Наприкінці 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом залишалися близько 4,3 млн людей, які виїхали з України. Євросоюз уже продовжив цей режим до 4 березня 2027 року, але пакет допомоги в різних країнах дедалі частіше підлаштовують під бюджет і ринок праці.
Повномасштабна війна стрімко збільшила кількість людей, які мають право називатися учасниками бойових дій. Разом зі статусом держава декларує для них широкий перелік соціальних гарантій – від знижок на комунальні послуги до пріоритету на житло.
Турнікет може рватися або не фіксуватися, а гемостатичний бинт може виявитися простроченим і неефективним. Компоненти військової аптечки мають кінцевий ресурс і потребують регулярної заміни.
Після різкого падіння під час повномасштабної війни чисельність населення наприкінці десятиліття має стабілізуватися приблизно на рівні 34 мільйонів. Таким є базовий сценарій прогнозу Міжнародного валютного фонду.
Вибухова хвиля становить значну загрозу для життя у щільній міській забудові, часто спричиняючи руйнування, не менші, ніж уламки чи пожежі.
Кількість вакансій в Україні майже відновилася до довоєнного рівня, проте російська агресія докорінно змінила структуру ринку праці. Попит на одні спеціальності зріс у рази, тоді як інші професії фактично вийшли з обігу.
В Україні система державних нагород має чітку ієрархію – від найвищого звання Героя України до почесних звань і президентських відзнак. Кожна нагорода засвідчує особисті заслуги перед державою — у війні, науці, культурі чи громадській діяльності.
Міжнародний реєстр збитків (RD4U) відкрив можливість для цивільних українців офіційно зафіксувати шкоду, завдану здоров'ю внаслідок російської агресії.
На тлі волонтерства активізували й шахраї, які використовують війну для власної наживи. Кіберполіція фіксує численні випадки фішингу та підробки, де псевдоволонтери, маскуючись під благодійників, здійснюють злочини, привласнюючи донати.
Через удари російської армії енергетична інфраструктура України знову стикається з масштабними обмеженнями електропостачання.
