У глухому куті: як війна вдарила по людях з порушеннями слуху
Звук під час війни маркує небезпеку. Про те, як люди з порушеннями слуху пристосовуються до небезпеки та борються за право бути почутими, розповідає Frontliner.
Олександра Рахімова
У черзі за життям: що чекає на маломобільних людей після евакуації
Пішки виходити з прифронтового Торецька, у 90 років жити під бомбардуваннями без світла, води й газу, після інсульту залишитися без догляду у місті, яке щодня обстрілюють. Де і в яких умовах живуть маломобільні люди після евакуації – розповідає Frontliner.
Цивільні поранені: тернистий шлях до державної підтримки
Життя цивільного змінюється після поранення. Про те, чого у цій ситуації можна очікувати від держави Frontliner поспілкувався з цивільними, які зазнали поранень від російських обстрілів.
Тіні, супутники і форуми: як військові OSINT-аналітики знаходять російські підрозділи
Вони знаходять ворога за тінями на фото. Їхня робота дозволяє побратимам бути на крок попереду ворога. Про ці та інші здібності OSINT-аналітиків розповів кореспондентці Frontliner фахівець із кіберрозвідки полку безпілотних систем KRAKEN 1654, сержант на позивний «Павук».
Журналістика як перепустка у світ, де прагматизм межує з дивом
Цікавість приводить у журналістику – професію, що безповоротно змінює пріоритети та звичний ритм життя. Про перший рік журналістської практики в країні, де йде війна, розповідає фотографка Frontliner Олександра Рахімова.
Чим відрізняється національно-патріотичне виховання від мілітаризації дітей?
Чому вчать молодше покоління? В чому різниця між національно-патріотичним вихованням та мілітаризації дітей? Репортери Frontliner, шукаючи відповіді на ці запитання, побували на святкування річниці заснування громадської організації «Patriots 1654» та поспілкувались з її учасниками.
Миколаїв. Не можна забути, як серпневе сонце сідає над Південним Бугом
Миколаїв пройшов шлях від розжареного індустріального міста до символу незламності півдня України. Велика війна змінила його та людей, які стали справжнім щитом для свого дому, переживши окупаційну загрозу й щоденні обстріли.
Дива трапляються в операційних: як лікарі Інституту серця трансплантують органи під час війни
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
«Я би чоловіка поховала геть по іншому» – як в Кропивницькому проводжають загиблих захисників
Держава організовує поховання полеглих оборонців за свої кошти. В кожному місті цим займається окреме похоронне бюро й працівники ТЦК. Тож родинам, які втратили близьку людину на фронті, залишається оформити необхідні документи та отримати передбачені законодавством пільги та виплати. Що для цього потрібно зробити і куди звертатись?
«Ми ставимо перед фактом»: Міська влада Кропивницького не може визначитися із тим як вшановувати полеглих захисників України
У Кропивницькому культура вшанування памʼяті полеглих захисників формується повільніше, ніж в інших обласних центрах. Зокрема, перший траурний кортеж тут відбувся наприкінці 2024-го. Алею для вшанування загиблих лише цього літа планують проєктувати. Та якби родичі полеглих і активісти не тиснули на місцеву владу цього б і досі не робили.