Ветерани приймають виклик: всеукраїнські змагання для військових з інвалідністю
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
-
-
«Випускники» з катівні – після російського полону чоловіки змушені допомагати собі самі
Після довгих місяців катувань звільнені з російського полону чоловіки змушені продовжувати боротися за свої життя. Багато з них залишилися без домівки, грошей і належної опіки з боку держави. Щоб допомогти собі та підтримати інших, колишні вʼязні обʼєдналися у мережу «Випускники». Обʼєднані спільним досвідом пережитих тортур та приниження з боку окупантів, вони знаходять розуміння та підтримку. Їм також допомагає гумор, саме тому вони жартівливо називають себе «випускниками». Колишні полонені розповіли Frontliner, як вони потрапили у неволю, вижили у російських катівнях, звільнилися з полону і вже на волі виборюють своє право на гідне життя.
-
Хто вселив страх у серце шахтаря з Донеччини?
Мій дід Анатолій помер, але так і не впустив у себе Україну. Навіть переживши російську окупацію, він пішов зачарованим “рускім міром”. Більшу частину життя дід був шахтарем, жив на Донеччині. Там у нього був дім, була сім’я. Не бідували. На зламі часів, коли радянська економіка почала перетворюватися на українську, як більшості, стало складніше. Завдяки взаємній підтримці родина пережила той період, знову прийшов час відносного достатку. Зв’язок мого діда з моєю матір’ю, увірвався, коли виявилося, що росіянин Анатолій став батьком українки Ірини. Він не зміг прийняти цього. Якщо колись дід сумнівався в існуванні українців, то з часом він став ненавидіти “бандерівців”. З цією ненавистю та в страху він помер у Полтаві. Історія мого діда – не унікальна, навпаки, вона типова для великої частини старшого покоління в регіоні. Такі зламані долі стали камінцями у стіні, яку Росія десятиліттями намагається звести між Донеччиною та рештою регіонів України. Далі описаний приклад моєї сім’ї показує в деталях як це відбувалося.
-
Ловець КАБів: як працює новий український комплекс «Ай-Петрі»
Понад тисяча кілометрів фронту - від Херсонщини до Покровська - цілодобово у полі зору російських безпілотників. В небі - великі дрони-розвідники, мавіки, денні і нічні та всюдисущі FPV. Їхнє розташування в режимі онлайн видно на моніторі, в спеціальній закодованій програмі, якою користуються українські військові. Герої цієї історії - мають специфічні задачі. Вони оператори нового комплексу кіберзахисту "Ай-Петрі". Їхній фах - подавлення БПЛА та дезорієнтація різного роду боєприпасів, які вони коригують.
-
Стіна памʼяті в Києві та стихійна меморіалізація. Як вшанувати пам’ять про всіх полеглих?
На Стіні пам’яті на Михайлівській площі в Києві вже немає місця для нових фотографій загиблих військових. До повномасштабного вторгнення цей меморіал містив майже 5 тисяч портретів. Нині він більший принаймні вдвічі, та все ж, не має імен усіх полеглих захисників. Вшановуючи їхню памʼять, рідні та близькі несуть до Стіни квіти, лампадки, церковні свічки, прапорці, а навіть похоронні вінки. Тим часом вицвілі на сонці фотографії, на яких ледь можна розгледіти обличчя, ніхто не наважується прибрати. Хто відповідає за цей стихійний меморіал? Чи йому місце на Михайлівській площі? Чи може одна стіна вмістити памʼять про всіх полеглих у боях російсько-української війни?
-
Ветерани приймають виклик: всеукраїнські змагання для військових з інвалідністю
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
-
Небезпечна Херсонщина. Як лікарі рятують поранених
На Херсонщині щодня лунають вибухи. Артилерійські обстріли, скиди з дронів та авіабомби тут стали повсякденністю. Особливо страждають від ворожих атак люди, які мешкають в прибережних районах. Лікарі області постійно мають справу з осколковими пораненнями, крововтратами, опіками, що нерідко призводять до летальних наслідків. Репортери Frontliner побували в Херсонській обласній клінічній лікарні та довідались, як працюють медики в умовах постійної небезпеки.
-
Вкрадене майбутнє. Як Росія вивозить українських дітей і чому ми зобов’язані повернути кожного | ОГЛЯД
З перших днів повномасштабної війни Росія не лише знищує українські міста та села – вона краде майбутнє. У буквальному сенсі. Станом на 2025 рік офіційно відомо про понад 20 тисяч українських дітей, яких примусово вивезли на територію Росії або тимчасово окупованого Криму. Росіяни їх не евакуювали, не прихистили, а вивезли без згоди батьків, держави чи самих дітей. Ці діти – не сироти, не біженці, як це намагається представити Кремль. Це – цілком конкретні хлопчики й дівчатка з родинами, іменами, спогадами, які в одну мить опинились по той бік кордону.
