Ремесло голки та шкіри: кушнір відроджує вбрання з глибин історії
Отара овець пасеться біля обійстя кушніра Михайла Вінтонюка у селі Корнич на Франківщині. В гостях у майстра-кушніра побували репортерки Frontliner.
Курси «Українська Валькірія» організовані громадською організацією «Редюїт» працюють щосуботи (соцмережі та ініціативи проєкту: linktr.ee/go.reduit). Крім тренінгу з самозахисту, «Редюїт» проводить також щотижневі мистецько-терапевтичні курси та курси медичної підготовки. Але основним акцентом громадської організації є захист прав жінок в Україні. Керівниця та співзасновниця проєкту Дарина Требух вважає, що до проблем війни, що зараз існують в нашій […]
– Я це називаю рухом тисячі та однієї ноги, – жартує Катерина, в компанії якої допиваємо нашу ранкову каву. Хлопці та дівчата привітно зустрічають пацієнтів, переважно, військових, які втратили кінцівки внаслідок важких поранень, а нині протезуються та навчаються заново ходити тут – в центрі «Без обмежень». Старша пані на рецепції пригощає цукерками і просить не […]
Хакерспейс — місце, що нагадує водночас лабораторію чудес і гараж дідуся з тієї епохи, де майстрували і лагодили власноруч. Це — єдиний простір такого формату в Україні. Його заснували 10 років тому з метою нести в суспільство любов до роботи руками та розуміння “як це працює”, коли йдеться про техніку. Однак 2022 рік вніс корективи, […]
Щоранку новинна стрічка починається зведенням із зони бойових дій, де гуркіт зброї різного калібру не стихає ані на мить. Війна жорстока, кривава, брудна. Але попри все титанічними зусиллями українські військові продовжують тримати свої рубежі. Водночас, у тилу триває підготовка рекрутів, що вже незабаром долучаться до виконання бойових задач та підсилять оборону. Відбір до 3 окремої […]
Майдан. 2013-2014. Складний період історії. Як людина та як стрімер «Радіо Свобода» я бачив його від першого дня по останній. Протест мільйонів українців. Від перших загиблих до розстрілу Небесної Сотні. Для мене Майдан – це одночасно і велич, і трагедія українського суспільства. Наївно було б не бачити з висоти сьогодення, що саме Майдан був […]
Олег прислухається до навколишнього простору, тримаючи автомат напоготові. «Буде нам «пташка» на суп, – бурчить військовий, маючи на увазі ворожий дрон. І додає: – То єсть сарказм. Ну, деколи, звичайно, хочеться лупнути його, ті, що літають і скидають по нам. Вон, всякі ці «подаруночки». Ми на околицях українського Нью-Йорка, де тримає позиції піхота 24-ої ОМБр […]
Лагодять броньоване залізо, постраждале на полі бою. Міняють двигуни, колеса, латають дірки від куль та уламків, замальовують «зетки» на трофеях. Коли в цьому шпиталі для залізних коней з’являється новачок, військові виходять на Романа, командира ремонтної роти. Той завжди усміхнений, в панамі, з рудим волоссям та бородою. Він отримує повідомлення, організовує зв’язок із КСП і з […]
“Вдома” виявилося хаткою у Часовому Ярі, де, після взяття противником Бахмута, “прилітає” в режимі 24/7. Якщо відпочинок і відновлення військові знаходять у цьому “філіалі пекла”, то годі уявляти їхні “робочі умови”. Вулиці Часіка апокаліптично-порожні, ганяють лише вояки на “корчах”, та ще самотній бігун вимагає, аби його не знімали. Не видно навіть тварин. Чути постійні виходи […]
Пʼята ранку, телефонний дзвінок. Не встигаю сказати «алло», як мені у лоба кажуть: «Так, ну я був не правий стосовно того, що вам не варто поспішати. Летіть на локацію з біблійською швидкістю, бо буде бойовий виліт за 45 хвилин». Ми з колегою переглядаємося, кидаємо фотографувати пейзажі Донеччини й без гальм прибуваємо до місця. Нас зустрічає […]
«Задача зараз – взяти цю будівлю. Конкретно – зачистити перший поверх», – розʼяснює інструктор та вказує схему дій на місцевості. У повітрі висить дрон, з якого він спостерігатиме всю картинку як на долоні, аби потім разом із бійцями проаналізувати тренувальний штурм. Ще кілька хвилин хлопці готуються та по команді висуваються двома групами. Нині у 3 […]
«Ми з 21 століття потрапили в 19-те, коли відсутнє все, до чого звикла цивілізована людина», – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. Військові і волонтери називають його лагідно «Часік», а мешканці Донеччини вимовляють його одним словом: «у Часов’ярі». За кращих часів місто славилось родовищем вогнетривких глин, що згодом перерости у відповідні заводи. […]
Чоловік у кумедному вбранні з червоним накладним носом витягує з ніби-то порожнього капелюха стрічку строкатої тканини. Діти верещать від захвату. Це могли би бути будні цирку, однак ця вистава – благодійна, вона відбувається у прифронтовому Краматорську для дітей, що постраждали від війни. Частина маленьких глядачів місцеві, частина – ті, хто виїхав із більш гарячих точок. […]