Підтримати нас
Військовослужбовці ЗСУ за моніторами керування та навігації під час атаки на російські позиції, Донецька область, Україна, 11 березня 2025 року. Андрій Дубчак / Frontliner

1 червня 2025 року вранці у Києві прозвучало «Відбій повітряної тривоги».  Напередодні Росія запустила 472 шахеди – найбільшу на той момент кількість БпЛА за одну атаку. І поки комунальники прибирали наслідки уражень, за 4000 км на схід від кордону України, близько опівдня в Іркутській області зупинилася вантажівка. Дах причепа автоматично відчинився, з нього вилетіли дрони і попрямували до авіабази Бєлая, де згодом знищили кілька стратегічних бомбардувальників РФ. Майже одночасно зупинилися вантажівки в Мурманській, Рязанській та Іванівській областях, повторюючи сценарій доставки дронів до авіабаз для знищення російської авіації.

За кілька хвилин після атаки кадри з дрона про ураження Ту-95, з’явилися в українських медіа, за десятки хвилин про спецоперацію «Павутина» дізнався весь світ. Поки російські дрони продовжували свою кількістю перевантажувати українську ППО кількістю та вражати будь-що на своєму шляху, українські дрони з машинним зором в тилу ворога точно знищували стратегічну авіацію ворога.

Так виглядає війна, де повноцінним учасником є штучний інтелект. Чи зможе технологія замінити піхоту? Як швидко ШІ зможе отримати суб’єктність? І чи стане фільм «Термінатор» документальним? 

Що таке штучний інтелект та як він використовується СОУ? 

Штучний інтелект –  це сукупність технологій, що імітують когнітивні функції людини, використовуючи для цього алгоритми, машинний аналіз та навчання на завданнях. ШІ також може збирати великий обсяг даних, проаналізувавши які, може надавати рекомендації та варіанти рішення задач. Здебільшого ШІ аналізує та пропонує варіанти, але кінцеве рішення приймає людина. Хоча цей принцип поступово змінюється. ШІ може використовуватись у воєнних цілях на кількох рівнях. 

Тактичний рівень

Військовий ШІ не виглядає як термінатор, чи чорна гідра. Це технологія на службі в оператора, який керує дроном з бліндажа за кілька десятків кілометрів. Використовуючи недорогий планшет військовий обирає ціль та ухвалює рішення щодо ураження. Коли дрон підлітає до цілі і потрапляє в зону ураження ворожого РЕБ, за допомогою машинного зору він захоплює ціль та донаводиться самостійно навіть не маючи зв’язку з оператором.

Машинний зір – це  технологія, яка за допомогою алгоритмів та нейронних мереж аналізує отримані з камери дані, розпізнає ціль, може її супроводжувати чи атакувати за погодженням людини чи самостійно. Впровадження цієї технології підвищило відсоток успішних уражень СОУ з 30% до 80%.  Український дрон-розвідник Saker Scout вміє розрізняти 64 типи російської військової техніки і може діяти в умовах активної РЕБ. Він виявляє ціль, передає дані FPV-дрону, який уражає ціль. За минулорічними даними BRAVE1 розробкою БпЛА з машинним зором займаються в Україні понад 200 компаній. 

Інший бік тактичного використання ШІ – роботизовані турелі. Вони також використовують технологію машинного зору, проте застосовуються у статичній обороні. Турель встановлюється самостійно чи за допомогою оператора, з’єднується з планшетом за допомогою захищеного каналу звʼязку. Так роботизована система може виявляти та уражати ворога в радіусі 800 метрів. Рішення про постріл все ще ухвалює людина, турель не є автономною зброєю. Проте алгоритм фіксує ймовірні цілі і підбирає їх для людини.

Найцінніша валюта війни – час на прийняття рішень. Саме вчасно прийняте рішення рятує життя бійців. Використання ШІ на тактичному рівні скоротило час на прийняття рішень від годин до хвилин.  

Оперативний рівень – координація та планування

На оперативному рівні відбувається координація військами на полі бою. DELTA – це українська платформа, у якій зводиться інформація різного типу:  супутникові знімки, координати перебування техніки противника, дані з безпілотників. Швидкий перехресний аналіз різного типу даних оперативно вивчає ситуацію та надає варіанти дій. Автомаитзація аналізу економить людський час пришвидшуючи темп рішень. 

