Парфуми, сукні та залізобетон: як сховище стало театральною сценою
У Харківському національному академічному театрі опери та балету вистави тривають під час повітряних тривог. Дійство не припиняється, глядачі не розходяться. Систематичні російські обстріли не можуть зупинити роботу театру імені Миколи Лисенка, однієї з найбільших опер України. В цьому переконалася репортерка Frontliner.
ХАТОБ будували на радянський смак та із розрахунком на можливі загрози з боку Заходу. Тепер грандіозна будівля захищає від атак зі Сходу. Для цього в нагоді стали рішення радянських архітекторів.
Головна зала на 1500 глядацьких місць залишається вразливою для російських ракет. Під головною сценою театру розташовані підвальні приміщення, придатні для обладнання повноцінного новітнього протирадіаційного укриття. Системи фільтрації повітря, герметичність та площа дозволили створити підземні сцену “Loft Stage” та глядацьку залу на 400 глядачів.
Темний простір, блякле біле світло, майже не відчутне. Його ніби всотують сірі бетонні стіни. На розставлених в ряд офісних стільцях намальовані жовтою фарбою номери. Глядачі розсаджуються по своїх місцях.
Тим часом вже загримовані та одягнені у сценічні костюми артисти з основної будівлі спускаються ліфтом, а потім пожежними сходами у закулісся. За сценою ще темніше і тісніше, простір нагадує лабіринт з поодинокими млявими лампочками. Тут артисти підправляють грим, шикуються для виходу на сцену. Далі, біля проходу до сцени – рамки з каніфоллю для натирання пуант, щоб вони не ковзали по підлозі. Поміж артистами снують костюмери з голками в зубах і нитками в руках. Вони одразу лагодять костюми, що не завжди витримують ритмів вистави.
Театру довелося запозичувати артистів
На початку війни частина колективу понад два роки представляла Україну в Європі. У межах проєкту «Європейський шлях» трупа дала 300 вистав у 16 країнах. З поверненням основного складу трупи до Харкова репертуар довелося перекроювати. LED-екрани замість декорацій та камерність були лише технічним викликом.
«Найбільшою проблемою став брак кадрів, зокрема в оркестрі та хорі», — зазначає генеральний директор ХАТОБу Ігор Тулузов.
Артисти не встигали відновлюватись після вистав, тому театр став запрошувати колег з інших міст. Також до вистав залучають студентів профільних вишів. Для молоді це безпечна практика, а для закладу шанс знайти нових працівників.
«Нагадали, що живі»
Перші тижні повномасштабного вторгнення Харків жив під землею – у метро та сховищах. Поки скляні офісні центри розсипалися від вибухових хвиль, будівля ХАТОБу стояла монолітом. Попри влучання та пожежі, колектив зберіг 15 тисяч костюмів, реквізит і техніку.
У березні 2022-го артисти виступали на станціях метро та в деокупованих містах.
«Нам тисли руки і казали: «Ви нагадали, що ми живі», – згадує Лариса Абаньшина, фахівчиня зі зв’язків із громадськістю театру.
-
Репетиція колективу ХАТОБ, м. Харків, Україна, 18 листопада 2025 року. Маргарита Фаль / Frontliner
-
На початку 2023-го з’явився план модернізації приміщень. Наприкінці року “Loft Stage” почала приймати перших глядачів.
Хтось називає ХАТОБ архітектурним монстром, хтось – символом Харкова. Для тисяч містян театр є місцем сили, де шлях до високого мистецтва лежить через бетонні сходи в укриття.
-
Учні харківської хореографічної школи готуються до виходу на сцену із-за лаштунків Loft Stage, ХАТОБ, м. Харків, Україна, 9 грудня 2025 року. Маргарита Фаль / Frontliner
-
***
Привіт! Це Маргарита, авторка цього матеріалу. Дякую, що дочитали його до кінця.
Цей матеріал важливий своєю технічною складовою. Це певною мірою унікальний кейс, який дуже складно повторити. У цьому матеріалі я говорю про те, з якими складнощами театр зіштовхується зараз і як він їх долає.
З вашою підтримкою я продовжую розповідати важливі історії. Долучайтеся до спільноти Frontliner, щоб допомогти нам документувати війну Росії проти України з передової та тилу.
***
