Українські військові й далі «тримають небо» над країною переважно іноземним озброєнням, створеним ще у минулому столітті. Воно працює, але наскільки відповідає темпу сучасної війни?
Команда Frontliner ділиться живим плейлистом — музикою, що супроводжувала репортажі, поїздки на фронт і роботу під час війни в Україні.
Євген передчасно став дорослим. Він так і не закінчив школу, бо його батальйон відправили виконувати бойову операцію в Кринки – було не до онлайн-уроків. Євген пробув там загалом 67 днів, і вийшов майже неушкодженим.
Під обстрілами страшно. Але в рази страшніше людині прикутій до ліжка, яка не в змозі самотужки спуститися в укриття чи виїхати з небезпечного міста. Маломобільні люди залежать від рідних, соцслужб і рятувальників, а одна помилка чи затримка може коштувати їм життя.
Чому вчать молодше покоління? В чому різниця між національно-патріотичним вихованням та мілітаризації дітей? Репортери Frontliner, шукаючи відповіді на ці запитання, побували на святкування річниці заснування громадської організації «Patriots 1654» та поспілкувались з її учасниками.
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
Горлівка — одне з перших міст Донеччини, що опинилися під російською окупацією у 2014 році. Про дім, який залишився лише у спогадах, для Frontliner розповідає Еліза Жданова.
Музей 93 ОМБр «Холодний Яр» розташований в одному з прифронтових міст Донеччини, тож із міркувань безпеки він практично підпільний. Він мало нагадує традиційний музей, де можна на сайті дізнатися розклад роботи, придбати вхідні квитки і цікаво та пізнавально провести вихідний разом із родиною.
Ужгород, що був тихим, спокійним і неспішним, зараз виглядає інакше. Війна на нього вплинула дивним чином, подарувавши багато нових і цінних людей, привізши багато добрих і поганих ідей, змусивши його наїжачитися височезними будівельними кранами.
Повернувшись із полону, він до останнього боровся з наслідками російських катівень: зламані ребра, виразки на тілі та інші травми. А ще з нічними кошмарами, страхом тиші та спогадів пережитого. 16 листопада 2025 року серце бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова зупинилося.
Хірурги з США та Канади приїхали до України, аби спільно з українськими колегами оперувати військових, поранених в обличчя. За п’ять днів проводиться тридцять втручань людям, що постраждали через війну. Про те, як повертають обличчям вигляд і функції – в матеріалі Frontliner
Ситуація на Олександрівському напрямку стабільно гіршає останніми тижнями. Росіяни тиснуть піхотою, яка намагається прорвати позиції на мотоциклах, легкоброньованих авто, прикриваючись ударними дронами з неба.
Харків змінює своє обличчя під тиском війни: з міста студентів і заводів він став прифронтовою фортецею, що вчиться жити під постійними обстрілами.
Ветеран Дмитро Терещенко, раніше перспективний молодий боксер, а сьогодні модель Ukrainian Fashion Week. Після поранення на Луганщині та ампутації ноги, колишній військовий спочатку віддався плаванню, а потім, через недостатнє фінансування ветеранського спорту, зацікавився моделінгом.
У Києві ветерани проходять курс із гуманітарного розмінування, щоб віднайти себе в цивільному житті, застосувавши свій бойовий досвід і навички. Освоєння професії демінера після поранення та звільнення з лав ЗСУ дасть їм можливість у певній формі продовжити свою службу, працюючи на відновлення України.
Затишшя на стабілізаційному пункті зкінчується раптово, ніби хтось перемкнув тумблер. Щойно медики розслаблено пили каву зі смаколиками, виходили на перекур та скролили соцмережі, як уже коридор наповнюється тупотом ніг, криком «тяжкий!» і стогонами пораненого.
Київ залишається у стані внутрішньої завмерлості, навіть коли життя на вулицях відновлюється. Місто співіснує з війною: змінюються пейзажі, звички й ритми, коли уважно дослухатися до тиші, то у столиці чути напругу.
Небо Костянтинівки «кишить» FPV, які зависли перед атакою на машину. Протитанкові снаряди, що прикріплені до них, наскрізь прошивають броньовані автівки, звичайні ж «розбирають» до деталей.
