-
Право на правду: чому журналісти знімають наслідки російських обстрілів
Після російських атак українські журналісти фіксують наслідки обстрілів мирних населених пунктів. Це не лише репортажі, а й докази для майбутніх судів щодо воєнних злочинів РФ. Проте іноді роботі журналістів перешкоджають – як цивільні, так і правоохоронці. Frontliner пояснює, чому професійне знімання руйнувань законне, потрібне та важливе для перемоги й справедливості.
-
Між болем і мовчанням: як не зламати людину словом
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
-
Жити знову: інвалідність, війна і нова архітектура українського простору
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.
-
Шлях додому: що потрібно звільненим з полону і чого від них не варто вимагати
Протягом 2022-2025 років з російського полону повернулися понад 5,7 тисячі українців, за даними Координаційного штабу. Після звільнення на них чекає не лише радість зустрічі, а й тривалий шлях відновлення – медичного, психологічного та соціального. Держава надає їм допомогу: від шпиталю до реабілітаційного центру, від одноразових виплат до оформлення статусу. Проте чимало питань досі потребують уваги, зокрема житло, документи, робота й моральна підтримка. Frontliner радить як навчитися підтримувати звільнених – без тиску і з повагою.
-
Коли країна вшановує пам’ять: як і навіщо в Україні оголошують Дні жалоби
Що таке День жалоби в Україні, хто його оголошує, які діють обмеження та навіщо це потрібно суспільству. Frontliner пояснює, як працює державна та місцева практика вшанування загиблих унаслідок війни.
-
Гроші на фронт: чому українці купують військові облігації
З’явилися п’ять нових військових облігацій, які може придбати кожен українець – Токмак, Соледар, Форос, Новий Світ та Лівадія. Тим часом українці інвестують у спеціальні «воєнні» цінні папери, щоб водночас підтримати армію та отримати дохід. Військові облігації, що їх випускає держава, фінансують потреби Сил оборони України під час війни й гарантують інвесторам повернення коштів із відсотками.
-
Поки триває війна – зростає кіберзагроза: що робити з платіжною безпекою
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну суттєво зросла активність кібершахраїв. У 2024 році сума збитків від незаконних дій з платіжними картками становила 1,1 млрд грн. Тому Національний банк України та Кіберполіція розпочали всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки «ШахрайГудбай». Її мета – підвищити обізнаність громадян про основні правила безпечних безготівкових розрахунків, насамперед онлайн.
-
Памʼять замість культу: чому Україні ближче 8 травня, а не 9-е
У Європі 8 травня – це день тиші, день скорботи й памʼяті. Це – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли не тріумф, а усвідомлення ціни миру стає головним змістом. Саме в ніч з 8-го на 9 травня 1945 року в передмісті Берліна було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Третього рейху. Для більшості країн Заходу війна завершилась 8 травня – у той самий день, коли замовкли гармати. Вони зробили цей день офіційною датою вшанування жертв війни: військових, цивільних, знищених тоталітаризмом і нацизмом.
-
Коли гарантії нічого не варті: ядерна історія, яка болить Україні
Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій за величиною ядерний арсенал у світі. Але вже у 1994-му, підписавши Будапештський меморандум, ми добровільно віддали всю ядерну зброю – в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й, зокрема, Росії. У 1996 році останній боєзаряд поїхав з України. Згадкою про колишній ядерний потенціал України залишився Музей ракетних військ стратегічного призначення у Миколаївській області.І хоча ми зробили важливий крок до миру, насправді залишились із порожніми обіцянками. Події 2014-го і 2022-го болісно це довели. Неядерна держава Україна опинилася в стані війни з країною, що має найбільший ядерний арсенал.
-
Під завалами: як вижити, коли навколо темрява і бетон
Повітряна тривога, вибух, і за кілька секунд твій будинок стає купою бетону, металу й пилу. Те, що ще хвилину тому було кухнею чи спальнею, тепер – пастка. В Україні, де російські дрони і ракети стали щоденною реальністю, це може трапитись будь-де і будь-коли.
-
Чи готові укриття до нових загроз: бомбосховища в містах України
Так зване «перемир’я», що так і не розпочалося, вже завершилось. Тим часом Росія накопичує ракети та дрони для ударів по Україні.
