Детокс російського «суверенного інтернету»: куди влучили українські дрони
З початку жовтня СОУ уразили три з п'яти дата-центрів «Яндексу». Цього вистачило, аби створити перебої в роботі російського «суверенного інтернету». Російська влада посприяла ураженню власних дата-центрів. Подібні атаки можуть стати чорним лебедем для Росії. Frontliner пояснює наслідки ударів СОУ та розповідає про інші вразливі місця на території ворога.
Близько другої години ночі за Московським часом на території верстатного заводу «Саста» загорівся дах промислової будівлі. Пожежа спалахнула в Сасово, невеликому містечку на південному сході Рязанської області.
В 2011 році компанія «Яндекс» побудувала тут дата-центр потужністю близько 12 МВт. За 11 років компанія вклала в цей майданчик понад 6 мільярдів рублів. Для порівняння, за ці гроші можна було побудувати три школи. В 2026 році дата-центр інтегрували в промисловий комплекс «Саста», який займається виготовленням високоточних верстатів для російського ВПК, що зробило його абсолютно легітимною воєнною ціллю.
Вранці 8 жовтня 2026-го на Downdetector надійшло півтори тисячі скарг. Акції «Яндекс» на Московській біржі впали на 3,18%. А прес-служба компанії опублікувала заяву, в якій були відсутні слова «дрон», «пожежа», «війна». Зате були слова «інцидент, який зачепив частину інфраструктури».
Наступного ранку палав дата-центр в Калузі. Ще через добу – в Володимирі. За чотири дні Сили оборони України уразили три дата-центри найбільшої IT-компанії Росії. Як наслідок більше 80 сервісів і хмарних компонентів перестали працювати. Технічні збої почались в банківських застосунках, застосунках для таксі, доставки та проблеми з доступом до державних реєстрів. Сайти десятків сторонніх компаній від малих підприємців до мережі магазинів «Магніт» перестали працювати.
Чому дата-центри стали легкою ціллю для українських БПЛА
Причиною вразливості російського інтернету виявилась державна політика. 2019 року російська влада прийняла федеральний закон, згідно з яким вимагала розташовувати всю інфраструктуру даних лише на своїй території. Закон заборонив накопичувати дані російських громадян за межами РФ. Як результат, всю цифрову критичну інфраструктуру зосередили в межах географії однієї країни. А дві третини – в межах Московської області. Всього в Росії зосереджено понад 255 дата-центрів.
Чому саме «Яндекс»
Щомісячна кількість користувачів понад 117 мільйонів. «Яндекс» створює інфраструктуру для банків, ритейлу, медіа й державних сервісів. За даними 2026 року, Yandex Cloud обслуговує 64 тисячі компаній, його сервісами користуються понад 185 тисяч організацій. «Яндекс» для Росії – це як «Сбербанк», тільки в сфері ІТ.
Вся ця інформація зосереджена в п’яти (за іншими даними в шести) дата-центрах. Три з них вже виведено зі стабільного режиму роботи.
| Дата | Локація | Потужність | Наслідки |
| 8 жовтня 2026 | Сасово, Рязанська область. Дата-центр на території станкозаводу «Саста» |
близько 12 МВт | Пожежа. Роботу зупинено повністю. Тут стояли два суперкомп’ютери «Яндекса» |
| 9 жовтня 2026 | Калуга, індустріальний парк «Грабцево». Відкритий 2023 року, найбільший в Росії | 63 МВт, понад 3800 серверних стійок | Кілька модулів виведено з ладу повністю. Частково працює |
| 11 жовтня 2026 | Володимир, мікрорайон «Енергетик». Перший майданчик відкрито 2017 року, новий корпус у березні 2026 |
близько 40 МВт, до 2800 стійок |
Повна зупинка. Тут працював суперкомп’ютер «Галушкін» |
Наслідки ударів по російських дата-центрах
Наслідки торкнулись пересічних росіян від Сибіру до Москви. Таксистам у «Яндекс Про» порадили користуватися картами конкурентів Google Maps або Waze. Власні карти й навігація не справлялися з навантаженням. «Яндекс.Диск» обмежив скачування файлів, щоб зберегти працездатність решти сервісів. Натомість користувачі, отримавши подібні інструкції запанікували і почали масово завантажувати свої дані, що додатково перенавантажило систему.
У відповідь на ситуацію Мінцифри РФ зобов’язалось відпрацювати нові варіанти підтримки будівництва дата-центрів в регіонах. Власникам пообіцяли пільгові кредити та розширення фінансування інфраструктурних проєктів. Компанія «Яндекс» оптимістично заявила, що зможе відновити роботу протягом пів року. Проте кредити не допоможуть, а заява компанії – брехня. Головна складність відновдення дата-центрів – дефіцит обладнання, за яким стоїть черга до 2028 року. Завод Micron, який виготовляє плати пам’яті, законтрактований на 75% на 2027 рік. Всі нові замовлення приймаються вже на 2028 рік. Такий попит спровокований стрімким розвитком ШІ-технологій, які потребують саме цих компонентів.
