«В основному, півтонни та 250 падають»: як живе Чаплине за 20 кілометрів від фронту
Чаплине – селище Синельниківського району Дніпропетровської області, поступово опиняється в зоні досяжності російських FPV-дронів. За оцінками військових, лінія фронту значно ближче, ніж це подається офіційно. Населений пункт вже фактично входить у так звану «кіл-зону», де ворожі дрони дістають у глибокий тил. Попри це, в Чаплиному досі працюють магазини, є світло, вода та газ, хоч і з перебоями. Місцеві заспокоюють себе: сподіваються, що їх омине доля інших знищених росією міст. Як вирує життя в селищі, до якого наближається фронт – у репортажі Frontliner.
Дорога до Чаплиного вкрита антидроновими сітками. Крізь плетиво проглядається, як дерева поволі вкриваються цвітом і зеленню. Військові 141-ї окремої механізованої бригади, які супроводжують на в’їзді в селище, дозволяють зупинитися – журналістам треба спіймати в кадр весняне цвітіння. Раптом що, – в машині є детектор дронів, з ним безпечніше. Тим паче погода нельотна: небо затягнуте хмарами, моросить неприємний дощ. Втім, десь неподалік чутно вибухи. Ймовірно, працює артилерія.
«У вересні ми жили в населеному пункті ще на 10 кілометрів ближче звідси до лінії фронту. І там було відносно спокійне існування – працювала «Нова пошта», магазини. Їздили навіть маршрутки та електричка. Зараз лінія фронту суттєво не змінилася. Але жити там вже неможливо», – каже Юрій, офіцер 141-ї ОмБр із позивним «Псіх».
У центральному кварталі – алея пам’яті загиблих військових. Банери з фотографіями, під ними – свіжі квіти. Навпроти – майстерня з виготовлення меморіальних пам’ятників.
Цілеспрямовані атаки по цивільній інфраструктурі
Загострення безпекової ситуації в Чаплиному спостерігають від осені. Спочатку росіяни частіше били «Шахедами» – цілеспрямовано по окремих об’єктах. Одним із таких стало відділення «Нової пошти». Зруйновані склади та спалені автомобілі свідчать про масовану атаку – ворог цілив не один раз. Пощастило співробітникам, які встигли виїхати за тиждень до удару, стверджує «Псіх»:
«Судячи з руйнувань, це було декілька «Шахедів». Тому що одним завдати таких руйнацій неможливо».
В одному з районів селища стоять знищені ангари разом з тракторами, комбайнами та іншою технікою. Довкола розкидане зерно.
«Трохи більше тижня тому один з «Шахедів» прилетів позаду нас по дорозі. І біля ще трьох – по ангарах. В цілому, і так видно, що те, що згоріло – виключно господарська техніка. І ніяких ознак військового об’єкта тут не було», – наголошує «Псіх».
У листопаді 2025 року на Новопавлівський напрямок зайшов сумнозвісний російський підрозділ безпілотних систем «Рубікон». Тоді ситуація ще більше ускладнилася. Дрони почали регулярно залітати на 20-30 кілометрів углиб.
Торгівля під обстрілами — виїзд не по кишені
Валентин – житель Чаплиного та власник магазину базового військового одягу. Асортимент не обмежується лише формою – тут є павербанки, ліхтарі та взуття. Каже, попит найбільше на кросівки та «крокси». У них військові перевзуваються після бойових виходів. До селища повернувся три тижня тому. Евакуював родину до Одеської області. Після закриття «Нової пошти» товар він замовляє до сусідньої Васильківки. Логістика ускладнена: вантаж має бути не більше 30 кілограмів, його доставка може займати тижні, іноді і місяці.
Чоловік купив житло на Одещині й перевіз дружину, двох дітей та матір. Відкривати бізнес в Одесі дорого, оренда приміщення, за його словами, сягає і 100 тисяч гривень. Тому продовжує працювати тут, допоки ще дозволяє безпекова ситуація. Хоча щотижня вона загострюється.
Виходиш, і отак fpv-шки над головою
кружляють кожну секунду,
«І вдень і вночі літають. Вдень буває таке, що виходиш, і отак fpv-шки над головою кружляють кожну секунду. Зараз дощ, то може не льотна програма в них. А так на днях гепало сильно. Арта працює, постійно чуєш «виходи-приходи». КАБів за день може прилетіти під сотню. Вони ж по три штуки падають: «гуп-гуп-гуп» – єсть. У мене двері, як до половини відкриваються, то я знаю, що це півтонни впало, десь по Покровці. Якщо отак на третину відкриваються, то це 250 впало. На тонну рідко. В основному, півтонни та 250 падають», – розповідає чоловік.
Валентин радить дослухатися до звуків у небі, мовляв, «статися може будь що в цьому районі». З ним згоден і пресофіцер 141-ї ОмБр Сергій із позивним «Ярома».
