Підземний Херсон. Життя, що проходить в укриттях

Більшість магазинів і кафе в Херсоні зачинені. Працює громадський транспорт, але пересуватися ним небезпечно. Вже неодноразово тролейбуси і маршрутки з пасажирами потрапляли під обстріл російських дронів. Скрізь у місті чутно вибухи артилерії. Херсонці більше часу проводять в укриттях, ніж на свіжому повітрі.

Тренування в укриттях

У підвальному приміщенні просторо і затишно. Тут розміщуються два зали для спортивних занять, в одному з яких жінки навчаються самообороні. Тренер Руслан Хомутенко приїжджає з Одеси, щоб займатися з жінками і дітьми. Він говорить, що в Херсоні не вистачає викладачів, тому йому доводиться долати 200 кілометрів заради тренувань.

Після тренування з самооборони Марина Новроцька ділиться враженнями:

«Не завжди все виходить. Але навіть коли я втомлена, все одно біжу на тренування. Мені подобається. Я приходжу і всі свої погані емоції тут вибиваю. Отримую емоційний заряд і виходжу на позитиві», – каже жінка.

Марина розповідає, що їй дуже зручно займатися в одному місці разом з сином. Після жіночої самооборони починаються дитячі тренування з карате. Діти розтягуються, відпрацьовують удари в парах та напрацьовують швидкість реакції.

Руслан Хомутенко пояснює, що діти, які пережили окупацію, відрізняються від інших. На його думку, маленьким херсонцям важко контактувати одне з одним.

«Дітям дуже важко соціалізуватися після двох років ковіду і трьох років війни. Вони взагалі не розуміють як спілкуватися з однолітками. Багато дітей в перший місяць занять взагалі не могли працювати в парі. Через постійні обстріли і стрес у них загальмовані реакції. Є діти, які навіть не чують, коли з ними спілкується інша людина, оскільки знаходяться у своїй мушлі й довіряють лише батькам», – розповідає тренер.

Восьмирічний Артем після заняття з карате говорить, що йому подобається тренер і у нього все виходить, проте соромиться і тікає до мами, щоб не відповідати на питання.

Підземний театр

Культурне життя в Херсоні також перемістилось під землю. В артхабі Херсонського театру імені Миколи Куліша проходять вистави, кінопокази, мистецькі, кулінарні майстер-класи. В укритті театру містяни можуть не лише насолодитися мистецтвом, а й поспілкуватися, пригоститися вином та смаколиками.

Директор театру Олександр Книга розповідає, що важко було відновити роботу після окупації. Росіяни розікрали техніку та інструменти, пошкодили приміщення. Більшість акторів і музикантів виїхали з Херсону, хтось пішов воювати. Проте директор докладає всіх зусиль, щоб зберегти театральне життя у місті.

«Ми живемо як в тирі, але ми працюємо. Це наша місія. Ми для херсонців як символ повернення до мирного життя. Я дивлюсь на цих людей, що прийшли, вони радіють, гарно одягаються. Театр для них – це терапія. Я сам посиджу на виставі, поплачу і мені легше стає», – каже Олександр Книга.

Попри постійні обстріли, в укритті театру кипить робота. Актори проводять репетиції, музиканти налагоджують інструменти.

Керівниця літературно-драматургічної частини театру Альона Мовчан говорить:

«З початку повномасштабного вторгнення я почала більше писати віршів, публікувала їх весь час в соцмережах, зберігала нотатки. Я частіше пишу, коли у мене негативні емоції. Коли я весела і позитивна, то у мене мало віршів. Після окупації Херсону вийшла моя книга, а пізніше по ній зробили виставу», – каже жінка.

Альона Мовчан розповідає, що вона працювала в театрі і сценаристкою, і декораторкою, і звукорежисеркою. Вона є авторкою і головною акторкою у поетичній виставі «Дім/Дим». Жінка говорить, що це її рефлексія на події окупації Херсону. На сцені Альона виплескує назовні біль, який їй завдали росіяни. Акторці одразу віриш, тому що вона грає саму себе, ділиться власними страхами. Глядачі дивляться виставу «Дім/Дим» зі сльозами на очах.

На крилах турботи

Волонтери Херсонщини більшість заходів проводять також в укриттях. Керівниця благодійного фонду «Крила» Олександра Книга розповідає, що дитячі свята можна організувати лише у підвальних приміщеннях. Благодійники влаштовують для дітей «Крилаті перегони» – програму з піснями, танцями, конкурсами і подарунками.

Під час «Крилатих перегонів» малеча бігає, розважається, радіє зустрічі з однолітками. Наприкінці свята всі учасники отримали солодкі подарунки.

Радник голови Херсонської ОВА Станіслав Коваленко говорить, що попри зусилля волонтерів, неможливо забезпечити дітям нормальні умови для навчання і розвитку. За словами Станіслава, в Херсонській громаді залишається близько 7 тисяч дітей, які не можуть відвідувати школи і садочки через постійні обстріли. Влада закликає батьків евакуювати дітей, оскільки в місті не залишилось повністю безпечних місць.

Текст: Ольга Куршевська
Фото: Олександра Рахімова