Від механічної стопи до біонічної руки: які протези доступні в Україні
Понад 44 тисячі людей від початку повномасштабної війни вже отримали протези за державною програмою. Сьогодні в Україні встановлюють механічні й біонічні протези, а від вересня 2026 року держава оплачує й остеоінтеграцію – вживлення імпланта безпосередньо в кістку. Frontliner розібрався, які протези доступні в Україні, як їх отримати безоплатно та коли все-таки може знадобитися допомога за кордоном.
Протезування починається ще до першої примірки. Після загоєння рани людині потрібна допротезна реабілітація: фахівці працюють із набряком, рубцем, рухливістю суглобів, м’язами та формуванням кукси. Для цього застосовують фізичні вправи, компресійну терапію, масаж рубця, навчають доглядати за куксою.
Уже на цьому етапі варто шукати протезиста і підприємство. Майбутню конструкцію підбирають з огляду на рівень ампутації, стан кукси, фізичну активність і повсякденні потреби людини. Двоє людей з однаковою ампутацією можуть отримати різні протези: комусь важливо ходити містом і працювати в офісі, іншому – долати нерівну місцевість або виконувати фізичну роботу.
Від механіки до біоніки
В Україні протезують верхні та нижні кінцівки на різних рівнях ампутації. Для ніг виготовляють протези після ампутації стопи, гомілки або стегна, для рук – кисті, передпліччя та плеча. Використовуються механічні системи, а також вироби із зовнішнім джерелом живлення. Державна система передбачає первинне та високофункціональне протезування, подальший ремонт і заміну виробів.
Високотехнологічний протез може мати електронне керування. Для нижньої кінцівки це, приміром, колінний модуль з мікропроцесором, який реагує на рух людини. Для верхньої – електричні кисті та інші компоненти, що дозволяють виконувати різні захвати. У державній системі доступні й біонічні протези.
Окремо ветерани й ветеранки можуть безоплатно отримати спортивний протез. Доводити участь у змаганнях уже не потрібно: його можна замовити для тренувань, активного способу життя та реабілітації.
Дорожчий і технологічніший виріб не обов’язково краще виконуватиме завдання конкретної людини. Протезист підбирає комплектацію відповідно до функціональних потреб, а після виготовлення починаються примірки, коригування та навчання користуванню протезом.
Коли гільза не підходить
Окремий напрям – остеоінтегративне протезування. У кістку встановлюють спеціальний імплант, до якого згодом кріпиться зовнішня частина протеза. Перші такі операції в Україні провели 2023 року, а станом на квітень 2026-го українські медики виконали вже 101 остеоінтеграцію.
У вересні 2026 року уряд запустив дворічний експеримент із державної оплати цього методу. Він розрахований насамперед на людей із короткими або деформованими куксами стегна чи плеча, яким складно користуватися звичайною гільзою через біль, рубці, дерматити, виразки та інші проблеми. Доплата НСЗУ за систему прямої кісткової фіксації становить 1,2 млн грн.
Остеоінтеграція підходить не кожному. Перед операцією людина має пройти медичний відбір та отримати висновки двох протезних підприємств щодо можливості застосувати звичайне неінвазивне протезування.
Чого в Україні не протезують
Універсального переліку ампутацій, після яких потрібно їхати по протез за кордон, немає. Українські підприємства працюють із протезами верхніх і нижніх кінцівок, високофункціональними та біонічними системами. Частина комплектувальних виробляється за кордоном, а протез збирають, підганяють і надалі обслуговують в Україні.
Потреба в лікуванні чи протезуванні за кордоном може виникнути в окремих складних випадках, коли необхідної технології або можливості надати відповідну допомогу в Україні немає. Тож сама складність протеза ще не означає необхідності їхати до іншої країни.
Це важливо і для подальшого користування. Протез потребує налаштування, ремонту, а через зміни об’єму кукси інколи доводиться коригувати або міняти гільзу. Саме тому Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю радить під час вибору підприємства враховувати його розташування та можливість регулярно звертатися до фахівців.
Як отримати протез безоплатно
Для первинного протезування за державною програмою потрібно пройти кілька етапів:
- Підтвердити медичну потребу. Висновок можуть надати, залежно від ситуації, ВЛК, ЛКК, мультидисциплінарна реабілітаційна команда або експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування.
- Подати заяву. Це можна зробити через ЦНАП, орган соцзахисту, територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або онлайн.
- Обрати протезне підприємство. Людина робить це самостійно.
- Пройти заміри. Протезист визначає потрібну комплектацію та разом із людиною погоджує замовлення.
- Пройти примірки. Протез коригують і налаштовують.
- Навчитися ним користуватися. Протезна реабілітація входить у процес первинного протезування.
- Отримати протез і надалі звертатися по обслуговування та ремонт.
Змінити підприємство для ремонту теж можна. Якщо протез потребує ремонту або заміни гільзи, людина має право звернутися до іншого підприємства, яке виконує такі роботи за державною програмою.
Скільки доведеться платити
Протезування за державною програмою для людини безоплатне. Держава фінансує виготовлення протеза в межах визначеної комплектації, а також його обслуговування та ремонт. Для учасників бойових дій діють окремі можливості отримання високофункціональних і спортивних виробів.
Протез має визначений строк експлуатації. Для функціонального або косметичного протеза однієї кінцівки він становить три роки, для високофункціонального – п’ять-шість. Якщо протезовані дві чи більше кінцівок, строки коротші. Після завершення визначеного терміну людина може отримати наступний виріб.
Тому збирати гроші на дорогий протез варто вже після перевірки можливостей державної програми. Біонічні системи, електронні компоненти, спортивні протези та від вересня 2026 року навіть остеоінтеграція вже можуть фінансуватися державою.
