Медики з Києва долають сотні кілометрів, щоб допомогти цивільному населенню в селах прифронтових регіонів, де немає доступу до якісної медицини. Вони вважають: люди, які відмовилися виїжджати, мають таке ж саме право на допомогу, як інші.
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався до цієї стихії – підрозділ «Бузький гард». Його бійці поєднують знання місцевості з тактикою асиметричних ударів. Frontliner розповідає, як вони працюють у зоні постійного ризику.
Художниця Валентина Гук прикрашає вулиці Харкова власноруч створеними мозаїками. Сьогодні на будівлях міста висять уже шість візерунків створених з уламків вікон, що не витримали російських обстрілів. На кожну з них Валентина витрачає кілька тижнів кропіткої роботи, починаючи від пошуку скелець на руїнах та закінчуючи їхнім складанням у незвичні «пазли».
Росіяни посилюють атаки на Донеччині, зокрема нищать критичну інфраструктуру найбільших міст області. Авіабомби та FPV-дрони сипляться на вулиці Добропілля, Костянтинівки та Дружківки годинами поспіль.
Волонтери миколаївського загону швидкого реагування Червоного Христа надають допомогу постраждалим від обстрілів, працюють на завалах, транспортують маломобільних та навчають екстрені служби.
Артилеристи 117 бригади ТРО воюють за свою землю в усіх сенсах: вони боронять як всю Україну загалом, так і свою малу батьківщину – Сумщину, уродженцями якої тут є всі бійці. Вони не заходять на російську територію, однак їхня гаубиця Д-30 тримає противника в тонусі і на відстані від кордону. Frontliner побував на позиціях 117 бригади ТРО та дізнався про особливості ведення війни у цих краях.
Перша українська гармата розроблена під снаряд 155 міліметрів за стандартами НАТО – «Богдана» працює на Торецькому напрямку. Її особливість – у можливості вражати ворога на відстані до 40 кілометрів. Однак вже тривалий час далекобійних снарядів немає, тому доводиться працювати на малу відстань.
Спершу чаював з окупантами, а після звільнення селища українськими військами втік у Росію. Власник кінної ферми в селищі Старий Салтів, що на Харківщині, покинув напризволяще 28 коней. Нині тварин доглядають конюх і двоє поліцейських офіцерів громади.
Російська армія постійно нарощує свої сили на Покровському напрямку задля активізації штурмів, які відбуваються щоденно. Завдяки весняному потеплінню стає легше наступати й ховатися за листям дерев. Ворог користується тактикою малих груп – по 2-4 людини, а також починає частіше використовувати під час штурмів автомобілі та мотоцикли.
Frontliner побував у лабораторії 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська січ», а також на польових випробуваннях дронів і наземних платформ. Тут виготовляють БПЛА усіх можливих калібрів і форматів. Наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ та багато іншого.
Інтерв’ю з бійцем на ім’я Курт, командир «Kurt & Company», про війну, незламність, мотивацію та досвід на фронті : понад 400 одиниць техніки та 1532 ліквідованих ворожих солдати — це лише частина підсумків роботи підрозділу «Kurt & Company» у складі 28-ї ОМБр за 2024 рік.
На Херсонщині щодня лунають вибухи. Артилерійські обстріли, скиди з дронів та авіабомби тут стали повсякденністю. Особливо страждають від ворожих атак люди, які мешкають в прибережних районах. Лікарі області постійно мають справу з осколковими пораненнями, крововтратами, опіками, що нерідко призводять до летальних наслідків. Репортери Frontliner побували в Херсонській обласній клінічній лікарні та довідались, як працюють медики в умовах постійної небезпеки.
Невразливі до РЕБу, підіймають до 25 кілограмів навантаження на кілометр у небо та перебувають у повітрі тиждень — тільки частина можливостей аеростатів від AeroBavovna. Компанія з 2023 року виробляє мобільні аеростатні комплекси для Сил оборони. Співпрацюють з ЗСУ, ССО, Нацгвардією, українськими прикордонниками та розвідниками. Ми зняли тестування кількох аеростатних систем і дізналися, чому вони незамінні у боротьбі з ворогом — це нова зброя.
Легкі тактичні автомобілі-багі використовуються на фронті в найгарячіших точках. Військові за Їхньою допомогою за лічені хвилини можуть евакуювати поранених, підвезти провізію, боєкомплект. Багі ефективні для патрулювання і ведення бойових дій. Тому серед бійців є великий попит на полегшені автівки з високою прохідністю. Репортери Frontliner побували в миколаївській автомайстерні та побачили, як волонтери роблять багі для військових.
У селі Довгеньке на Харківщині фермер Ігор Князєв збудував новий дім на місці знищеної війною ферми. Другий поверх споруди він зібрав із ящиків від набоїв, залишених після окупації. Зовні будинок майже не вирізняється серед інших, проте його історія – приклад того, як українці відроджують зруйноване. Після звільнення у вересні 2022 року в Довгенькому вцілілих будівель не залишилося. Проте поступово люди повертаються. Один із них – Ігор. Російські військові знищили його дім, дім батьків і фермерське господарство. Уся худоба загинула, а поля опинилися серед щільно замінованих територій.
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Альбіна Карман вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.
Втративши зір на фронті, ветерани вчаться жити заново. Опанувати базові навички їм допомагають у таборі «Життя після війни». У першому цьогорічному заїзді більшість ветеранів уперше вийшли на вулицю без супроводу. Вони змогли це зробити завдяки заняттям від ранку до вечора. Репортерка Frontliner побувала у таборі, що повертає до життя.
