-
Руські Тишки. Як живе село на кордоні з рф через півтора року після звільнення
Російська армія регулярно обстрілює села, що розташовані ближче до кордону. До вторгнення у Руських Тишках жили близько 5 тисяч осіб, зараз, за статистикою адміністрації, у селі 1250 людей, які живуть, або часто приїздять і відновлюють садиби. Текст i фото: Андрій Дубчак
-
Люди, які не прагнули стати військовими. Як новобранців готують до бойових виходів
Близько сотні дорослих чоловіків бігають серед лісу, завзято вигукуючи команди, імітуючи атаки і поранення. Це можна було би сприйняти за дорослу версію “козаків-розбійників”, або ж за гру реконструкторів, але поряд фронт, здалеку чути приходи чогось важкого, і час забав давно вийшов. Тут навчаються військовій справі. Це нелегко у 18 років, тим паче складно, коли вік […]
-
«Київ – розслабився». Розмови про АК з українськими валькіріями
Курси «Українська Валькірія» організовані громадською організацією «Редюїт» працюють щосуботи (соцмережі та ініціативи проєкту: linktr.ee/go.reduit). Крім тренінгу з самозахисту, «Редюїт» проводить також щотижневі мистецько-терапевтичні курси та курси медичної підготовки. Але основним акцентом громадської організації є захист прав жінок в Україні. Керівниця та співзасновниця проєкту Дарина Требух вважає, що до проблем війни, що зараз існують в нашій […]
-
Творчість і техніка: як створюють протези для військових з ампутаціями
– Я це називаю рухом тисячі та однієї ноги, – жартує Катерина, в компанії якої допиваємо нашу ранкову каву. Хлопці та дівчата привітно зустрічають пацієнтів, переважно, військових, які втратили кінцівки внаслідок важких поранень, а нині протезуються та навчаються заново ходити тут – в центрі «Без обмежень». Старша пані на рецепції пригощає цукерками і просить не […]
-
Паяй сам, щоб не «паяло» тебе. Що таке хакерспейс під час війни
Хакерспейс — місце, що нагадує водночас лабораторію чудес і гараж дідуся з тієї епохи, де майстрували і лагодили власноруч. Це — єдиний простір такого формату в Україні. Його заснували 10 років тому з метою нести в суспільство любов до роботи руками та розуміння “як це працює”, коли йдеться про техніку. Однак 2022 рік вніс корективи, […]
-
Риболовні сітки, що полюють на «пташок». Як воює піхота «королівської» бригади
Олег прислухається до навколишнього простору, тримаючи автомат напоготові. «Буде нам «пташка» на суп, – бурчить військовий, маючи на увазі ворожий дрон. І додає: – То єсть сарказм. Ну, деколи, звичайно, хочеться лупнути його, ті, що літають і скидають по нам. Вон, всякі ці «подаруночки». Ми на околицях українського Нью-Йорка, де тримає позиції піхота 24-ої ОМБр […]
-
За роботою не видно їхніх облич
Лагодять броньоване залізо, постраждале на полі бою. Міняють двигуни, колеса, латають дірки від куль та уламків, замальовують «зетки» на трофеях. Коли в цьому шпиталі для залізних коней з’являється новачок, військові виходять на Романа, командира ремонтної роти. Той завжди усміхнений, в панамі, з рудим волоссям та бородою. Він отримує повідомлення, організовує зв’язок із КСП і з […]
-
Від спортивної ходьби до ходьби по позиціях. Війна «Фізрука»
“Вдома” виявилося хаткою у Часовому Ярі, де, після взяття противником Бахмута, “прилітає” в режимі 24/7. Якщо відпочинок і відновлення військові знаходять у цьому “філіалі пекла”, то годі уявляти їхні “робочі умови”. Вулиці Часіка апокаліптично-порожні, ганяють лише вояки на “корчах”, та ще самотній бігун вимагає, аби його не знімали. Не видно навіть тварин. Чути постійні виходи […]
-
«Ми майже не маємо гелікоптерів, але покриваємо 80% лінії фронту, від Запоріжжя до Харкова» – як пілоти 18 бригади армійської авіації боронять українські території з неба
Пʼята ранку, телефонний дзвінок. Не встигаю сказати «алло», як мені у лоба кажуть: «Так, ну я був не правий стосовно того, що вам не варто поспішати. Летіть на локацію з біблійською швидкістю, бо буде бойовий виліт за 45 хвилин». Ми з колегою переглядаємося, кидаємо фотографувати пейзажі Донеччини й без гальм прибуваємо до місця. Нас зустрічає […]
-
«Професіоналами нас робить практика»: як відточують навички бійці Луганського прикордонного загону
«Задача зараз – взяти цю будівлю. Конкретно – зачистити перший поверх», – розʼяснює інструктор та вказує схему дій на місцевості. У повітрі висить дрон, з якого він спостерігатиме всю картинку як на долоні, аби потім разом із бійцями проаналізувати тренувальний штурм. Ще кілька хвилин хлопці готуються та по команді висуваються двома групами. Нині у 3 […]
-
«Це буде найскладніша зима в житті». Як виживає прифронтовий Часів Яр
«Ми з 21 століття потрапили в 19-те, коли відсутнє все, до чого звикла цивілізована людина», – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. Військові і волонтери називають його лагідно «Часік», а мешканці Донеччини вимовляють його одним словом: «у Часов’ярі». За кращих часів місто славилось родовищем вогнетривких глин, що згодом перерости у відповідні заводи. […]
