Суд за воєнні злочини: як Україна фіксує докази для міжнародних трибуналів
Війна Росії проти України супроводжується масовими порушеннями міжнародного права. Україна паралельно з бойовими діями вибудовує систему документування цих злочинів. Йдеться не просто про фіксацію фактів, а про підготовку доказів для судів. Як працює ця система і що вже вдалося зібрати – розбирається Frontliner.
З початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи України відкрили десятки тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів росіян. Роботу координує Офіс Генерального прокурора України разом із поліцією, СБУ та міжнародними партнерами.
Фіксацію злочинів починають одразу після події. Слідчі виїжджають на місце обстрілів, документують руйнування, вилучають уламки боєприпасів, опитують свідків. Паралельно збираються фото- і відеодокази, а також дані з відкритих джерел.
Як збирають докази
Документують злочини росіян за процедурами, покликаними забезпечити придатність матеріалів для суду. Для цього використовують стандарти міжнародного права.
Окрему роль відіграють цифрові інструменти. Дані з камер, супутникові знімки, записи з телефонів і дронів допомагають відтворити події. Також активно використовують методи OSINT – аналіз інформації з відкритих джерел.
Україна працює не ізольовано. До процесу долучені міжнародні організації та судові структури. Зокрема, співпрацю ведуть з Міжнародний кримінальним судом, який розслідує найтяжчі злочини.
Крім того, створено спільні слідчі групи з країнами Європи. Вони допомагають збирати докази, обмінюватися інформацією і готувати матеріали для майбутніх судів.
Основні категорії злочинів російської армії, що документують для міжнародних трибуналів: вбивства і поранення цивільних; катування і незаконні затримання; депортація і примусове переміщення людей; руйнування житла і критичної інфраструктури.
Складний процес
Документування відбувається в умовах війни. Частина територій залишається окупованою, тому доступ до місць злочинів обмежений. Частину доказів втрачають через руйнування або час.
Крім того, встановити конкретних виконавців і командирів складно, особливо якщо вони перебувають за межами України. Для цього потрібен великий обсяг даних і міжнародна співпраця.
В українських судах вже ухвалено низку вироків російським воєнним злочинцям. . Але більша частина справ має лише довгострокову перспективу.
Тим часом Україна також просуває ідею створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України і має підтримку Ради Європи та понад 40 країн світу. Тому, зокрема від якості зібраних доказів залежить, чи будуть воєнні злочинці притягнуті до відповідальності.
***
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
