-
Добропілля – за крок від безнадії
Мешканці Добропілля - міста за 100 км від Донецька і 50 від Краматорська - оговтуються від російського удару КАБом. Частина людей буквально за тиждень після атаки виїхали, інші - готуються залишати дім. Хтось їде до рідних - в Одесу, Кропивницький, Львів, Стрий, хтось не може вирішити, куди подіти свійських тварин, яких масово скуповують на м’ясо, а комусь виїжджати просто нема куди.
-
Дива трапляються в операційних: як лікарі Інституту серця трансплантують органи під час війни
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
-
«Я би чоловіка поховала геть по іншому» – як в Кропивницькому проводжають загиблих захисників
Держава організовує поховання полеглих оборонців за свої кошти. В кожному місті цим займається окреме похоронне бюро й працівники ТЦК. Тож родинам, які втратили близьку людину на фронті, залишається оформити необхідні документи та отримати передбачені законодавством пільги та виплати. Що для цього потрібно зробити і куди звертатись?
-
Дерева життя, народжені з уламків: мисткиня створює мозаїки зі скла, вибитого російськими ракетами
Художниця Валентина Гук прикрашає вулиці Харкова власноруч створеними мозаїками. Сьогодні на будівлях міста висять уже шість візерунків створених з уламків вікон, що не витримали російських обстрілів. На кожну з них Валентина витрачає кілька тижнів кропіткої роботи, починаючи від пошуку скелець на руїнах та закінчуючи їхнім складанням у незвичні «пазли».
-
«Ми ставимо перед фактом»: Міська влада Кропивницького не може визначитися із тим як вшановувати полеглих захисників України
У Кропивницькому культура вшанування памʼяті полеглих захисників формується повільніше, ніж в інших обласних центрах. Зокрема, перший траурний кортеж тут відбувся наприкінці 2024-го. Алею для вшанування загиблих лише цього літа планують проєктувати. Та якби родичі полеглих і активісти не тиснули на місцеву владу цього б і досі не робили.
-
Небесні мисливці. Як дрони-зенітники полюють на ворожі БПЛА
Дрони, що полюють на ворожі БПЛА, стали новим витком у битві технологій. Війна за пультом і екраном у затишному бліндажі трохи нагадує комп’ютерну гру, однак ставки у ній – життя. Frontliner побував на позиції дронів-зенітників 93 ОМБр «Холодний Яр» на Донецькому напрямку і дізнався про специфіку такого полювання.
-
«Мене били за слово «жменька». Як оборонець «Азовсталі» Олександр Савов пережив майже три роки російського полону
Він пройшов пекло Маріуполя та кілька російських тюрем і не зламався. Олександр Савов повернувся з російського полону 19 березня 2025 року. Він провів у неволі 2 роки і 10 місяців після того, як вийшов із «Азовсталі» в оточеному Маріуполі. За цей час він побував у Оленівці, його утримували в СІЗО Таганрога, колонії на Курщині та Мордовії.
-
Щоденник Андрія та Інни
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Інна Варениця вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження.
-
«Я не почув вибуху, я просто летів» – офіцер ДСНС Павло Петров розповів як вижив після повторного удару російського дрона
Під час чергової масованої ракетно-дронової атаки на Київ, 6 червня 2025 року, вибух одного з дронів-камікадзе спричинив масштабну пожежу в будівлях на вулиці Вадима Гетьмана – неподалік станції метро «Шулявська». На місці займання працювали пожежні, рятувальники та пресслужба ДСНС, коли стався повторний вибух.
-
Операції українським військовим, що змінюють світову медицину
У відділенні щелепно-лицевої хірургії людно. Біля кабінетів гуртуються чоловіки в цивільному та одностроях, з темними окулярами або пов’язками на очах. Серед них – Олександр, якому потрібен очний протез після поранення. Як і Андрієві. А от Іванове око вціліло, але уламок пошкодив м’яз і тепер чоловік не може розплющити повіки.
-
«Контрбатарейний бій був перед нами і за нами» – як артилерія 72 бригади обороняє Дніпропетровщину
Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради».
