Прапори 30 країн і російська нафта: як працює тіньовий флот РФ

У березні 2026 року після вибуху в Середземному морі 22-річний танкер Arctic Metagaz, який перевозив 60 тисяч тонн російського скрапленого природного газу, втратив хід. Рятувальні роботи проводили Лівія, Мальта та Італія. Росія в рятувальній операції участі не брала. Так буває, коли судно має прапор, але не отримує допомоги від держави, яка за ним стоїть.

Що таке тіньовий флот?

Тіньовий флот – це система морської логістики РФ, яка сформувалася у 2022 році для обходу санкцій. Здебільшого його судна перевозять нафту, нафтопродукти та скраплений природний газ. Основна особливість такого флоту – відсутність зв’язків із юрисдикціями країн G7: власники, компанії-оператори, реєстри та страховики суден перебувають поза межами країн коаліції. У серпні 2026 року з російських портів вийшли 258 танкерів. Із них 166, або понад 60%, належали до тіньового флоту.

Перед виходом у море кожне судно повинно мати низку документів і відповідати певним вимогам:

• прапор держави, у якій зареєстроване судно;
• власника – особу або компанію, якій належить судно;
• компанії, відповідальні за комерційне й технічне управління;
• страхування, яке покриває ризики, зокрема розлив нафти в морі;
• класифікаційне товариство та документи, що підтверджують відповідність вимогам безпеки й запобігання забрудненню;
• сертифікований екіпаж;
• увімкнену автоматичну ідентифікаційну систему (AIS), яка дозволяє відстежувати судно;
• документи на вантаж.

Основне завдання тіньового флоту – обходити санкційні обмеження, використовуючи формальну реєстрацію, зміну власників і документи, які створюють видимість законної діяльності.

Навіщо судну прапор?

Станом на жовтень 2026 року ГУР ідентифікувало 770 суден, залучених до перевезення російської нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу в обхід санкцій. Вони використовують прапори понад 30 країн світу. На інфографіці Frontliner показано країни, під прапорами яких ходять судна тіньового флоту РФ.

Прапор судна може змінюватися. Один із танкерів російського тіньового флоту, намагаючись уникнути санкцій, змінив його дев’ять разів. Зазвичай після запровадження санкцій проти судна його прапор змінюють кожні три-чотири місяці. Для цього танкер перереєстровують в іншій країні під новою назвою. Сама процедура зміни прапора є законною, однак така частота перереєстрацій нетипова. Після кількох змін прапора старі танкери нерідко залишаються в російському реєстрі, оскільки їхня санкційна історія ускладнює реєстрацію в інших країнах.

Хто може володіти судном?

Власники та компанії, які управляють суднами тіньового флоту, змінюються так само часто, як і прапори. У березні 2026 року компанії з Китаю, Росії та ОАЕ здійснювали комерційне управління 60% суден тіньового флоту, володіли 60% суден і відповідали за технічне управління 64% із них. У квітні ці частки зросли до 62%, 62% і 72% відповідно.

Як це працює?

У звіті CREA описано історію танкера Progress, яка показує, як працює ця схема. Танкеру Progress, який раніше належав грецькому власнику, понад 19 років. У червні 2023 року його продали китайській компанії. У травні 2025 року танкер внесли до санкційних списків ЄС і Великої Британії. Згодом він змінив прапор на бенінський, а потім – на російський. У січні 2026 року Progress перевіз із російського Приморська до Китаю та Індії нафту вартістю 52 млн євро.

Хто страхує танкери?

Страхування – один із документально підтверджених аспектів роботи судна, який перевіряють у порту. Однак наявність страхового поліса ще не гарантує реального покриття ризиків. Міжнародні страхові компанії уникають роботи з перевезеннями російської нафти, тому їх страхують російські страховики. Один із них – «Інгосстрах», діяльність якого ускладнилася після запровадження санкцій Великою Британією та США у 2024 році.

За даними Lloyd’s List, до лютого 2026 року інша російська страхова компанія – «Согласіє» – забезпечувала страхове покриття близько третини танкерних рейсів у Балтійському морі. У 2024 році дослідницька служба Європарламенту встановила, що страховики двох третин суден, які перевозять російську нафту, належали до категорії unknown – невідомі.

До проблем зі страхуванням додається й питання відповідальності держави прапора. Відповідно до статті 94 Конвенції ООН з морського права, вона зобов’язана здійснювати юрисдикцію та контроль над суднами, які ходять під її прапором. Однак після аварії Arctic Metagaz у Середземному морі Росія не провела рятувальної операції, хоча танкер перебував під її прапором.

Чому тіньовий флот продовжує існувати?

10 січня 2025 року Міністерство фінансів США внесло до санкційних списків 183 судна, а також компанії «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз». До 19-го пакета санкцій ЄС увійшли ще 118 суден, до 21-го – 40. У травні 2026 року під санкціями ЄС перебували 632 судна, Великої Британії – 544, США – 216.

Проте кожне нове розширення санкційних списків має дедалі менший ефект. Санкції діють, поки судно залежить від західних послуг. Танкер, який уже перебуває під санкціями, ходить під російським прапором, застрахований російською компанією та управляється китайським оператором, може продовжувати перевезення без участі західних компаній. У такому разі можливості санкцій впливати на його діяльність істотно звужуються.

Дієвими залишаються перевірка страхових сертифікатів і контроль суден у портах, нагляд за морськими перевезеннями та контроль за покупцями російської сировини. Значення має й час. Більшість танкерів тіньового флоту старші за 15 років. Можливості поповнення флоту новими суднами обмежені. Тим часом старі танкери продовжують зношуватися, а ризик аварій і розливів нафти зростає.

Назар Звіринський