Одіссей із Кривого Рогу: як батько-одинак поєднує війну і виховання сина
Війна намагається зачерствити його, але він залишається чуйним. Юрій мусить таким бути не заради себе, а заради свого сина. Усвідомити це спробували й репортери Frontliner.
-
-
Докази існування українців: навіщо росіяни руйнують історичні пам’ятки та музеї
Росія пошкодила сотні українських музеїв, храмів, бібліотек і пам'яток. Frontliner досліджує це на прикладі кількох пам'яток, які стали мішенями російських атак.
-
Свіжа могила за сусіднім будинком: фронт наблизився до Добропілля, місто ізольоване
Дістатися Добропілля транспортом більше неможливо. Під’їзди до міста перебувають під вогневим контролем російських дронів. Журналісти Frontliner дізналися чому російська армія намагається прорватися саме сюди, а також як тепер живе місто, яке колись називали перлиною Донбасу.
-
«Воюю за ногу» – навіщо військові із протезами повертаються на фронт
Вони ніколи не перетиналися. Зростали в різних місцях, воювали на різних ділянках фронту, а потім по-різному вчилися знову впевнено стояти на ногах: на одній – своїй і на другій – штучній. Хтось спирався на плече близького друга, щоб не впасти. Хтось покладався лише на власні сили – бо так звик.
-
«Якщо твій Бог живий – він повернеться»: росіяни засудили пастора з Бердянська до 22 років в’язниці
Десятки озброєних російських силовиків увірвалися до будинку Марії Сізьонової та її родини в окупованому Бердянську і забрали на допит батька – пастора і волонтера Віктора Бондаренка.
-
«Мілфа» дає окупантам жару – 80-річна гаубиця М-114 під Покровськом
Американська гармата М-114 працює, тепер на покровському напрямку, стримуючи російську навалу. Цю зброю виготовили в 1943 році, аби стримувати просування німецьких фашистів під час Другої світової.
-
«Потяг кохання» більше не вирушає на Донеччину
Потяги Укрзалізниці перестали доїжджати до станцій Слов’янськ та Краматорськ. Чи відновиться сполучення згодом – невідомо, хоча зараз мало підстав сподіватися на краще. Рейси до Краматорська, кінцевої станції на сході України, були просякнуті символізмом та любов’ю.
-
Хода віри чи виклик безпеці: як старі ритуали виживають всупереч реальності війни
Масова хода з Чернівців до Свято-Іоаннівського монастиря показала як релігійна ідентичність може перетворюватися на соціальну інерцію. У серпні 2022 року місцева влада формально заборонила хресні ходи в умовах воєнного стану.
-
Покровськ став першим містом, яке почали вбивати на моїх очах
Покровськ російські окупанти атакують понад рік – з літа 2024 року, відколи оголосили масштабний наступ на цей напрямок. З початку повномасштабного вторгнення населення скоротилося з понад 60 тисяч до однієї тисячі (за останніми даними Донецької ОВА).
-
Якщо сильно хочеш жити, то виживеш – як воює «Коршун», 21-річний піхотинець
«Коршун» – піхотинець 10 ОГШБр «Едельвейс» за 7 місяців бойового досвіду пережив чимало: взяв у полон ворожого солдата, сам утримував позицію протягом кількох діб, отримав поранення. Командування подало бійця на орден «За мужність».
-
Імена, що чекають: як в Україні ідентифікують загиблих
Україна повертає своїх полеглих захисників додому. Але разом із тілами загиблих з’являється і складна робота – встановити, ким вони були. Ідентифікація загиблих стала одним із найважчих процесів війни.
-
Гідне поховання полеглих військових: труднощі для родичів, нестача місць та протести
На Національному військовому меморіальному кладовищі, що відкрилося 29 серпня 2025 року, вже поховано понад сто військових. Репортери Frontliner побачили процес будівництва нового комплексу і дізналися про труднощі, з якими стикаються українці у похованні полеглих захисників.
-
Пурхай, як метелик, навіть із протезом: ветерани на рингу долають межі
На боксерському турнірі «За межею» в поєдинку зійшлися ветерани, які пережили травматичні ампутації. Видовищні бої показали: воля дозволяє долати межі можливого. Frontliner побачив ці поєдинки наживо і розповідає, як це було та що мотивує бійців.
-
«Я тут, щоб люди не почувалися кинутими» – чому прифронтовим регіонам змушені допомагати медики-волонтери FRIDA з Києва
Медики з Києва долають сотні кілометрів, щоб допомогти цивільному населенню в селах прифронтових регіонів, де немає доступу до якісної медицини. Вони вважають: люди, які відмовилися виїжджати, мають таке ж саме право на допомогу, як інші.
-
День захисників і захисниць: не абстракція, а конкретні дії
Захист для українців давно перестав бути абстрактним словом – він має людські обличчя й передбачає конкретні вчинки. За роки війни героями стали звичайні люди: айтішники, студенти, фермери, журналісти.
-
«Шаманська кава»: фронтовий рецепт, що зберігає пам’ять про побратимів
Кава, що народилася на фронті як спосіб повернути відчуття нормальності, сьогодні перетворилася на ветеранський бізнес і символ спільної пам’яті.
-
Львів вшановує пам’ять: як далеко від фронту не забувати про війну
Місто затихає, зустрічаючи поховальну процесію. Вже за кілька хвилин, коли вона зникне за рогом, вуличний рух продовжиться, ніби нічого і не було. Вшанування пам’яті пронизує реальність, підпорядковуючи собою ритм життя.
