«Хто буде за квітами доглядати?» – любов, страх і віра проти евакуації
Дві війни в одному місті пережила 73-річна Лідія Бурлацька. 2014 року вона не покинула Слов'янськ під час окупації, а зараз...
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.
Ефективність дронів у сучасній війні є беззаперечною. Безпілотники за кількасот доларів здатні не лише вбити піхотинця, а й знищити або вивести з ладу техніку вартістю в мільйони доларів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, лише у січні 66% втрат російської військової техніки були спричинені саме ударними БПЛА. Статистика застосування дронів з російської сторони, на жаль, пропорційна.
Я провів лиш на стаціонарному лікуванні 8 місяців, переніс 8 операцій. Це не просто статистика, а ціла відстань між тим, ким я був, і тим, ким я став. За цей час я змінив кілька лікарень у різних містах. Нові стіни, нові коридори, нові лікарняні ліжка. В кожному місці – інші люди, інші голоси, але однаковий запах антисептика і стислий, трохи напружений ритм життя між процедурами.
На полігоні десантно-штурмових військ інструктори навчають особовий склад водінню броньованих машин. Бійці кермують бронеавтомобілями «Козак», Dingo, MaxxPro, Kirpi. Вони вивчають матчастину та безпосередньо водіння у різний час доби. Крім того, відпрацьовуються також вправи з орієнтації на місцевості (рух по точках), швидкого десантування, евакуації поранених, протидії FPV-дронам, подолання водної перешкоди.
Цього місяця «Бучанські відьми» відзначають 3 роки від моменту створення, а разом із тим продовжують поповнювати свої ряди. Нині це формування налічує близько 150 людей, з яких 120 – жінки. Вдень – вчительки, лікарки, бухгалтерки, а вночі – це повноцінні мобільні підрозділи протиповітряної оборони, що захищають небо Київщини.
199 навчальний центр – єдиний в Україні заклад, який займається підготовкою особового складу для підрозділів десантно-штурмових військ. Тут пройшли вишкіл військовослужбовці, які брали участь в боях на Донецькому, Харківському, Запорізькому, Курському напрямках.
Вулиці всіяні тілами вбитих цивільних, та захаращені згорілим залізяччям, на яке перетворилася російська техніка. Навкруги – побиті та зруйновані вщент будинки. Так виглядала Буча, коли після звільнення від окупантів 2 квітня 2022 року в місто потрапили перші журналісти. Серед них був і репортер Frontliner, якому вдалося доїхати через Романівський міст.
У прифронтовому Харкові бракує крові для переливання, повідомляють лікарі та закликають містян ставати донорами. Через дефіцит можуть постраждати поранені на передовій військові та цивільні, які щодня потерпають від обстрілів. Харківська служба крові забезпечує не лише міські лікарні, але й прифронтові райони області, а від січня 2025 року ще й медзаклади Сумщини, повідомляла раніше представниця служби Валентина Таран.
В Херсоні на вулицях малолюдно, під ногами – скло вибитих вікон, а над головою – ворожі дрони. Пересуватися містом небезпечно. У будь-який момент може прилетіти снаряд російської артилерії. Містяни намагаються якомога менше перебувати на відкритому просторі. Проте життя тут продовжується. Люди працюють, розважаються, виховують і навчають дітей. Але всі активності проходять в укриттях, оскільки лише під землею люди почувають себе у відносній безпеці.