Вслухатись у війну: як працює взвод звукометричної розвідки 33-ї ОМБр
Військовослужбовці 33-ї окремої механізованої бригади на Купʼянському напрямку використовують сучасні системи звукометричної розвідки. Вони суттєво відрізняються від застарілих радянських систем. Завдяки їм вдається виявляти ворожу артилерію на відстані до 40 кілометрів. Попри постійну загрозу російських FPV-дронів, робота звукометристів щодня допомагає знищувати цілі на фронті.
У полі за кілька кілометрів від позицій Сергій Родінчук та Андрій Полівка, військовослужбовці 33-ї окремої механізованої бригади, прокладають маршрут до місця, де згодом встановлюють звукометричні приймачі. Маршрут продумують наперед: враховують погодні умови, розмитий ґрунт, можливі точки спостереження і загрозу FPV-дронів, які можуть з’явитися будь-якої миті.
У визначених точках військові встановлюють антени з акумуляторами та невеликими комп’ютерами, що обробляють сигнал. Усі елементи працюють як єдина мережа, передаючи інформацію на базову станцію. Там програмне забезпечення визначає напрямок пострілу і приблизну відстань до техніки, з якої стріляли. Найдовша відстань, з якої вдалося виявити ворожу артилерію – 40 кілометрів, каже Андрій Полівка.
Біля одного з приймачів Андрій перевіряє обладнання: стан акумулятора, підключення, чи не змістилася антена. Погодні умови впливають на звук, техніка може давати збої, а іноді обладнання просто падає або зміщується – тоді його доводиться встановлювати заново. Тож такі виходи регулярні, каже Андрій:
«Взимку – щодва дні, а влітку – щопʼять. Це небезпечно. В цьому районі постійно літають FPV-дрони. Протягом цього тижня – щодня».
Після перевірки військові швидко залишають точку і повертаються на позиції. У полі вони перебувають без укриття, тож у разі появи дронів доводиться просто перечікувати загрозу.
«Зранку вийшли працювати, підійшли до одного звуковоприймача – над нами два FPV-дрони прилетіли. Але ми швидко забігли в посадку, перечекали. Один покрутився і полетів. Другий – так само», – згадує Сергій.
Андрій також зазначає, що загроза навколо не обмежується лише FPV-дронами. Часто військові виходять у поле для виконання задачі без звʼязку, а ворог може з’явитися несподівано:
«Був випадок, коли ворог знайшов нас зненацька, і групу звукометричної розвідки захопили в полон. Деталей не можу розкривати, але це ще раз показує, наскільки наша робота вразлива».
Зібрані дані передають на пункт управління артилерійської розвідки, де їх аналізують і зіставляють з іншими джерелами. Якщо інформація підтверджується, розвідувальні дрони уточнюють ціль, після чого по ній працює артилерія.
«Два дні тому ми виявили ворожу ствольну гармату. Передали координати, і її знищили», – говорить Сергій.
За словами військових, робота звукометристів значно змінилася за останні роки. Раніше для базування звукової апаратури використовували старі автомобілі, наприклад ГАЗ-66.
«Тоді це було менш точно. Зараз є комп’ютер, і це велика різниця», – додає Андрій.
Попри ризики, такі виходи залишаються частиною щоденної роботи. Обладнання потребує постійної присутності людей у полі – без цього система не працює. Сергій каже, що для військових це вже звична рутина, де кожен виконує свою задачу:
«Від роботи треба отримувати задоволення. Якщо його немає – значить, щось не так. Для мене це задоволення, розуміння, що кожен зафіксований звук може стати ще одним кроком до знищення ворога».
***
Привіт! Це Руслана та Анна, авторки цього матеріалу. Дякуємо, що дочитали його до кінця.
Звукометрія – це один із найменш помітних, але критично важливих елементів сучасної війни. Виходи в поле для обслуговування системи відбуваються регулярно і під постійною загрозою FPV-дронів. Військові більше наражають себе на небезпеку, та попри ризики, від цієї роботи безпосередньо залежить виявлення та подальше знищення ворожої артилерії.
З вашою підтримкою ми продовжуємо розповідати важливі історії. Долучайтеся до спільноти Frontliner, щоб допомогти нам документувати війну Росії проти України з передової та тилу.
***
