Народження доньки змінило Мар’янин погляд на світ. Тепер небезпека війни відчувається гостріше, доводиться планувати все життя до дрібниць. Про материнство та любов, що не дає розслабитися ні на мить – в матеріалі Frontliner.
Колишні увʼязнені жінки долучились до війська та вже виходять на бойові позиції на Запорізькому напрямку. Frontliner простежив їхній шлях від колонії до першого бойового виходу. Розповідаємо, чому вони вважають армію своїм другим шансом.
У прикордонному Красноїльську Чернівецької області свято Маланки відчувається як паралельний світ, що існує поряд із життям в умовах війни. Як святкували Маланку у Красноїльську, розповідає репортерка Frontliner.
На межі Донецької й Дніпропетровської областей ворог не залишає спроб зсунути лінію бойового зіткнення. Покровський напрямок – одна з найгарячіших ділянок. Про те, як у цих умовах працює артилерія, розповідає Frontliner.
Під обстрілами страшно. Але в рази страшніше людині прикутій до ліжка, яка не в змозі самотужки спуститися в укриття чи виїхати з небезпечного міста. Маломобільні люди залежать від рідних, соцслужб і рятувальників, а одна помилка чи затримка може коштувати їм життя.
Євген передчасно став дорослим. Він так і не закінчив школу, бо його батальйон відправили виконувати бойову операцію в Кринки – було не до онлайн-уроків. Євген пробув там загалом 67 днів, і вийшов майже неушкодженим.
Під імітовані звуки вибухів і дзижчання дронів курсанти відточують до автоматизму готовність дати бій та надати допомогу побратиму. Вони не супергерої, а звичайні люди, яких нещодавно мобілізували. Ще вчора цивільні, які не планували брати до рук зброю й не уявляли себе у камуфляжі.
Попри важкі поранення та ампутації, вони доводять: травма – не перепона на шляху до мети. Чотирнадцять ветеранів війни з різних регіонів України вийшли в ринг на Всеукраїнському турнірі з боксу й показали видовищні бої.
Хмельницький – місто, про яке жителі інших обласних центрів майже нічого не знають. Не туристичне для цивільних, але стало домом для багатьох військовослужбовців. Невелике, але за роки повномасштабної війни прийняло 130 тисяч переселенців.
Після ампутації обох ніг Сергій Телегера вирішив готуватися до марафону на 42 кілометри. Це його спосіб кинути виклик долі та довести, що життя не скінчилося на лікарняному ліжку.
Чому вчать молодше покоління? В чому різниця між національно-патріотичним вихованням та мілітаризації дітей? Репортери Frontliner, шукаючи відповіді на ці запитання, побували на святкування річниці заснування громадської організації «Patriots 1654» та поспілкувались з її учасниками.
До Одеси ворожі ракети і дрони-камікадзе заходять з моря. На ранок одесити спускаються до узбережжя – слухати і вдивлятися в хвилі, з якими розділили чергову страшну ніч. Як з повномасштабною війною море набуло сакрального значення для одеситів – розмірковує репортерка Frontliner Діана Делюрман.
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
Наслідком російських обстрілів у Києві стали десятки смертей рідних та сусідів під завалами, які з часом неможливо відпустити, а також – розбиті квартири. А коли перше потрясіння минуло, виникає питання про повернення до нормального життя.
Горлівка — одне з перших міст Донеччини, що опинилися під російською окупацією у 2014 році. Про дім, який залишився лише у спогадах, для Frontliner розповідає Еліза Жданова.
Музей 93 ОМБр «Холодний Яр» розташований в одному з прифронтових міст Донеччини, тож із міркувань безпеки він практично підпільний. Він мало нагадує традиційний музей, де можна на сайті дізнатися розклад роботи, придбати вхідні квитки і цікаво та пізнавально провести вихідний разом із родиною.
Ужгород, що був тихим, спокійним і неспішним, зараз виглядає інакше. Війна на нього вплинула дивним чином, подарувавши багато нових і цінних людей, привізши багато добрих і поганих ідей, змусивши його наїжачитися височезними будівельними кранами.
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.
