-
Зцілення лопатою – археологічні розкопки допомагають відновитися військовим і ветеранам
Військові і ветерани розкопують трипільську культуру, тим самим повертаючи себе. Вони реабілітуються архіологією поблизу Легедзина на Черкащині.
-
«Ара – багатий, бабки мають бути»: як вовчанський мільйонер вивозить людей з-під бомб
Колишній бізнесмен за тиждень вивозить з-під фронту з десяток людей, яким уже несила жити між вирв та під прицілом дронів. Хоча ще півтора року тому він був власником бази відпочинку, ресторану та магазинів.
-
«Я вдома»: як в Україні зустрічають звільнених з полону
14 серпня 2025 року відбулося шістдесят сьоме звільнення військовополонених. Додому повернулися вісімдесят чотири українці, серед яких – оборонці Маріуполя, полонені від 2016 року, а також цивільні заручники.
-
Добропілля майже спорожніло після повідомлень прориву фронту росіянами
Групи російських військових днями просочилися крізь оборонні рубежі українських Сил оборони на Покровському напрямку. Частина ворожих сил рушила трасою в бік Краматорська, інша спробувала пробратися в Добропілля та закріпитися на його околицях.
-
«Чуємо вибух – виїжджаємо»: загін швидкого реагування Червоного Хреста
Волонтери миколаївського загону швидкого реагування Червоного Христа надають допомогу постраждалим від обстрілів, працюють на завалах, транспортують маломобільних та навчають екстрені служби.
-
Кур’єр на «нуль». Як працює повітряна служба доставки «королівської» бригади
В індустрії дронів і робототехніки дрони-важковаговики посідають особливе місце. Вони виконують місію доставки на найбільш віддалені і важкодоступні піхотні позиції, а також уражають противника скидами. Frontliner провів ніч на чергуванні із операторами БПЛА 24 ОМБр імені короля Данила і дізнався про тонкощі таких польотів.
-
Добропілля – за крок від безнадії
Мешканці Добропілля - міста за 100 км від Донецька і 50 від Краматорська - оговтуються від російського удару КАБом. Частина людей буквально за тиждень після атаки виїхали, інші - готуються залишати дім. Хтось їде до рідних - в Одесу, Кропивницький, Львів, Стрий, хтось не може вирішити, куди подіти свійських тварин, яких масово скуповують на м’ясо, а комусь виїжджати просто нема куди.
-
Дива трапляються в операційних: як лікарі Інституту серця трансплантують органи під час війни
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
-
«Я би чоловіка поховала геть по іншому» – як в Кропивницькому проводжають загиблих захисників
Держава організовує поховання полеглих оборонців за свої кошти. В кожному місті цим займається окреме похоронне бюро й працівники ТЦК. Тож родинам, які втратили близьку людину на фронті, залишається оформити необхідні документи та отримати передбачені законодавством пільги та виплати. Що для цього потрібно зробити і куди звертатись?
-
Дерева життя, народжені з уламків: мисткиня створює мозаїки зі скла, вибитого російськими ракетами
Художниця Валентина Гук прикрашає вулиці Харкова власноруч створеними мозаїками. Сьогодні на будівлях міста висять уже шість візерунків створених з уламків вікон, що не витримали російських обстрілів. На кожну з них Валентина витрачає кілька тижнів кропіткої роботи, починаючи від пошуку скелець на руїнах та закінчуючи їхнім складанням у незвичні «пазли».
-
«Ми ставимо перед фактом»: Міська влада Кропивницького не може визначитися із тим як вшановувати полеглих захисників України
У Кропивницькому культура вшанування памʼяті полеглих захисників формується повільніше, ніж в інших обласних центрах. Зокрема, перший траурний кортеж тут відбувся наприкінці 2024-го. Алею для вшанування загиблих лише цього літа планують проєктувати. Та якби родичі полеглих і активісти не тиснули на місцеву владу цього б і досі не робили.
