Постріл останньої надії: як українська розробка зупиняє ворожі дрони
Зупинити FPV-дрон, коли до удару лишаются лічені секунди – саме для вирішення цієї задачі створений сіткомет. Це портативний пристрій, який здатний збивати ворожі дрони на відстані до 30 метрів та не потребує спеціальних дозволів і може використовуватися цивільними. Чи дійсно така розробка ефективно протидіє ворожим дронам та чи є в неї майбутнє дізнавалися репортери Frontliner.
Корпус надрукований на 3D-принтері, а замість набоїв картридж із сіткою, який нагадує шестиствольний кулемет. Такий вигляд має український сіткомет – портативний пристрій для фізичного перехоплення FPV-дронів. Після здійснення пострілу він викидає сітку, що миттєво розгортається в повітрі, сплутує пропелери безпілотника та блокує його рух. Зі слів розробників, сіткомет проектували як максимально інтуїтивний, тож він не вимагає багато часу для опанування, навіть тим, хто ніколи не тримав у руках зброю або засоби захисту.
Після пострілу треба падати
в протилежний бік від дрона,
Результати тестування сіткомета
Аби перевірити пристрій у дії, репортери Frontliner зробили кілька пострілів під час симуляції атаки FPV-дрона на полігоні. Усі спроби виявилися вдалими: сітка щоразу перехоплювала ціль. Щоправда, іноді безпілотник падав зовсім поруч, і якби дрон ніс реальний боєприпас, уламки, імовірно, все одно могли б зачепити. Втім, навіть у такій ситуації шансів вижити значно більше, переконує розробник сіткомета Віталій Киричок.
«Сітка ефективно працює на відстані до 30 метрів, і у будь якому разі після пострілу треба падати в протилежний бік від дрона щоби отримати мінімальні ушкодження. Зокрема цей пристрій, зі слів військових, дуже ефективно працює, не в полі, а під час евакуацій поранених на пікапах, бо поки дрон падає, авто встигає від’їхати від того місця, де має впасти дрон, і уламки не долітають до людей», – говорить Віталій.
Один із перших розробників сіткомета в Україні
Перший прототип сіткомета Віталій Киричок разом із командою створили у лютому 2024 року. За основу української розробки взяли іноземні нетгани – пристрої, що використовують для вилову тварин. Проте технічні можливості не відповідали реаліям війни. Дистанція стрільби обмежувалася лише 15 метрами, чого для захисту від швидкісних дронів замало.
Тому, команда розробників почала фактично перепроєктовувати систему з нуля. Головною метою було змусити сітку летіти щонайменше вдвічі далі. Для цього Віталій разом із колегами повністю переробили внутрішній механізм газорозподільчої системи та збільшили порцію пороху в патроні. Проте найбільшим викликом стала аеродинаміка: через високу парусність сітки, вона втрачала швидкість і форму вже на перших метрах. Майже три місяці пішло лише на те, щоб відпрацювати алгоритм правильної укладки сітки в картридж – це було необхідно для того, щоб вона розкривалася в повітрі у 99% випадків.
Це може бути останній постріл,
що здатний врятувати життя
«Ми активно працювали над сіткометом із моїм колегою Іваном Шишкіним. Ми називаємо цей пристрій: «остання надія», адже коли на тебе летить дрон, а сховатися немає можливості, це може бути останній постріл, що здатний врятувати життя», – говорить Віталій Киричок.
Дешевше за іноземні аналоги
Ця річ могла б бути корисною журналістам,
які працюють у зоні бойових дій,
Усі комплектуючі сіткомета: від токарних деталей до елементів, що друкуються на 3D-принтерах – українського виробництва. Собівартість українського пристрою в 10-12 разів нижча за іноземні аналоги, що робить його доступним не тільки для військових, а й для кожного хто працює або перебуває в зоні бойових дій. Водночас такий пристрій може купити будь-хто без жодних дозволів чи паперів.
«Це не зброя, але й не іграшка, обов’язково потрібно зробити кілька тестових пострілів для того, щоби брати з собою. У нас багато зараз замовлень саме від військових, від волонтерів. Зокрема, ця річ могла б бути корисною журналістам, які працюють у зоні бойових дій, адже їм не можна використовувати зброю, а мати хоча б якийсь захист від дронів потрібно всім», – каже Віталій.