Запускають дрони-матки,
які здатні долітати вглиб,
«Вони (росіяни – ред.) почали діставати на таку відстань, якраз від кінця листопада-початку грудня. Запускають дрони-матки, які здатні долітати вглиб. На них чіпляють FPV зі снарядом, і вони вже тут працюють, як скид, уражаючи ціль», – пояснює «Ярома».
Між обстрілами – звичайні справи
На вулицях Чаплиного – поодинокі люди. Здебільшого, йдуть до магазинів. Їх тут три, і майже всюди розраховуються готівкою. Термінал не працює. Місцеві скаржаться на періодичні відключення світла, обстріли та дрони. У супермаркеті невелика черга на касі – цивільні поруч з військовими.
Біля м’ясної вітрини старший чоловік перебирає курячі ніжки. На голові шолом. Його звати Анатолій. Він їздить на мотоциклі. Працює охоронником неподалік.
Tут поки є робота,
то працюватиму й далі,
«Звісно, що небезпечно та страшно. Дрони літають вночі, але буває, і вдень. Інколи повз нас пролітають. Часто б’ють по Покровці, по Просяній. Вже звикли, а що робити. У мене тут поки є робота, то працюватиму й далі», – зазначає він.
Військові показують ще одне місце в Чаплиному – залізницю, яку тут називають місцем трагедії. 24 серпня 2022 року, у День Незалежності, російські війська завдали ракетного удару по станції. У цей момент через станцію прямував евакуаційний пасажирський потяг сполученням Покровськ-Львів.
Загинули 25 людей, серед них двоє дітей та троє залізничників. Ще 31 особа отримала поранення. На одній з колій досі стоять знищені вагони.
«Цей потяг вже тут як реліквія – декілька років стоїть, і не милує очі», – каже «Ярома».
Руїни і кинуті тварини
Приватний сектор тут умовно поділений на «чорне» і «біле». На одній вулиці – цілі будинки. Люди живуть своєю рутиною. А через дорогу – кожна друга оселя зруйнована. На підвіконні розбитого вікна покинутого будинку лежить фото молодої пари – ще, здається, з часів Другої cвітової війни. У будинку знесено дах, а в центральних кімнатах накопичене сміття, через яке не пройти.
Поки очі фіксують наслідки та масштаби руйнувань, «Ярома», із «Чуйкою» в одній руці та цигаркою в іншій, відганяє безпритульних собак, які кидаються один на одного.
«Їх тут на кожному кроці. По цій вулиці тільки 10 штук нарахував. Кучкуються між собою. І породи хороші, видно, що вони були чиїсь, а не дикі. Дуже шкода, бо їхні власники залишили тут напризволяще. Деякі навіть їдуть, і на прив’язі залишають», – каже Сергій.
Собак і справді дуже багато, підходити до них небезпечно – надто агресивні.
«Я не розумію тих, хто собачок отак залишив і поїхав. Не настільки у нас і страшно тут було, щоб отак їх кинути і повтікати», – з обуренням говорить Марина – продавчиня та власниця маленької крамниці на околицях Чаплиного. У магазині під вивіскою «У Марини» пані продає продукти, а також гарячі обіди, що готує разом з мамою. Каже, часто приходять військові, саме по обіди.
-
Продавчиня Марина, Чаплине , Дніпропетровська обл., Україна, 19 квітня 2026 року. Маргарита Фаль / Frontliner
-
«Шкода, що ви зараз прийшли, бо вже все розібрали. А так пригостила б – пельмені, вареники з картоплею, гарячий борщ, пиріжки готуємо. Хлопці дуже хвалять», – каже жінка.
Раз на місяць до селища привозять гуманітарну допомогу. Тоді людей більшає. Обійти Чаплине вдалося за декілька годин. Вкриті пилом та дрібними уламками вулиці виглядають так, ніби їх давно залишили – але це не так. Ті, хто обрали життя на території, що межує з фронтом, спираються на власні переконання, що населений пункт не стане ще однією червоною крапкою на мапі. Кажуть, на серці спокій. Довіряють військовим.
Як зміна лінії фронту вплине на селище
Чаплине перебуває в зоні відповідальності 141-ї окремої механізованої бригади, яка тримає оборону на Новопавлівському напрямку. Ця ділянка фронту специфічна та важка за рахунок географії. Бійці кажуть: це стик трьох областей – Дніпропетровської, Харківської та Запорізької. Контроль над цим трикутником росіяни намагаються встановити і в повітрі, і на землі. Ділянка є однією з тих, що безпосередньо прилягає до адміністративних меж Дніпропетровської області. Зміна лінії фронту тут збільшує загрозу для Синельниківського району, який росіяни продовжують обстрілювати.
У Чаплиному, де на початку 2025 року проживало 2905 людей – 7 січня 2026 року оголосили примусову евакуацію. До переліку увійшли ще 12 населених пунктів Дніпропетровської області. Станом на квітень 2026 року населення складає 700 людей, зазначають місцеві.
