Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради». На позиції одного з таких розрахунків побував Frontliner.
Понад 50 тисяч українців втратили кінцівки внаслідок війни. Більшість із них стикаються з фантомними болями – фізичними відчуттями в частинах тіла, яких більше немає. В Україні лікують такі болі за допомогою AR-технологій, фізіотерапії та навіть психоделічної терапії. Як це працює – в матеріалі Frontliner.
Він втратив пам'ять про народження своєї доньки, але ніколи не забуде російських злочинів проти України. Іван Любиш-Кірдей, воєнний кореспондент Reuters і лауреат премії імені Георгія Ґонґадзе отримав тяжке поранення голови під час ракетної атаки на Краматорськ у 2024 році. Майже рік по тому він відтворює своє життя з розповідей близьких і поодиноких спогадів, що лишилися після травми. Без жалю до себе та з волею до боротьби журналіст щодня працює, щоб відновити своє тіло і повернутися до роботи. Сьогодні, як і раніше, Іван прагне документувати російську агресію і доносити світу правду про неї.
Впродовж тижня команда провідних хірургів зі США провела понад сто годин в операційних Львова. Разом з українськими лікарями працювали 84-річний Джеймс Суен, який лікував президента Білла Клінтона, пластичні хірурги Стів Ортен і Воррен Шуберт та інші фахівці. Що привело їх в Україну під час повномасштабної війни – розповідає Frontliner.
Майдан. 2013-2014. Складний період історії. Як людина та як стрімер «Радіо Свобода» я бачив його від першого дня по останній. Протест мільйонів українців. Від перших загиблих до розстрілу Небесної Сотні. Для мене Майдан – це одночасно і велич, і трагедія українського суспільства. Наївно було б не бачити з висоти сьогодення, що саме Майдан був […]
Олег прислухається до навколишнього простору, тримаючи автомат напоготові. «Буде нам «пташка» на суп, – бурчить військовий, маючи на увазі ворожий дрон. І додає: – То єсть сарказм. Ну, деколи, звичайно, хочеться лупнути його, ті, що літають і скидають по нам. Вон, всякі ці «подаруночки». Ми на околицях українського Нью-Йорка, де тримає позиції піхота 24-ої ОМБр […]
Лагодять броньоване залізо, постраждале на полі бою. Міняють двигуни, колеса, латають дірки від куль та уламків, замальовують «зетки» на трофеях. Коли в цьому шпиталі для залізних коней з’являється новачок, військові виходять на Романа, командира ремонтної роти. Той завжди усміхнений, в панамі, з рудим волоссям та бородою. Він отримує повідомлення, організовує зв’язок із КСП і з […]
“Вдома” виявилося хаткою у Часовому Ярі, де, після взяття противником Бахмута, “прилітає” в режимі 24/7. Якщо відпочинок і відновлення військові знаходять у цьому “філіалі пекла”, то годі уявляти їхні “робочі умови”. Вулиці Часіка апокаліптично-порожні, ганяють лише вояки на “корчах”, та ще самотній бігун вимагає, аби його не знімали. Не видно навіть тварин. Чути постійні виходи […]
Пʼята ранку, телефонний дзвінок. Не встигаю сказати «алло», як мені у лоба кажуть: «Так, ну я був не правий стосовно того, що вам не варто поспішати. Летіть на локацію з біблійською швидкістю, бо буде бойовий виліт за 45 хвилин». Ми з колегою переглядаємося, кидаємо фотографувати пейзажі Донеччини й без гальм прибуваємо до місця. Нас зустрічає […]
«Задача зараз – взяти цю будівлю. Конкретно – зачистити перший поверх», – розʼяснює інструктор та вказує схему дій на місцевості. У повітрі висить дрон, з якого він спостерігатиме всю картинку як на долоні, аби потім разом із бійцями проаналізувати тренувальний штурм. Ще кілька хвилин хлопці готуються та по команді висуваються двома групами. Нині у 3 […]
«Ми з 21 століття потрапили в 19-те, коли відсутнє все, до чого звикла цивілізована людина», – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. Військові і волонтери називають його лагідно «Часік», а мешканці Донеччини вимовляють його одним словом: «у Часов’ярі». За кращих часів місто славилось родовищем вогнетривких глин, що згодом перерости у відповідні заводи. […]
Чоловік у кумедному вбранні з червоним накладним носом витягує з ніби-то порожнього капелюха стрічку строкатої тканини. Діти верещать від захвату. Це могли би бути будні цирку, однак ця вистава – благодійна, вона відбувається у прифронтовому Краматорську для дітей, що постраждали від війни. Частина маленьких глядачів місцеві, частина – ті, хто виїхав із більш гарячих точок. […]
Війна – це математика, нічого більше, – каже командир роти 2-го батальйону 67-ої бригади ДУК з позивним “Вій”. – Я знаю, що протримаюся 2 дні на цих цифрах. Це точна наука. Людський фактор ключовий, фішка в тому, що без людей воно не працює. Прикладна математика, грубо кажучи. Кількість снарядів, вогневих засобів, який квадрат можемо вразити, […]
27 серпня на Майдані Незалежності у Києві відбулася мирна акція на підтримку Маріупольського гарнізону. Зранку тут зібралися кілька сотень людей, більшість із яких – родини військовополонених прикордонників, морських піхотинців, нацгвардійців та інших бійців. Їхні брати, чоловіки, тати – вже понад 500 днів та ночей перебувають в російському полоні. «Кожен ранок, кожен вечір я тебе чекаю. […]
Без гучних заходів, але з «парадом» техніки – спаленої. Сьогодні українці святкують День Незалежності, вже вдруге державне свято проходить в умовах повномасштабної війни, а отже – без масових дійств. Зранку на площі біля Софійського собору Президент Володимир Зеленський нагородив українських захисників, які потом і кровʼю виборюють українську незалежність. Частину нагород було вручено посмертно – їх […]