-
Щоб бути готовим до відсічі: у Києві проводять військовий вишкіл для цивільних
Досвідчені інструктори, зокрема ветерани полку «Азов» та бійці 3-ї окремої штурмової бригади, одного з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, проводять тренування для цивільних. Тут відбуваються навчання базовим військовим навичкам, необхідним у час війни серед інших для цивільних, організовані громадськими активістами у Києві.
-
AeroBavovna: від метеозондів — до аеростатів для Сил оборони
Невразливі до РЕБу, підіймають до 25 кілограмів навантаження на кілометр у небо та перебувають у повітрі тиждень — тільки частина можливостей аеростатів від AeroBavovna. Компанія з 2023 року виробляє мобільні аеростатні комплекси для Сил оборони. Співпрацюють з ЗСУ, ССО, Нацгвардією, українськими прикордонниками та розвідниками. Ми зняли тестування кількох аеростатних систем і дізналися, чому вони незамінні у боротьбі з ворогом.
-
Памʼять замість культу: чому Україні ближче 8 травня, а не 9-е | ОГЛЯД
У Європі 8 травня – це день тиші, день скорботи й памʼяті. Це – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли не тріумф, а усвідомлення ціни миру стає головним змістом. Саме в ніч з 8-го на 9 травня 1945 року в передмісті Берліна було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Третього рейху. Для більшості країн Заходу війна завершилась 8 травня – у той самий день, коли замовкли гармати. Вони зробили цей день офіційною датою вшанування жертв війни: військових, цивільних, знищених тоталітаризмом і нацизмом.
-
Сімейна автомайстерня. Миколаївські волонтери виробляють багі для військових
Легкі тактичні автомобілі-багі використовуються на фронті в найгарячіших точках. Військові за Їхньою допомогою за лічені хвилини можуть евакуювати поранених, підвезти провізію, боєкомплект. Багі ефективні для патрулювання і ведення бойових дій. Тому серед бійців є великий попит на полегшені автівки з високою прохідністю. Репортери Frontliner побували в миколаївській автомайстерні та побачили, як волонтери роблять багі для військових.
-
Кого звільнили з полону? 205 українських захисників повернулися додому
Із прапорами та фотографіями сім’ї, близькі та друзі полонених зустріли автобуси зі звільненими з російського полону українськими. Серед них захисники Маріуполя, військовослужбовці морських та повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість із тих кого вдалося цього разу повернути – молодь після 2000 року народження.
-
Коли гарантії нічого не варті: ядерна історія, яка болить Україні | ОГЛЯД
Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій за величиною ядерний арсенал у світі. Але вже у 1994-му, підписавши Будапештський меморандум, ми добровільно віддали всю ядерну зброю – в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й, зокрема, Росії. У 1996 році останній боєзаряд поїхав з України. Згадкою про колишній ядерний потенціал України залишився Музей ракетних військ стратегічного призначення у Миколаївській області.І хоча ми зробили важливий крок до миру, насправді залишились із порожніми обіцянками. Події 2014-го і 2022-го болісно це довели. Неядерна держава Україна опинилася в стані війни з країною, що має найбільший ядерний арсенал.
-
Дім із ящиків від набоїв. Як фермер із Харківщини відновлює дім і господарство після окупації
У селі Довгеньке на Харківщині фермер Ігор Князєв збудував новий дім на місці знищеної війною ферми. Другий поверх споруди він зібрав із ящиків від набоїв, залишених після окупації. Зовні будинок майже не вирізняється серед інших, проте його історія – приклад того, як українці відроджують зруйноване. Після звільнення у вересні 2022 року в Довгенькому вцілілих будівель не залишилося. Проте поступово люди повертаються. Один із них – Ігор. Російські військові знищили його дім, дім батьків і фермерське господарство. Уся худоба загинула, а поля опинилися серед щільно замінованих територій.
-
Фронтовий щоденник Андрія і Альбіни
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Альбіна Карман вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.
-
Під завалами: як вижити, коли навколо темрява і бетон | ОГЛЯД
Повітряна тривога, вибух, і за кілька секунд твій будинок стає купою бетону, металу й пилу. Те, що ще хвилину тому було кухнею чи спальнею, тепер – пастка. В Україні, де російські дрони і ракети стали щоденною реальністю, це може трапитись будь-де і будь-коли. І тоді головне – зберегти холодний розум. Бо навіть у завалі, навіть у темряві – є шанси вижити.
