Після масованих російських атак по енергетиці в Києві без тепла залишилися тисячі будинків. У столиці розгорнули пункти обігріву. Репортери Frontliner пересвідчились в яких умовах живуть люди та де можна знайти допомогу.
На межі Донецької й Дніпропетровської областей ворог не залишає спроб зсунути лінію бойового зіткнення. Покровський напрямок – одна з найгарячіших ділянок. Про те, як у цих умовах працює артилерія, розповідає Frontliner.
Команда Frontliner ділиться живим плейлистом — музикою, що супроводжувала репортажі, поїздки на фронт і роботу під час війни в Україні.
Євген передчасно став дорослим. Він так і не закінчив школу, бо його батальйон відправили виконувати бойову операцію в Кринки – було не до онлайн-уроків. Євген пробув там загалом 67 днів, і вийшов майже неушкодженим.
Чому вчать молодше покоління? В чому різниця між національно-патріотичним вихованням та мілітаризації дітей? Репортери Frontliner, шукаючи відповіді на ці запитання, побували на святкування річниці заснування громадської організації «Patriots 1654» та поспілкувались з її учасниками.
Близько одинадцяти тисяч засуджених вступили до війська. Чимало з них гідно виявили себе в боях на найважчих ділянках фронту. Проте держава не надає обіцяні їм права.
«Тішуся, що ті, хто ще нещодавно лежав у ліжку і думав, «чому я», сьогодні показують надзвичайні результати», – говорить Юрій Козловський, ветеран АТО і керівник проекту «Ігри героїв». 28 червня 2025 року у Львівській області відбулися 19-ті «Ігри героїв» – змагання з адаптивного кросфіту, у яких взяли участь ветерани та чинні українські військові. Свої сили випробували атлети з ампутаціями, ті, хто пересувається на колісних кріслах, і навіть ті, хто щойно пережив чергову операцію. Як це було – у матеріалі Frontliner.
Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради».
Понад 50 тисяч українців втратили кінцівки внаслідок війни. Більшість із них стикаються з фантомними болями – фізичними відчуттями в частинах тіла, яких більше немає. В Україні лікують такі болі за допомогою AR-технологій, фізіотерапії та навіть психоделічної терапії. Як це працює – в матеріалі Frontliner.
Через постійні російські штурми та удари дронами на Покровському і Торецькому напрямках фронту евакуація поранених із позицій стала майже неможливою. Однак, ризикуючи життями, наші захисники адаптуються до ситуації задля порятунку побратимів і вивозять їх ночами. Водночас, росіяни прицільно обстрілюють евакуаційні авто, тому часто під час таких місій водії та медики також зазнають поранень. Frontliner поспілкувався про складність евакуації на найгарячіших напрямках фронту на Донеччині з представниками медичної служби Сил спеціальних операцій, бригади Національної гвардії «Азов», Державної прикордонної служби та 28-ї бригади ЗСУ.
Він втратив пам'ять про народження своєї доньки, але ніколи не забуде російських злочинів проти України. Іван Любиш-Кірдей, воєнний кореспондент Reuters і лауреат премії імені Георгія Ґонґадзе отримав тяжке поранення голови під час ракетної атаки на Краматорськ у 2024 році. Майже рік по тому він відтворює своє життя з розповідей близьких і поодиноких спогадів, що лишилися після травми.
Сьогодні в ніч на 6 червня 2025 року Росіяни скоїли чергову масовану атаку на Україну. Ворог бив ракетами та дронами, що призвело до смертей, поранень і руйнацій. У Києві загинули троє рятувальників ДСНС. Щонайменше 25 киян поранені. Збитки цієї ночі – підраховують. Frontliner розповідає про неспокійні ночі в столиці та досвід очевидців.
Впродовж тижня команда провідних хірургів зі США провела понад сто годин в операційних Львова. Разом з українськими лікарями працювали 84-річний Джеймс Суен, який лікував президента Білла Клінтона, пластичні хірурги Стів Ортен і Воррен Шуберт та інші фахівці. Що привело їх в Україну під час повномасштабної війни – розповідає Frontliner.
У травні Харків перевів подих після квітневих обстрілів – наймасованіших від початку російського вторгнення. Проте затишшя виявилося тимчасовим: у другій половині місяця росіяни поновили удари керованими авіабомбами та вперше застосували FPV-дрон з бойовим зарядом по місту. Водночас на кордоні з Харківщиною російська армія зосереджує значні резерви для посилення свого наступу.
Артилеристи 117 бригади ТРО воюють за свою землю в усіх сенсах: вони боронять як всю Україну загалом, так і свою малу батьківщину – Сумщину, уродженцями якої тут є всі бійці. Вони не заходять на російську територію, однак їхня гаубиця Д-30 тримає противника в тонусі і на відстані від кордону. Frontliner побував на позиціях 117 бригади ТРО та дізнався про особливості ведення війни у цих краях.
Перша українська гармата розроблена під снаряд 155 міліметрів за стандартами НАТО – «Богдана» працює на Торецькому напрямку. Її особливість – у можливості вражати ворога на відстані до 40 кілометрів. Однак вже тривалий час далекобійних снарядів немає, тому доводиться працювати на малу відстань.
Спершу чаював з окупантами, а після звільнення селища українськими військами втік у Росію. Власник кінної ферми в селищі Старий Салтів, що на Харківщині, покинув напризволяще 28 коней. Нині тварин доглядають конюх і двоє поліцейських офіцерів громади.
Російська армія постійно нарощує свої сили на Покровському напрямку задля активізації штурмів, які відбуваються щоденно. Завдяки весняному потеплінню стає легше наступати й ховатися за листям дерев. Ворог користується тактикою малих груп – по 2-4 людини, а також починає частіше використовувати під час штурмів автомобілі та мотоцикли.