Стратегічний рівень

Тактичний рівень працює на глибині в кілька кілометрів, оперативний – на глибині в десятки кілометрів, натомість стратегічний рівень – це можливість виконувати завдання на глибині тисяч кілометрів в тилу ворога. 

Ураження повітряного компоненту ядерної тріади Росії (міжконтинентальні балістичні ракети, атомні підводні ракетоносії та стратегічна авіація), чорноморського флоту, удари вглиб РФ по нафтопереробних заводах та енергетиці – все це стало можливим завдяки ШІ. Хоча українські СОУ не розкривають деталей щодо рівня залученості ШІ в ці спецоперації, зрозуміло, що все це було б  неможливим без машинного зору.

Аналітична розвідка

Людиноподібні роботи все ще не можуть замінити людину на позиціях, проте можуть частково замінити розвідника в полі. Автоматизація аналізу великих масивів даних може прискорювати потенційні конфлікти завчасно виявляючи передумови до їх виникнення та підбурюючи суспільство до них, кіберзагрози та стеження за людьми. З іншого боку, автоматизація аналізу за допомогою ШІ прискорює прийняття рішень під час війни, що може призвести до її швидшого завершення. Використання ШІ для обробки даних візуально найменш вражаюча частина. Тут не знайдеш кадрів з палаючою технікою, чи відео з скигленням росіян під нафтовими дощами. Проте без цієї частини всі спецоперації були б неможливі, або ж зайняли б набагато більше часу на підготовку. Найчастіше в цьому контексті згадується американська компанія Palantir. Одним з перших кейсів використання системи Palantir СОУ є деокупація Херсонщини восени 2022 року.

Інша варіанти застосування: медицина та правосуддя

Військовий ШІ не завжди застосовується як зброя, чи як підготовка для ураження. Технологія виконує і більш «нудні», рутинні завдання, які є не менш важливими. 

У жовтні минулого року британське видання The Engineer описало український пристрій, який в реальному часі збирає дані про частоту серцевих скорочень, температуру та інші параметри пораненого, а алгоритм аналізує  та виставляє приоритет евакуації поранених. Як і в попередніх прикладах, ШІ збирає та аналізує інформацію, проте рішення лишається за людиною. 

Ще одна можливість застосування – протезування. Українсько-американська компанія Esper Bionics виготовляє протези рук з машинним інтелектом. За допомогою ШІ пристрій адаптується до типових рухів користувача та вчиться виконувати їх чіткіше.

Американська компанія Clearview AI може ідентифікувати особу за фотографією. За словами українських посадовців та інформацією самої компанії, Clearview допомогла деанонімізувати російських воєнних злочинців. За запитом українських військовослужбовців програма  проаналізувала тисячі фото та відеозйомок, які фіксували порушення законів та звичаїв війни. Система в автоматичному режимі допомогла швидко деанонімізувати особу на фото-, відеоматеріалах. Інформація щодо прикладів використання технології відсутня у відкритих джерелах. 

Чи встигне людина за розвитком ШІ і чи знайде спільну мову з ним в майбутньому?

Станом на зараз  технологія повністю залежить від людини, від живлення і не має фізичного оприявлення, не може довго працювати автономно. Тим часом міжнародне гуманітарне право не має врегульованих тез щодо меж застосування ШІ під час війни як з боку агресора, так і з боку сторони, що обороняється. І поки численні європейські організації лише збираються обговорювати цю тему під час дискусій та симпозіумів, країни з диктаторським режимом, такі як Китай чи Північна Корея не розголошують власні розробки та тестування ШІ військового призначення. Експерти стверджують, що у залишилось 2-3 роки доки ШІ отримає суб’єктність – тобто зможе автономно приймати рішення, зокрема щодо ураження обʼєктів без погодження людини, або ж самостійно збирати дані та аналізувати ситуацію за власним рішення, без запиту людини.

Читайте також — Росія будує свій «старлінк»: чи справді росіяни отримають космічний інтернет і до чого тут Білорусь