Сили оборони вдарили по заводу «Кремній ЕЛ» у Брянську: що відомо про наслідки
Росія приховує масштаб наслідків ураження заводу «Кремний ЕЛ» у Брянську. Підприємство виробляє складові для ракет, що б’ють по Україні. Серед них – «Изделие-30», яка 7 березня 2026 року вбила 11 людей та поранила 16-ох у Харкові. Але після ракетного удару по самому заводу його виробничі можливості вочевидь значно скоротилися. Зокрема тому, що тоді могло загинути у десятки разів більше співробітників «Кремний ЕЛ», цивільних залучених російською владою до військового виробництва. Це виявило OSINT-дослідження Frontliner.
Завод «Кремній ЕЛ» у Брянську: виробництво для ракет Росії
У російському Брянську вважають, що працювати на «Кремнії» дуже престижно. Про це регулярно пишуть у відгуках працівники та відвідувачі заводу.
Середня зарплата в цій галузі – 51 тисяч рублів. 2024 року «Кремній ЕЛ» активно набирав персонал, обіцяючи зарплату вище середнього.
Розширення штату заводу підтверджують також офіційні дані. У 2024-му на заводі працювало 1700 співробітників, а у 2025-му вже – 1800.
Виробництво мікроелектроніки для ракет
Основна спеціалізація заводу – мікроелектроніка. В арсеналі можливостей виробництва – 1200 виробів мікроелектронної техніки, які використовуються в «Изделие-30» та інших ракетах.
За словами директора заводу Олега Данцева, «Кремній ЕЛ» був другим за обсягом виробництва мікроелектроніки. Та єдиним постачальником мікроелектроніки для багатьох військових виробів.
Кадрова база і підготовка спеціалістів
Працівники неодноразово отримували нагороди від керівництва міста та країни за успіхи на роботі.
Налагоджена система навчання в інститутах, які готують спеціалістів безпосередньо під запити заводу. Після випуску – найкращі з них доєднуються до створення мікроелектроніки, що допомагає знищувати українців.
Ракета «Изделие-30» і технологічні обмеження Росії
«Изделие-30» – це ракета, яку можуть запускати стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-160, а також тактичні Су-34. За технічними характеристиками «Изделие-30» схожа на ракету Х-101. Опосередковано це може свідчити про відсутність прогресу в розробці та конструюванні ракет. Адже при всіх сучасних можливостях російські конструктори продовжують дублювати старі розробки в нових модифікаціях.
Ймовірна причина – обмеження старим обладнанням. За словами працівників, їм доводиться працювати на станках ще радянського зразка.
Потужність, дальність і залежність від імпорту
Бойова частина ракети 800 кг. Для порівняння бойова частина «Шахеда» – від 10 до 90 кг, крилатої ракети Х-101 (зразка до 2024 року) – 400 кг. За словами конструкторів ракети, дальність ураження – від 1500 до 2500 км. Тобто, якщо ракета буде запущена з Су-34 десь в Брянській чи Курській області, то до Києва вона долетить.
А разом з ракетою долетять імпортні компоненти з США, Швейцарії, Нідерландів, Китаю, Тайваню, Німеччини та Білорусі, які є її частиною, за заявами ГУР.
Спроби модернізації і нові пуски
Росіяни не приховують, що планують створити і наземну установку для запуску ракети, адже пуски типу «земля-земля» дешевше, ніж пуски «повітря-земля». Проте більше про цей проект на даний момент нічого не відомо.
Є причини припустити, що воєнпром Росії йде змушений йти таким шляхом внаслідок операції «Павутина», що знищила більше 30% російських стратегічних бомбардувальників. Ворог змушений пристосовуватись до нових реалій і дедалі частіше використовує тактичні бомбардувальники типу СУ, прилаштовуючи їх пускові механізми до ракет Х-101, Х-102, Х-505 і тепер «Іздєліє-30».
Втрати і приховування на «Кремній ЕЛ»
10 березня через 3 дні після трагедії в Харкові Україна уразила завод «Кремній ЕЛ» під час перезмінки, коли на заводі перебувало багато працівників.
За офіційною інформацією брянського губернатора під час удару по заводу загинуло лише 7 осіб серед яких 1 працівник заводу, 47 осіб поранено.
За неофіційними свідченнями місцевих загинуло від 17 до 200 осіб, які працювали на заводі. Частково таку можливість підтверджують коментарі в соціальних мережах.
Ймовірно реальні цифри замовчуються, а місцеві пишуть про таємне вивезення тіл вночі з території заводу.
Компенсації і реакція родин
Постраждалим обіцяють виплатити компенсації. Місцеві такими пропозиціями не задоволені. Зокрема тому, що родинам загиблих цивільних осіб пропонують майже по 20 тисяч доларів. Для порівняння, за загибель військового в «зоні СВО» родини отримують близько 68 тисяч доларів.
Скоріш за все, незадоволення викликане малою платою за мовчання цивільних. Росіяни пишуть у соцмережах, що виплати отримають тільки ті, хто не буде медійно заявляти про смерть члена родини.
Замовчування втрат – типова практика росіян. Проте що далі, то більшої фінансової вигоди вони хочуть. Адже війна тепер не лише десь далеко в Україні, тепер вона навідується в російські міста.
