Окуповані території України, лінія фронту, загрози і спротив | ОГЛЯД
Понад 11 років триває російська окупація частини української території. Повномасштабне вторгнення, що почалося 24 лютого 2022 року, на піку охопило майже п’яту частину України. Площа тимчасової окупації скоротилася, але під контролем російської армії залишається близько 18% українських територій – близько 109-113 тисяч квадратних кілометрів. Тим часом бойові дії точаться на кількох ділянках фронту, а ще більша площа – під загрозою нових атак.
Крим: перша жертва імперського реваншу
З незаконної анексії Криму у 2014 році почалася новітня російсько-українська війна. Півострів залишається під контролем Росії, яка активно мілітаризує регіон, перетворивши його на плацдарм для атак на південь України. Загальна площа окупованого Криму – близько 27 тис. кв. км.
У регіоні триває системне переслідування кримських татар, знищення української освіти та інституцій, примусова паспортизація. Водночас Крим лишається символічною ціллю – і для української деокупаційної стратегії, і для кремлівського пропагандистського міфу про «возз’єднання».
Схід: фронт, що не згасає з 2014 року
Російська армія утримує значну частину Донеччини та практично всю Луганщину. У Донецькій області окупованими залишаються, зокрема, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Маріуполь, а також низка менших населених пунктів. Загальна площа окупації в регіоні – орієнтовно 12-14 тис. кв. км. У Луганській області ситуація ще складніша: до 95% території досі перебуває під контролем окупантів – це близько 25 тис. кв. км.
У цих регіонах фронтова лінія лишається активною. Найгарячіші точки – Авдіївка, Часів Яр, Кліщіївка, Кремінна, Сватове та прилеглі до них райони. Щоденні артилерійські та ракетні обстріли загрожують життю мирних мешканців і знищують інфраструктуру.
Південь: вогнева загроза
На півдні України Росія утримує приблизно половину Запорізької області, зокрема міста Мелітополь, Бердянськ, Токмак. Це ще 13-14 тис. кв. км української території. У Херсонській області під окупацією залишається лівобережна частина регіону, зокрема Нова Каховка та прилеглі населені пункти – близько 15-16 тис. кв. км.
На цих напрямках бойові дії тривають в районі Токмака, Роботиного, а також на лівому березі Дніпра поблизу Кінбурнської коси. Російські війська здійснюють регулярні обстріли Херсона, Нікополя, Оріхова та інших міст, розташованих на підконтрольній Україні території.
Зони активних бойових дій та потенційної загрози
Тим часом зберігається загроза поширення бойових на території, що лишаються під контролем України. У квітні 2025 року відбуваються активні бої на кількох напрямках:
• Харківський – Сили оборони України регулярно відбивають атаки у бік населених пунктів Вовчанськ, Красне Перше, Кам’янка та Липці.
• Куп’янський – агресор намагається здійснювати наступальні дії у районах населених пунктів Піщане, Степова Новоселівка, Нова Кругляківка та Загризове.
• Лиманський – російські загарбники атакують позиції Сил оборони у бік Нового, Мирного та Зеленої Долини.
• Сіверський – ворог атакує у районах Білогорівки, Івано-Дар’ївки, у бік Верхньокам’янського та Серебрянки.
• Краматорський – Сили оборони відбивають ворожі штурми у районах населених пунктів Часів Яр, Курдюмівка та у бік Предтечиного.
• Торецький – українські воїни стримують атаки в районах населених пунктів Леонідівка, Дачне, Щербинівка, Дилівка та Торецьк.
• Покровський – противник атакує у районах населених пунктів Калинове, Тарасівка, Зелене, Котлине, Олександропіль, Водяне Друге, Єлизаветівка, Лисівка, Удачне, Новоолександрівка, Андріївка, Богданівки, Новосергіївки, Романівки та Покровська.
• Новопавлівський – ворог здійснює спроб прорвати українську оборону у районах Костянтинополя та Розливу.
• Гуляйпільський – загарбники атакують поблизу Привільного та у бік Новополя. Авіаударів зазнали Зелене Поле, Новодарівка, Гуляйполе та Залізничне.
• Оріхівський – росіяни намагаються просунутися бік Новоданилівки та Степового, українці відбивають ворожі атаки.
• Придніпровський – українські війська зупиняють регулярні атаки противника.
Зона потенційного розширення бойових дій охоплює частини Дніпропетровської, Миколаївської та Харківської областей. Особливо напружена ситуація зберігається в прикордонних районах Сумської області, яка зазнає регулярних обстрілів з боку РФ.
Простір, що бореться
Україна звільнила понад 50 тисяч квадратних кілометрів території після початку повномасштабного вторгнення. Це Харківщина, правобережна Херсонщина, частина Донеччини. Але деокуповані землі не стали безпечними: російська армія щоденно обстрілює десятки містечок і сіл, створюючи ефект «розтягнутого фронту».
Тим часом окупація українських територій не лише призводить до втрати контролю над землею, але й створює критичні загрози для мирного населення. Знищення інфраструктури, порушення прав людини, переслідування та насильницька депортація – це лише частина викликів, з якими стикаються люди під російським контролем.
Однак навіть в умовах тимчасової окупації, важливо пам’ятати, що сила й витривалість українців – це не лише військова відповідь, а й рішучість населення боротися за свої права та безпеку. Міжнародні зусилля мають бути спрямовані на те, щоб покласти край агресії, зупинити порушення прав людини та допомогти відновити мирне життя в Україні. Тим часом, безпечний вивід цивільного населення, забезпечення гуманітарних коридорів та ефективна комунікація з людьми, що залишаються в окупації, мають залишатися пріоритетами на всіх рівнях.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читати також: Тактика подвійного удару застосована не тільки в атаці по Сумах – росіяни намагаються вбити більше цивільних | ОГЛЯД
