Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради». На позиції одного з таких розрахунків побував Frontliner.
Понад 50 тисяч українців втратили кінцівки внаслідок війни. Більшість із них стикаються з фантомними болями – фізичними відчуттями в частинах тіла, яких більше немає. В Україні лікують такі болі за допомогою AR-технологій, фізіотерапії та навіть психоделічної терапії. Як це працює – в матеріалі Frontliner.
Він втратив пам'ять про народження своєї доньки, але ніколи не забуде російських злочинів проти України. Іван Любиш-Кірдей, воєнний кореспондент Reuters і лауреат премії імені Георгія Ґонґадзе отримав тяжке поранення голови під час ракетної атаки на Краматорськ у 2024 році. Майже рік по тому він відтворює своє життя з розповідей близьких і поодиноких спогадів, що лишилися після травми. Без жалю до себе та з волею до боротьби журналіст щодня працює, щоб відновити своє тіло і повернутися до роботи. Сьогодні, як і раніше, Іван прагне документувати російську агресію і доносити світу правду про неї.
Впродовж тижня команда провідних хірургів зі США провела понад сто годин в операційних Львова. Разом з українськими лікарями працювали 84-річний Джеймс Суен, який лікував президента Білла Клінтона, пластичні хірурги Стів Ортен і Воррен Шуберт та інші фахівці. Що привело їх в Україну під час повномасштабної війни – розповідає Frontliner.
Інтерв’ю з бійцем на ім’я Курт, командир «Kurt & Company», про війну, незламність, мотивацію та досвід на фронті : понад 400 одиниць техніки та 1532 ліквідованих ворожих солдати — це лише частина підсумків роботи підрозділу «Kurt & Company» у складі 28-ї ОМБр за 2024 рік.
На Херсонщині щодня лунають вибухи. Артилерійські обстріли, скиди з дронів та авіабомби тут стали повсякденністю. Особливо страждають від ворожих атак люди, які мешкають в прибережних районах. Лікарі області постійно мають справу з осколковими пораненнями, крововтратами, опіками, що нерідко призводять до летальних наслідків. Репортери Frontliner побували в Херсонській обласній клінічній лікарні та довідались, як працюють медики в умовах постійної небезпеки.
Невразливі до РЕБу, підіймають до 25 кілограмів навантаження на кілометр у небо та перебувають у повітрі тиждень — тільки частина можливостей аеростатів від AeroBavovna. Компанія з 2023 року виробляє мобільні аеростатні комплекси для Сил оборони. Співпрацюють з ЗСУ, ССО, Нацгвардією, українськими прикордонниками та розвідниками. Ми зняли тестування кількох аеростатних систем і дізналися, чому вони незамінні у боротьбі з ворогом — це нова зброя.
Легкі тактичні автомобілі-багі використовуються на фронті в найгарячіших точках. Військові за Їхньою допомогою за лічені хвилини можуть евакуювати поранених, підвезти провізію, боєкомплект. Багі ефективні для патрулювання і ведення бойових дій. Тому серед бійців є великий попит на полегшені автівки з високою прохідністю. Репортери Frontliner побували в миколаївській автомайстерні та побачили, як волонтери роблять багі для військових.
У селі Довгеньке на Харківщині фермер Ігор Князєв збудував новий дім на місці знищеної війною ферми. Другий поверх споруди він зібрав із ящиків від набоїв, залишених після окупації. Зовні будинок майже не вирізняється серед інших, проте його історія – приклад того, як українці відроджують зруйноване. Після звільнення у вересні 2022 року в Довгенькому вцілілих будівель не залишилося. Проте поступово люди повертаються. Один із них – Ігор. Російські військові знищили його дім, дім батьків і фермерське господарство. Уся худоба загинула, а поля опинилися серед щільно замінованих територій.
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Альбіна Карман вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.
Втративши зір на фронті, ветерани вчаться жити заново. Опанувати базові навички їм допомагають у таборі «Життя після війни». У першому цьогорічному заїзді більшість ветеранів уперше вийшли на вулицю без супроводу. Вони змогли це зробити завдяки заняттям від ранку до вечора. Репортерка Frontliner побувала у таборі, що повертає до життя.
Репортери Frontliner вирушили на бойове завдання разом із екіпажем «Москіти» – бійцями підрозділу «Бродяги», які під Покровськом використовують FPV крила-камікадзе для ударів по російських військових цілях в глибині їх порядків. У репортажі – хронологія бойового виїзду: підготовка, атаки, ризики та повернення.
Спецпризначенець Олександр Кунгуров з позивним «Турбо» двічі брав участь в модних показах на Ukrainian fashion week, навчився танцювати на протезі й повернувся на службу. До активного життя після поранення його спонукають люди, які ним захоплюють, і бажання допомогти пораненим побратимам психологічно впоратися з їх травмами. Зараз 34-річний військовослужбовець 3 полку Сил спеціальних операцій звикає до посади наукового співробітника у відділі психологічної підтримки персоналу і здобуває освіту, щоб стати повноцінно військовим психологом.
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.
Ефективність дронів у сучасній війні є беззаперечною. Безпілотники за кількасот доларів здатні не лише вбити піхотинця, а й знищити або вивести з ладу техніку вартістю в мільйони доларів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, лише у січні 66% втрат російської військової техніки були спричинені саме ударними БПЛА. Статистика застосування дронів з російської сторони, на жаль, пропорційна.
Я провів лиш на стаціонарному лікуванні 8 місяців, переніс 8 операцій. Це не просто статистика, а ціла відстань між тим, ким я був, і тим, ким я став. За цей час я змінив кілька лікарень у різних містах. Нові стіни, нові коридори, нові лікарняні ліжка. В кожному місці – інші люди, інші голоси, але однаковий запах антисептика і стислий, трохи напружений ритм життя між процедурами.
