язку зі звичайними наземними вишками мобільних операторів 5G. Супутники оснащені сучасними системами живлення та плазмовими двигунами, які виготовляє ОКБ «Факел» (Калінінград). 

«Бюро 1440» розробляє систему, яка відокремлює супутники від ракети під час запуску.  23 березня 2026 року з космодрому «Плесецк» запустили ракету «Фрегат–М», що успішно  досправила 16 космічних апаратів «Рассвет-3» на орбіту для подальшого створення мережі зв’язку.

Роль Білорусі в проєкті «Рассвет»

Білорусь бере участь у війні з Україною як співучасник та союзник Кремля. Російські війська використали білоруську територію для вторгнення в Україну. Крім того, Білорусь постачає озброєння, військову техніку, надає комплектуючі для боєприпасів. А Росія використовує білоруську промисловість для виробництва компонентів зброї. 

Проєкт «Рассвет» – не виключення. ЗАО «АэроКосмические приборы», розташоване в Білорусі та надає компоненти для інтернет-супутників. 22 травня 2026 року Росія заявила про співпрацю з білоруським оператором мобільного зв’язку «Белинтерсат». Партнерство передбачає спільне розгортання наземної інфраструктури, включаючи модернізацію приймально-передавальних станцій та інтеграцію супутникової мережі Білорусі. Просто Росії потрібна надійна мережа мобільних вишок для трансляції інтернет сигналу.

Чи вдасться російський «старлінк» 

Успіх проєкту «Рассвет» залежить від наявності ракет-носіїв, що можуть доправити супутники на орбіту, а також платформ, з яких ці ракетоносії можна запускати. До 2027 року «Рассвет-3» має вивести на орбіту 292 космічних апарати для забезпечення глобального покриття. Тобто, враховуючи запуск у березні 2026-го, РФ повинна піднімати на орбіту щомісяця приблизно 30 космічних апаратів.

До 2035 року росіяни хочуть вивести на орбіту 900 космічних апаратів. Якщо раптом їм вдасться виконати план до 2027-го, тоді треба буде запускати приблизно по 17 супутників на місяць. А можливо лише за наявності потужностей, комплектуючих, ракетоносіїв, а також платформ.

Станом на зараз «Бюро-1440» відстає від графіків. Для прикладу, компанія Starlink к травні 2026 року налічує понад 10,4 тисячі інтернет-супутників для покриття території в 150 країнах світу на 7 континентах, обслуговуючи щодня близько 20 млн осіб (враховуючи також мобільний зв’язок Starlink Mobile). 

Населення РФ понад 140 млн осіб. Яким чином 900 космічних апаратів можуть обслуговувати таку кількість абонентів?  Аби вирішити цю проблему, російські науковці виводять космічні апарати на висоту 800 км. Супутники Starlink натомість працюють на висоті близько 550 км. Що вище супутник, то більшу територію він може покривати. Здається, що рішення знайдене. Але робота інтернет-супутників на більшій висоті потребує потужнішого обладнання, що повинно витримувати сильніший вплив космічної радіації. «Доставка» в космос також ускладнюється, особливо зважаючи на те, що російські супутники важчі за американські. Вага американського інтернет-супутника 260-300 кг, вага російського аналогу –  370 кг. Наземний термінал також значно важчий, американський від 1 кг до 4 кг (в залежності від моделі), російський – до 15 кг.

Окрім доправлення на орбіту треба також налагодити серійне виробництво супутників, яке б встигало задовольняти потреби проєкту, враховуючи, що насправді потрібно понад 1000 супутників, адже не всі 100% зможуть безперебійно працювати. Space X запустили понад 12 тисяч супутників, з яких станом на зараз працює близько 10 тисяч Окрім того створення супутників гальмує брак технологій для створення електронно-компонентної бази. Санкції ускладнюють отримання компонентів, натомість виробництво питомо російських замінників наразі не мають необхідних якості та темпу. 

Статистика запуску космічних ракет в рф знижується з початком повномасштабного вторгнення:

• 2021 р – 25 запусків,
• 2022 р. – 22 запуски,
• 2023 р. – 19 запусків,
• 2024 р. – 17 запусків,
• 2025 р. – 17 запусків. 

Ці деталі пояснюють кволий запуск проєкту, його повільний розвиток та відставання від попередньо проголошеного плану. Станом на травень 2026 року «Рассвет» працює зі значними обмеженнями. Відомо лише про точкове використання системи окремим батальйоном зв’язку 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії угруповання військ «Захід», а також на російсько-білоруських навчаннях «Захід-2025».

Проте ймовірно система згодом зможе обслуговувати невелику кількість абонементів в певній обмеженій локації. Ймовірно, пріоритетом стануть тактичні групи військ на території України, а не населені пункти в глибині РФ, які так і залишаться без інтернету ще довгі роки. Тобто згодом, за умови навіть часткової реалізації проєкту, російська система супутникового зв’язку зможе працювати, щоправда по-своєму, по-російськи: з затримками, або взагалі за графіком, вибірковим покриттям, нестабільним зв’язком та низькою швидкістю передачі даних. 

Назар Звіринський