Радіація, дикі звірі й «Шахеди». Уночі неподалік міста-примари Прип’ять бійці мобільної вогневої групи 25-ї бригади імені князя Аскольда стоять на посту, стежачи за небом, де будь-якої миті може з’явитися загроза. Frontliner провів із бійцями добу на бойовому чергуванні.
Він пройшов пекло Маріуполя та кілька російських тюрем і не зламався. Олександр Савов повернувся з російського полону 19 березня 2025 року. Він провів у неволі 2 роки і 10 місяців після того, як вийшов із «Азовсталі» в оточеному Маріуполі. За цей час він побував у Оленівці, його утримували в СІЗО Таганрога, колонії на Курщині та Мордовії.
Після тривалого полону в Росії Україна повертає додому своїх захисників. У першому етапі 66-го обміну звільнено поранених та молодих військових віком до 25 років. Родини зустрічають їх зі світлинами зниклих, шукаючи новини про рідних. Готуються нові етапи обміну, включаючи репатріацію тіл загиблих. Frontliner розповідає деталі.
Із прапорами та фотографіями сім’ї, близькі та друзі полонених зустріли автобуси зі звільненими з російського полону українськими. Серед них захисники Маріуполя, військовослужбовці морських та повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість із тих кого вдалося цього разу повернути – молодь після 2000 року народження.
Цього місяця «Бучанські відьми» відзначають 3 роки від моменту створення, а разом із тим продовжують поповнювати свої ряди. Нині це формування налічує близько 150 людей, з яких 120 – жінки. Вдень – вчительки, лікарки, бухгалтерки, а вночі – це повноцінні мобільні підрозділи протиповітряної оборони, що захищають небо Київщини.
Обмін: Україна повернула 175 захисників звільнених з російського полону. Ще 22 захисники повертаються додому завдяки заходам поза обмінами. Серед них – важкопоранені та ті, кого переслідували за сфабрикованими звинуваченнями. Усім нададуть необхідну медичну та психологічну допомогу.
Коли прийшов до тями, він міг ворушити тільки головою. А лікарі не давали жодних шансів на відновлення. Артем Рудень на позивний «Шокер» був бійцем 54-ї окремої механізованої бригади, свого поранення чоловік зазнав у боях за Марʼїнку. Після того, переніс 5 складних операцій, кілька місяців був прикутий до лікарняного ліжка. Згодом чоловік вирішив, що не збирається опускати руки й взявся за відновлення. Як вдалося знову відчути своє тіло та допомогти тим, хто опинився в схожій ситуації, ветеран розповів репортерам Frontliner.
Вже третій рік Україна проходить у повномасштабній війні з Росією. 2024-й був особливо важким та виснажливим для армії, для суспільства, для економіки. Щодня 100-200 бойових зіткнень вздовж тисячокілометрової лінії фронту. Сотні дронів та ракет на міста та села в глибині країни. Перевага армії РФ у ресурсі людей та зброї дається взнаки втратами територій та виснаженням людей в українській армії. Ситуація стає критичною. Але суспільство наче звикло до життя у війні. Втома моральна, економічна та від невизначеності майбутнього наче засліплюють і приховують від нас основну і незмінну мету РФ – знищення України назавжди. 2025 рік може стати у цій війні вирішальним…
Уривка немає, тому що запис захищений.
Українські волонтери доставили з Нідерландів близько 500 тонн рибальської сітки. Та на складах у Європі ще є тисячі тонн такого матеріалу. Цю сітку українські військові можуть використовувати для маскування, а ще як додатковий захист від дронів на техніці. Як таке покриття використовують на полі бою? Та з якими проблемами зіткнулися волонтери під час логістичної операції, дізнавалися репортери Frontliner.