З поховання на концерт: чому служба військового музиканта складніша, ніж може здаватися
Вранці вони виконують жалібний марш та державний гімн на цвинтарі. Про службу військового оркестру в часі війни – у матеріалі Frontliner.
7 березня російські збройні сили здійснили комбінований обстріл Добропілля з застосуванням балістичних ракет «Іскандер», РСЗВ «Торнадо-С» з касетними боєприпасами та БПЛА типу Шахед («Герань»). Удар припав на житловий мікрорайон у самому центрі міста. Наразі відомо про 11 загиблих. Попередньо, поранення отримали 50 осіб.
Російська армія у п’ятницю 7-го березня 2025 року завдала трьох ударів по місту Добропілля, що на Донеччині.
Чота «Карпатська січ» виникла в 2014-му як добровольче об’єднання. Тоді Ігор активно волонтерив, забезпечуючи підрозділ. Сьогодні це 49 ОШБ «Карпатська Січ», а Ігор має псевдо «Білий Джек», посаду заступника командира розвідувальної роти і симпатичний суржик. Зараз штурмовики виконують завдання у Торецьку та його околицях, непідйомні для більшості звичайних підрозділів. Frontliner з’їздив із «Білим Джеком» у рейд відвідати розвідників, механіків та водіїв. Поспілкувалися про ситуацію в регіоні, сподівання, «таксі на нуль» та досвід війни.
Сполучені Штати Америки призупинили військову допомогу Україні. Тим часом на полі бою продовжують застосовуватися артилерійські снаряди, зенітно-ракетні комплекси, ракети класу «земля-повітря», амуніція, військова техніка, засоби радіоелектронної боротьби виробництва США. Репортери Frontliner поспілкувалися з військовими та на умовах анонімності зібрали відгуки про їхній досвід застосування зразків американської зброї.
На прохання наших підписників Андрій і Віта запитали місцевих мешканців та військових, які тримають оборону, що вони думають про заяви Дональда Трампа про необхідність поступок з боку України, а також щодо можливості припинення війни.
Азовець після полону: били кулаками та палками, намагались повісити свої військові злочини на українських військовополонених, змушували стояти по 16 годин на добу, так про російський полон розповідає азовець Юрій Свідерський. 23-річний військовослужбовець з Хмельницького перебував у неволі після боїв за Маріуполь понад 2 роки. Він був очевидцем повного знищення міста росіянами, підриву бараку в Оленівці з українськими бранцями, тортур та численних нелюдських допитів. Вже пів року як Юрій повернувся в Україну, хлопець досі проходить реабілітацію, оскільки має проблеми із судинами та зубами через отриманні в полоні травми. Frontliner зустрівся з Юрієм у Хмельницькому, коли хлопець приїхав на роботу до своєї дівчини Таїсії в проміжку між реабілітаціями. Далі – пряма мова героя.
Батальйон «Алькатрас» у складі 93 механізованої бригади «Холодний Яр» (93 ОМБр) складається з засуджених, які підписали контракт з ЗСУ. Це чоловіки, кожен зі своєю історією та статтею Кримінального кодексу, за які відбували покарання. Дехто з них провів за ґратами лише декілька місяців, дехто – більшу частину життя. Тепер вони вчаться бути штурмовиками та вже зовсім скоро покажуть себе на полі бою.
Чергова загроза атаки російською балістикою змусила ліцеїстів серед навчання йти у підвал. Під ревіння ракети ті здійснили марш подвірʼям і грюкнули дверима, залишаючи небезпеку позаду. До білих стін у підвалі щільно притиснуті двоярусні ліжка на металевому каркасі, що чергою тягнуться до кінця довгого коридору. На кожному – по двоє-троє юнаків у верхньому одязі. Видихають холодне повітря, а з щік помалу сходить рум’янець.
Нічний виїзд бадьорить краще за каву. За прифронтовою Костянтинівкою починаються бездоріжжя. Морозу немає, натомість є гливке болото під колесами, на якому корч носить, ніби надувну кульку в гірському потоці. Водій на ім'я Андрій щосили стискає кермо, вирівнюючи транспорт. Ціна сходження з маршруту висока – обабіч болота заміновані поля. «Зараз буде ще більш весело!» – обіцяє він, вимикає фари, і дорога перетворюється на «веселі гірки». За деякий час атракціон закінчується. З посадки виходить чоловік і підсвічує червоним ліхтариком. Проводить у бліндаж. Чути «виходи» танку – працюють сусіди. За кілька кілометрів – Торецьк.
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Вікторія Калімбет вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.
Після довгих місяців катувань звільнені з російського полону чоловіки змушені продовжувати боротися за свої життя. Багато з них залишилися без домівки, грошей і належної опіки з боку держави. Щоб допомогти собі та підтримати інших, колишні вʼязні обʼєдналися у мережу «Випускники». Обʼєднані спільним досвідом пережитих тортур та приниження з боку окупантів, вони знаходять розуміння та підтримку. Їм також допомагає гумор, саме тому вони жартівливо називають себе «випускниками». Колишні полонені розповіли Frontliner, як вони потрапили у неволю, вижили у російських катівнях, звільнилися з полону і вже на волі виборюють своє право на гідне життя.
Російська армія під час повномасштабної війни регулярно завдає ударів як ракетами, так і дронами, руйнуючи критичну інфраструктуру та житлові квартали столиці.