На Національному військовому меморіальному кладовищі, що відкрилося 29 серпня 2025 року, вже поховано понад сто військових. Репортери Frontliner побачили процес будівництва нового комплексу і дізналися про труднощі, з якими стикаються українці у похованні полеглих захисників.
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався до цієї стихії – підрозділ «Бузький гард». Його бійці поєднують знання місцевості з тактикою асиметричних ударів. Frontliner розповідає, як вони працюють у зоні постійного ризику.
Художниця Валентина Гук прикрашає вулиці Харкова власноруч створеними мозаїками. Сьогодні на будівлях міста висять уже шість візерунків створених з уламків вікон, що не витримали російських обстрілів. На кожну з них Валентина витрачає кілька тижнів кропіткої роботи, починаючи від пошуку скелець на руїнах та закінчуючи їхнім складанням у незвичні «пазли».
Росіяни посилюють атаки на Донеччині, зокрема нищать критичну інфраструктуру найбільших міст області. Авіабомби та FPV-дрони сипляться на вулиці Добропілля, Костянтинівки та Дружківки годинами поспіль.
Волонтери миколаївського загону швидкого реагування Червоного Христа надають допомогу постраждалим від обстрілів, працюють на завалах, транспортують маломобільних та навчають екстрені служби.
У підвальному приміщенні, де розташований тренажерний зал, горить світло. Проте не настільки яскраве, щоб були потрібні сонцезахисні окуляри. Але один зі спортсменів вирізняється серед інших саме цим аксесуаром. Це і є Денис. Його кулаки щосили вдаряють боксерську грушу. “Ну як тобі? Сьогодні я прям повний сили, стало виходити краще”, — кремезний чоловʼяга у темних окулярах […]
Російська армія регулярно обстрілює села, що розташовані ближче до кордону. До вторгнення у Руських Тишках жили близько 5 тисяч осіб, зараз, за статистикою адміністрації, у селі 1250 людей, які живуть, або часто приїздять і відновлюють садиби. Текст i фото: Андрій Дубчак
Близько сотні дорослих чоловіків бігають серед лісу, завзято вигукуючи команди, імітуючи атаки і поранення. Це можна було би сприйняти за дорослу версію “козаків-розбійників”, або ж за гру реконструкторів, але поряд фронт, здалеку чути приходи чогось важкого, і час забав давно вийшов. Тут навчаються військовій справі. Це нелегко у 18 років, тим паче складно, коли вік […]
Курси «Українська Валькірія» організовані громадською організацією «Редюїт» працюють щосуботи (соцмережі та ініціативи проєкту: linktr.ee/go.reduit). Крім тренінгу з самозахисту, «Редюїт» проводить також щотижневі мистецько-терапевтичні курси та курси медичної підготовки. Але основним акцентом громадської організації є захист прав жінок в Україні. Керівниця та співзасновниця проєкту Дарина Требух вважає, що до проблем війни, що зараз існують в нашій […]
– Я це називаю рухом тисячі та однієї ноги, – жартує Катерина, в компанії якої допиваємо нашу ранкову каву. Хлопці та дівчата привітно зустрічають пацієнтів, переважно, військових, які втратили кінцівки внаслідок важких поранень, а нині протезуються та навчаються заново ходити тут – в центрі «Без обмежень». Старша пані на рецепції пригощає цукерками і просить не […]
Хакерспейс — місце, що нагадує водночас лабораторію чудес і гараж дідуся з тієї епохи, де майстрували і лагодили власноруч. Це — єдиний простір такого формату в Україні. Його заснували 10 років тому з метою нести в суспільство любов до роботи руками та розуміння “як це працює”, коли йдеться про техніку. Однак 2022 рік вніс корективи, […]
Щоранку новинна стрічка починається зведенням із зони бойових дій, де гуркіт зброї різного калібру не стихає ані на мить. Війна жорстока, кривава, брудна. Але попри все титанічними зусиллями українські військові продовжують тримати свої рубежі. Водночас, у тилу триває підготовка рекрутів, що вже незабаром долучаться до виконання бойових задач та підсилять оборону. Відбір до 3 окремої […]
Майдан. 2013-2014. Складний період історії. Як людина та як стрімер «Радіо Свобода» я бачив його від першого дня по останній. Протест мільйонів українців. Від перших загиблих до розстрілу Небесної Сотні. Для мене Майдан – це одночасно і велич, і трагедія українського суспільства. Наївно було б не бачити з висоти сьогодення, що саме Майдан був […]
Олег прислухається до навколишнього простору, тримаючи автомат напоготові. «Буде нам «пташка» на суп, – бурчить військовий, маючи на увазі ворожий дрон. І додає: – То єсть сарказм. Ну, деколи, звичайно, хочеться лупнути його, ті, що літають і скидають по нам. Вон, всякі ці «подаруночки». Ми на околицях українського Нью-Йорка, де тримає позиції піхота 24-ої ОМБр […]
Лагодять броньоване залізо, постраждале на полі бою. Міняють двигуни, колеса, латають дірки від куль та уламків, замальовують «зетки» на трофеях. Коли в цьому шпиталі для залізних коней з’являється новачок, військові виходять на Романа, командира ремонтної роти. Той завжди усміхнений, в панамі, з рудим волоссям та бородою. Він отримує повідомлення, організовує зв’язок із КСП і з […]
“Вдома” виявилося хаткою у Часовому Ярі, де, після взяття противником Бахмута, “прилітає” в режимі 24/7. Якщо відпочинок і відновлення військові знаходять у цьому “філіалі пекла”, то годі уявляти їхні “робочі умови”. Вулиці Часіка апокаліптично-порожні, ганяють лише вояки на “корчах”, та ще самотній бігун вимагає, аби його не знімали. Не видно навіть тварин. Чути постійні виходи […]
Пʼята ранку, телефонний дзвінок. Не встигаю сказати «алло», як мені у лоба кажуть: «Так, ну я був не правий стосовно того, що вам не варто поспішати. Летіть на локацію з біблійською швидкістю, бо буде бойовий виліт за 45 хвилин». Ми з колегою переглядаємося, кидаємо фотографувати пейзажі Донеччини й без гальм прибуваємо до місця. Нас зустрічає […]