Для «Яндексу» це означає, що купувати «деталі» доведеться на найдорожчому ринку за останні роки в «гарячий сезон». Найскладніше буде відновити спеціалізовані надпотужні обчислювальні системи – суперкомп’ютери. В результаті ураження більшою чи меншою мірою постраждали три з п’яти наявних в Росії суперкомп’ютера: «Червоненкіс», «Ляпунов» і «Галушкін». Всі вони потребують прискорювачі Nvidia A100, які станом на зараз – підсанкційні.
Чому «Яндексу» не відновиться
У «Яндексу» залишилися три об’єкти: в Москві, Підмосков’ї та у Владимирській області. Усі вони прикриті багаторівневим ешелоном ППО. Тобто ураження об’єктів на цій території вимагатиме незрівнянно більше сил і засобів. Описана ситуація пояснює, чому наступною ціллю СОУ обрали «Сбербанк». В ніч на 14 жовтня 2026-го українці уразили дата-центр в Балаково Саратовської області. І хоча згідно з офіційними заявами, банку всі сервіси працюють в штатному режимі, користувачі вже жаліються на несправність додатків. Російські блогери панікують та порівнюють ситуацію з втратою коштів зі зберкнижок в 1990-х. Аби «підтримати» російських блогерів та цивільне населення, редакція Frontliner підібрала інші не менш цікаві та важливі цілі на ураження на території РФ в радіусі 1000 км (карта):
- Дата-центри «Сбербанку». Найбільший банк країни, який має власну мережу дата-центрів. Збій банківської інфраструктури здатен паралізувати країну на певний час. Масова паніка та неможливість користування власними банківськими збереженнями можуть призвести до колапсу та порушити договір про недоторканність мирного цивільного життя громадян великих міст. Ленінградська обл, Кудрово, вул. Ленінградська, 4 (59.90000, 30.51000).
- Дата-центри російської залізниці. Саме вона є основною складовою воєнної логістики Росії. Найменший збій в роботі призводить до обвалу постачання зброї та іншого забезпечення російської армії. Санкт-Петербург, вул. Борова, 57 (59.91110, 30.33820).
- Дата-центр митниці. Найменший збій в системній роботі митниці може призвести до проблем в зовнішньоекономічній торгівлі РФ. Московська обл, Дубна (56.753382604987635, 37.16409080416744), Нижньогородська обл, Городець, вул. Республіканська, 98а (56.646500, 43.472500).
Роль ударів по дата-центрам і до чого тут НПЗ
Українські удари по російським нафтопереробним заводам стали предметом політичного обговорення, маніпуляцій та прямого тиску на Україну з боку США. Проте якщо поглянути ширше, то маніпулятивні вимоги президента Дональда Трампа щодо припинення ударів по НПЗ могли б розглядатись українською стороною як можливість, а не шантаж.
Уявімо, що Україна припинила бити по російським НПЗ і зосередилась на знищенні менш політичних цілей. Удари по дата-центрам «Яндекс», «Сбербанк», РЖД, митниці й податкових органів не впливають на ціну нафти, яку зазначено на заправках в Канзасі, Айові, Огайо чи іншому американському штаті. Натомість ці удари впливають на внутрішню політику Росії, прискорюють її дестабілізацію та посилюють тиск на цивільних громадян.
Неможливість замовити бургер через «Яндекс» доставку робить для росіянина війну ближчою, ніж тисячі загиблих співвітчизників десь там на “нових територіях”. Утримавшись від ударів по НПЗ два тижні, ми могли би отримати додаткові “бали” на політичній арені, адже формальні підстави припинити допомогу відсутні, ми продовжуємо отримувати розвіддані від союзників, помітне падіння цін на пальне в США як «результату домовленості» не відбувається. Світ бачить, що причина високих ціни на нафту – не українські удари. За ці три тижні Росія звільняє сховища під зимове пальне і частково відновлює НПЗ, вивозить частину акцій Лукойла на продаж, стабілізуючи свій зовнішньополітичний вплив. В цей час Україна продовжує бити по дата-центрам, дестабілізуючи Росію з середини. 15 жовтня, Володимир Зеленський відкинув запропоновані умови, після чого на Україну повісять як підвищення цін на пальне в США, так і «небажання миру». Дата-центри могли би стати ще однією “картою” з нашого боку, проте цього не станеться. Ймовірно, в СОУ є свій план, який, ми сподіваємося, приємно нас здивує.
