Ужгород, що був тихим, спокійним і неспішним, зараз виглядає інакше. Війна на нього вплинула дивним чином, подарувавши багато нових і цінних людей, привізши багато добрих і поганих ідей, змусивши його наїжачитися височезними будівельними кранами.
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.
Хірурги з США та Канади приїхали до України, аби спільно з українськими колегами оперувати військових, поранених в обличчя. За п’ять днів проводиться тридцять втручань людям, що постраждали через війну. Про те, як повертають обличчям вигляд і функції – в матеріалі Frontliner
Ветеран Дмитро Терещенко, раніше перспективний молодий боксер, а сьогодні модель Ukrainian Fashion Week. Після поранення на Луганщині та ампутації ноги, колишній військовий спочатку віддався плаванню, а потім, через недостатнє фінансування ветеранського спорту, зацікавився моделінгом.
У Києві ветерани проходять курс із гуманітарного розмінування, щоб віднайти себе в цивільному житті, застосувавши свій бойовий досвід і навички. Освоєння професії демінера після поранення та звільнення з лав ЗСУ дасть їм можливість у певній формі продовжити свою службу, працюючи на відновлення України.
Щонайменше дев’ять тисяч іноземців воюють за Росію проти України, порахували в проєкті Координаційного штабу «Хочу жить».
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався до цієї стихії – підрозділ «Бузький гард». Його бійці поєднують знання місцевості з тактикою асиметричних ударів. Frontliner розповідає, як вони працюють у зоні постійного ризику.
Росіянин Михайло Романов, командир ланки танкового полку, застрелив мешканця села Богданівка та тричі згвалтував його дружину у 2022 році. В суді його інтереси представляє Андрій Доманський.
Шум вітру в горах замість тривожних новин, дитячий сміх замість сирен. У «Голосному кемпі» на Буковині підлітки, які пережили війну, знову вчаться бути дітьми. Тут вони вперше за довгий час можуть відчути себе у безпеці.
У місті досі працює ринок, ростуть квіти в парку, але поруч – згарища, обвалені будинки й загроза дронів, артилерії та авіабомб. Тут досі живуть люди, які не виїхали, і військові, які тримають лінію.
Кожного дня з фронту повертаються ті, хто захищав нас від агресора, але чи готові ми їх зустрічати? Час від часу цивільні губляться, не знаючи, як правильно спілкуватися з ветеранами, які теми обговорювати, а от яких краще уникати.
Росіяни посилюють атаки на Донеччині, зокрема нищать критичну інфраструктуру найбільших міст області. Авіабомби та FPV-дрони сипляться на вулиці Добропілля, Костянтинівки та Дружківки годинами поспіль.
Військові і ветерани розкопують трипільську культуру, тим самим повертаючи себе. Вони реабілітуються архіологією поблизу Легедзина на Черкащині.
Колишній бізнесмен за тиждень вивозить з-під фронту з десяток людей, яким уже несила жити між вирв та під прицілом дронів. Хоча ще півтора року тому він був власником бази відпочинку, ресторану та магазинів.
Волонтери миколаївського загону швидкого реагування Червоного Христа надають допомогу постраждалим від обстрілів, працюють на завалах, транспортують маломобільних та навчають екстрені служби.
В індустрії дронів і робототехніки дрони-важковаговики посідають особливе місце. Вони виконують місію доставки на найбільш віддалені і важкодоступні піхотні позиції, а також уражають противника скидами. Frontliner провів ніч на чергуванні із операторами БПЛА 24 ОМБр імені короля Данила і дізнався про тонкощі таких польотів.
Мешканці Добропілля - міста за 100 км від Донецька і 50 від Краматорська - оговтуються від російського удару КАБом. Частина людей буквально за тиждень після атаки виїхали, інші - готуються залишати дім. Хтось їде до рідних - в Одесу, Кропивницький, Львів, Стрий, хтось не може вирішити, куди подіти свійських тварин, яких масово скуповують на м’ясо, а комусь виїжджати просто нема куди.
