Горлівка, яку я люблю та не пам’ятаю
Горлівка — одне з перших міст Донеччини, що опинилися під російською окупацією у 2014 році. Про дім, який залишився лише у спогадах, для Frontliner розповідає Еліза Жданова.
Досвідчені інструктори, зокрема ветерани полку «Азов» та бійці 3-ї окремої штурмової бригади, одного з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, проводять тренування для цивільних. Тут відбуваються навчання базовим військовим навичкам, необхідним у час війни серед інших для цивільних, організовані громадськими активістами у Києві.
Невразливі до РЕБу, підіймають до 25 кілограмів навантаження на кілометр у небо та перебувають у повітрі тиждень — тільки частина можливостей аеростатів від AeroBavovna. Компанія з 2023 року виробляє мобільні аеростатні комплекси для Сил оборони. Співпрацюють з ЗСУ, ССО, Нацгвардією, українськими прикордонниками та розвідниками. Ми зняли тестування кількох аеростатних систем і дізналися, чому вони незамінні у боротьбі з ворогом — це нова зброя.
Легкі тактичні автомобілі-багі використовуються на фронті в найгарячіших точках. Військові за Їхньою допомогою за лічені хвилини можуть евакуювати поранених, підвезти провізію, боєкомплект. Багі ефективні для патрулювання і ведення бойових дій. Тому серед бійців є великий попит на полегшені автівки з високою прохідністю. Репортери Frontliner побували в миколаївській автомайстерні та побачили, як волонтери роблять багі для військових.
Із прапорами та фотографіями сім’ї, близькі та друзі полонених зустріли автобуси зі звільненими з російського полону українськими. Серед них захисники Маріуполя, військовослужбовці морських та повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість із тих кого вдалося цього разу повернути – молодь після 2000 року народження.
У селі Довгеньке на Харківщині фермер Ігор Князєв збудував новий дім на місці знищеної війною ферми. Другий поверх споруди він зібрав із ящиків від набоїв, залишених після окупації. Зовні будинок майже не вирізняється серед інших, проте його історія – приклад того, як українці відроджують зруйноване. Після звільнення у вересні 2022 року в Довгенькому вцілілих будівель не залишилося. Проте поступово люди повертаються. Один із них – Ігор. Російські військові знищили його дім, дім батьків і фермерське господарство. Уся худоба загинула, а поля опинилися серед щільно замінованих територій.
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Альбіна Карман вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.
Після Великодня українці традиційно поминають померлих рідних. Сімʼї збираються на кладовищах, прибирають і моляться за своїх близьких. У час війни традиція набула ще глибшого значення, адже у ці дні вшановують і воїнів, які загинули на фронті. Рідні та небайдужі люди приносять полеглим великоднє тепло: залишають паски і дбайливо розфарбовані писанки. На деяких могилах все ще зберігаються символи попередніх свят – новорічні дощики і вербові «котики».
Втративши зір на фронті, ветерани вчаться жити заново. Опанувати базові навички їм допомагають у таборі «Життя після війни». У першому цьогорічному заїзді більшість ветеранів уперше вийшли на вулицю без супроводу. Вони змогли це зробити завдяки заняттям від ранку до вечора. Репортерка Frontliner побувала у таборі, що повертає до життя.
24 квітня 2025 року Київ пережив одну з найпотужніших атак за останній час. Протягом понад чотирьох годин у столиці тривала повітряна тривога через масовану нічну атаку ракет та "шахедів".
Репортери Frontliner вирушили на бойове завдання разом із екіпажем «Москіти» – бійцями підрозділу «Бродяги», які під Покровськом використовують FPV крила-камікадзе для ударів по російських військових цілях в глибині їх порядків. У репортажі – хронологія бойового виїзду: підготовка, атаки, ризики та повернення.
Спецпризначенець Олександр Кунгуров з позивним «Турбо» двічі брав участь в модних показах на Ukrainian fashion week, навчився танцювати на протезі й повернувся на службу. До активного життя після поранення його спонукають люди, які ним захоплюють, і бажання допомогти пораненим побратимам психологічно впоратися з їх травмами. Зараз 34-річний військовослужбовець 3 полку Сил спеціальних операцій звикає до посади наукового співробітника у відділі психологічної підтримки персоналу і здобуває освіту, щоб стати повноцінно військовим психологом.
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.