Помпова рушниця проти дронів
Водночас, для багатьох людей, які працюють близ фронту, класична помпова рушниця залишається надійним та перевіреним часом інструментом, щоби захищатися від ворожих дронів. Волонтер Олександр Молдованов, який із початку повномасштабного вторгнення займається постачанням допомоги військовим, каже, що останніми роками зона роботи волонтерів суттєво змінилася через активне застосування БпЛА. Під час поїздок на відстань у кілька десятків кілометрів від лінії фронту, він разом із командою неодноразово потрапляли під атаку FPV дронів.
«Якщо раніше для роботи на прифронтових ділянках було достатньо засобів виявлення дронів, то зараз навіть заїзд у 10-кілометрову зону від лінії фронту без засобів, здатних знищити ворожі БпЛА, є небезпечним. Бували випадки, коли зброя підводила, щось заклинювало. І тоді краще мати під рукою, умовно, зброю останнього шансу», – говорить волонтер благодійного фонду «Незламні» Олександр Молдованов
Як сіткомет показує себе на практиці
В останній момент, коли дрон вже близько, сіткомет дарує лише один шанс. Після кожного пострілу пристрій потрібно перезарядити. І хоча розробники вже впровадили швидкознімні насадки, використовувати його як єдиний засіб захисту й досі ризиковано, переконує волонтер.
«Затримка при зміні ствольної насадки може наразити на небезпеку. В бойових умовах не до маніпуляцій, усе відбувається миттєво. Тому в групи має бути мінімум два, а краще, більше заряджених сіткометів», – каже Олександр
І хоча юридично сіткомет не є зброєю, це не знімає з користувача відповідальності за його застосування. Пристрій усе одно працює як засіб ураження. Вистрілює сітку під тиском, і за неправильного використання може становити небезпеку як для самого стрільця, так і для людей поруч.
«Це має бути під контролем: кому він потрібен і для чого. Я знаю випадки, коли хлопці в бойових умовах, тримаючи сіткомет у руках, не завжди могли правильно зорієнтуватися та вчасно ним скористатися. Звук FPV над головою, коли ти бачиш його бойову частину, це не відео в ютубі, а величезний стрес», – говорить Олександр.
Від прототипу до серійного виробництва
Для масштабування виробництва сіткомета, розробникам потрібно пройти державну кодифікацію. Щоб пристрій могли офіційно закуповувати для війська, він має відповідати низці формальних вимог: від наявності запобіжника до захисту від пилу та бруду. Нині, ж потужність виробництва дозволяє одній людині збирати від 30 до 50 сіткометів за зміну, каже Віталій Киричок. І таких темпів іноді не вистачає, щоби встигати виконувати всі замовлення.
«У нас чомусь починають цим цікавитися коли потреба стає вкрай необхідною. І ця потреба вже є зараз, про це кажуть відгуки людей. І скажу чесно, найбільший кайф я отримую, це коли приходить повідомлення: «Ви врятували моє життя», – говорить розробник сіткомета Віталій Киричок.
Нині FPV дрони на оптоволокні фактично нівелювали ефективність класичних комплексів радіоелектронної боротьби. Оскільки сигнал передається фізичним кабелем, радіоелектронне придушення втратило сенс. У цих реаліях залишається єдиний спосіб – знищити або збити ворожий безпілотник. За таких умов у майбутньому в сіткометів є можливість стати одним із найпоширеніших засобів захисту від ворожих дронів.
***
Привіт! Це Артем, автор цього матеріалу. Дякую, що дочитали його до кінця.
Я зробив матеріал про сіткомет, бо до цього й сам майже нічого не знав про нього. Тому було цікаво дізнатися, чи може такий пристрій бути корисним, зокрема в нашій роботі. Ми, журналісти, не беремо зброю до рук, але все одно регулярно потрапляємо під російські атаки, особливо під час поїздок на авто. Тому вирішили розібратися, чи справді сіткомет може врятувати життя.
З вашою підтримкою ми продовжуємо розповідати важливі історії. Долучайтеся до спільноти Frontliner, щоб допомогти нам документувати війну Росії проти України з передової та тилу.
***
