Ракети, дрони і авіабомби стали щоденною загрозою для українських міст від початку повномасштабного вторгнення. Росія системно обстрілює житлові квартали, лікарні, школи, ринки — там, де немає жодної військової цілі.
Росія системно застосовує хімічну зброю проти українських військових, використовуючи заборонені речовини як тактичний засіб на фронті. За даними українських та міжнародних джерел, з 2023 року зафіксовано тисячі випадків атак із застосуванням сльозогінного газу та отруйних агентів, зокрема хлорпікрину.
Росія використовує війну не лише як інструмент захоплення територій, а й як засіб викорінення української ідентичності. Однією з форм цього наступу стало масове вивезення культурних цінностей з окупованих територій. У Херсоні, Маріуполі, Мелітополі, Криму та інших регіонах викрадено тисячі артефактів: від скіфського золота до унікальних ікон і рукописів. Frontliner розповідає чому це не хаотичне мародерство, а скоординована політика держави-агресора, яка прагне привласнити історію.
В Україні критично не вистачає донорської крові — заклики здавати її лунають з різних регіонів, зокрема прифронтових. У літній період кількість охочих знизилась, тоді як потреба в крові залишається стабільно високою. Поранені військові, жертви обстрілів, онкохворі та породіллі щодня потребують термінового переливання. Медики закликають донорів діяти на випередження, адже без стабільного притоку крові життя сотень пацієнтів під загрозою. Frontliner розповідає чому необхідно долучитися до лав донорів та як це зробити.
Російські обстріли мирних міст і злочини на окупованих територіях щодня залишають сліди, які мають бути зафіксовані. Цивільні українці можуть відіграти ключову роль у документуванні воєнних злочинів — від фото наслідків атак до свідчень очевидців. Правильна фіксація допомагає притягати винних до відповідальності, підтримувати потерпілих і формувати доказову базу для міжнародних судів. У матеріалі — як це робити безпечно, юридично грамотно та ефективно.
Українці під час війни стикаються з російськими інформаційними атаками – фейками, маніпуляціями та ворожою пропагандою. Telegram, TikTok, Facebook та X можуть бути каналами поширення дезінформації, а неякісні медіа підмінюють журналістику маніпуляціями. Щоб не стати жертвою інформаційної війни, важливо дотримуватися інформаційної гігієни – перевіряти джерела, критично мислити та орієнтуватися на якісні медіа. Frontliner пропонує поради щодо перевірки інформації, які допоможуть знайти надійні новини.
Новий символ пам’яті про українських військовополонених та зниклих безвісти офіційно отримав підтримку держави. «Прапор Надії» – чорно-білий стяг, який ініціював оборонець Маріуполя Сергій «Волина» Волинський, – покликаний щодня нагадувати про тих, хто досі не повернувся додому. Після успішної петиції прапор вже з’явився в публічному просторі і перетворюється на сталий маркер суспільної відповідальності. Frontliner розповідає детальніше.
У перші хвилини після ракетного чи дронового удару головне — зберігати спокій, не потрапити під повторну атаку, надати допомогу постраждалим і зафіксувати обставини, якщо є така можливість. Найважливіше – не панікувати. Frontliner радить, що робити аби вижити й допомогти іншим у найгірший момент.
У 2025 році кількість зниклих безвісти українців досягла десятків тисяч – серед них як військові, так і цивільні. Пошук кожного – це боротьба родин за правду, де офіційні канали часто безсилі. Відсутність доступу до окупованих територій, інформаційний вакуум і бюрократія ускладнюють процес. Попри все, сім’ї самостійно шукають, документують і не втрачають надії. Frontliner розповідає докладно.
Під час російських обстрілів мирні українці часто переживають паніку й гостру тривогу. У такі миті важко дихати, складно думати, а кожна секунда тягнеться вічністю. Проте паніка – це не союзник, а загроза, яка паралізує волю. Frontliner зібрав поради, як зберігати спокій у критичних ситуаціях і впоратися з панікою – дихальні техніки, візуалізації, підтримка та самоконтроль.
Росія окупувала близько 1000 квадратних кілометрів української території за шість місяців 2025 року. Під ударом – Сумська, Донецька, Харківська області. Сотні населених пунктів опинилися під загрозою, десятки тисяч людей – у небезпеці. Frontliner розповідає про масштаби окупації, евакуацію та поради для цивільних.
У смартфоні – фото, в чаті – фраза, в черзі – обговорення: усе це може стати підказкою для ворога. Ненавмисне шпигунство – не міф, а реальна загроза, що виникає з необережних дій цивільних. Знімки техніки, маршрути ППО, навіть побутові розмови здатні розкривати важливі деталі. У цифровій війні мовчання – це безпека, нагадує Frontliner.
Діти переживають війну без фільтрів, крізь тривоги, сирени та реакції дорослих і випадкову інформацію з екранів. Інформаційний тиск у новинах, соцмережах і побуті здатен травмувати дитячу психіку глибше за вибух. Frontliner зібрав поради – як говорити з дитиною про війну, допомогти впоратись зі страхами і створити атмосферу довіри. Присутність і пояснення – головна підтримка в час тривог.
Після обмінів з Росією Україна отримує сотні тіл загиблих захисників. Ідентифікація триває тижнями – за допомогою ДНК-експертиз, баз даних і біологічних зразків. За рік вдалося впізнати понад 8 500 тіл, ще тисячі чекають. Frontliner розповідає як змінилася робота системи ідентифікації.
Російська агресія завдала нищівного удару не лише по людях, а й по природі України. Знищені ліси Донбасу, окупація заповідника «Асканія-Нова» та підрив Каховської ГЕС призвели до загибелі тисяч тварин і рослин. Під загрозою опинилося понад тисячу видів, серед яких багато рідкісних і з Червоної книги. Відбувається масштабний екоцид, тобто ще один воєнний злочин російської армії. Frontliner розповідає як війна поставила під питання саме існування унікальних українських екосистем.
Станом на червень 2025 року Збройні сили України знешкодили понад мільйон російських солдатів. Ця цифра свідчить про цілковите знецінення людського життя в російській воєнній доктрині. Водночас українське суспільство заплатило високу ціну: десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, викрадені діти та зламані долі. Frontliner розповідає детальніше.
Україна переходить від радянських сирен до цифрових технологій сповіщення. Система оповіщення про небезпеку включає мобільні додатки, Cell Broadcast, локальні Telegram-канали й спеціальні сигнали для різних типів загроз. Однак не всі регіони охоплені повністю, і не всі громадяни отримують сповіщення вчасно. Frontliner розповідає, які виклики залишається подолати, і куди рухається система безпеки.
Після російських атак українські журналісти фіксують наслідки обстрілів мирних населених пунктів. Це не лише репортажі, а й докази для майбутніх судів щодо воєнних злочинів РФ. Проте іноді роботі журналістів перешкоджають – як цивільні, так і правоохоронці. Frontliner пояснює, чому професійне знімання руйнувань законне, потрібне та важливе для перемоги й справедливості.
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.