Досвідчені інструктори, зокрема ветерани полку «Азов» та бійці 3-ї окремої штурмової бригади, одного з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, проводять тренування для цивільних. Тут відбуваються навчання базовим військовим навичкам, необхідним у час війни серед інших для цивільних, організовані громадськими активістами у Києві.
24 квітня 2025 року Київ пережив одну з найпотужніших атак за останній час. Протягом понад чотирьох годин у столиці тривала повітряна тривога через масовану ракетну та "шахедну" атаку.
Ефективність дронів у сучасній війні є беззаперечною. Безпілотники за кількасот доларів здатні не лише вбити піхотинця, а й знищити або вивести з ладу техніку вартістю в мільйони доларів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, лише у січні 66% втрат російської військової техніки були спричинені саме ударними БПЛА. Статистика застосування дронів з російської сторони, на жаль, пропорційна.
На полігоні десантно-штурмових військ інструктори навчають особовий склад водінню броньованих машин. Бійці кермують бронеавтомобілями «Козак», Dingo, MaxxPro, Kirpi. Вони вивчають матчастину та безпосередньо водіння у різний час доби. Крім того, відпрацьовуються також вправи з орієнтації на місцевості (рух по точках), швидкого десантування, евакуації поранених, протидії FPV-дронам, подолання водної перешкоди.
199 навчальний центр – єдиний в Україні заклад, який займається підготовкою особового складу для підрозділів десантно-штурмових військ. Тут пройшли вишкіл військовослужбовці, які брали участь в боях на Донецькому, Харківському, Запорізькому, Курському напрямках.
Після довгих місяців катувань звільнені з російського полону чоловіки змушені продовжувати боротися за свої життя. Багато з них залишилися без домівки, грошей і належної опіки з боку держави. Щоб допомогти собі та підтримати інших, колишні вʼязні обʼєдналися у мережу «Випускники». Обʼєднані спільним досвідом пережитих тортур та приниження з боку окупантів, вони знаходять розуміння та підтримку. Їм також допомагає гумор, саме тому вони жартівливо називають себе «випускниками». Колишні полонені розповіли Frontliner, як вони потрапили у неволю, вижили у російських катівнях, звільнилися з полону і вже на волі виборюють своє право на гідне життя.
Російська армія під час повномасштабної війни регулярно завдає ударів як ракетами, так і дронами, руйнуючи критичну інфраструктуру та житлові квартали столиці.
120-міліметрова міна не зупинила сержанта «Лєшого». Він втратив руку, тому мав бути комісований. Але колишній лісник більше не бачить себе в мирному житті. Тепер він сповнений бажання помститися росіянам за вкрадені мрії та зруйнований дім в Маріуполі. Тому «Лєший» повернувся на фронт. Військовий розповів репортерам Frontliner, який біль доводиться долати заради того, щоб знову стати в стрій.
Мощун латає стріхи і стіни, розміновує ліс, ставить меморіали полеглим, лікує рани, а ще – живе волонтерством. У центрі – скромна ялинка і серце з назвою села. Тут без малого три роки тому провалилася операція «Київ за 3 дні», хоча подекуди противник був на відстані витягнутої руки від Києва. Мощун став одним із форпостів, маленьким камінцем у чоботі, що змусив зашпортатись російське військо. Ціна була висока: не залишилося жодної цілої будівлі і жодної родини, яка б не постраждала.
Вже третій рік Україна проходить у повномасштабній війні з Росією. 2024-й був особливо важким та виснажливим для армії, для суспільства, для економіки. Щодня 100-200 бойових зіткнень вздовж тисячокілометрової лінії фронту. Сотні дронів та ракет на міста та села в глибині країни. Перевага армії РФ у ресурсі людей та зброї дається взнаки втратами територій та виснаженням людей в українській армії. Ситуація стає критичною. Але суспільство наче звикло до життя у війні. Втома моральна, економічна та від невизначеності майбутнього наче засліплюють і приховують від нас основну і незмінну мету РФ – знищення України назавжди. 2025 рік може стати у цій війні вирішальним…