«Град» – сорок снарядів, двадцять секунд і жодного шансу для РЕБ
«Хлопці, до бою!» — на весь будинок лунає команда. П’ятеро військових нашвидку вдягають бронежилети та шоломи й сідають у бойову машину БМ-21 «Град». За хвилину її заводить водій та на високій швидкості екіпаж рушає до вогневої позиції. По рації повідомляють ціль, по якій треба відпрацювати. За кілька хвилин — нове повідомлення: «Увага, FPV неподалік». «Град» зупиняють і ховають під деревом. Разом із військовими 148-ї окремої артилерійської бригади на вогневу позицію вирушили репортерки Frontliner.
«Град» ретельно маскують під кронами дерев. Бійці вдивляються в небо, прислухаються до звуків. Старший офіцер батареї з позивним «Алекс» не відводить очей від детектора дронів.
«Ми ніколи не знаємо, скільки доведеться прочекати в укритті, щоб продовжити рух до вогневої точки. Інколи це займає години. Якщо щастить — вирушаємо протягом 15 хвилин», — каже військовий.
З рації лунає: «Чисто».
Дорога пролягає полями Дніпропетровщини. Олександрівський напрямок, де 148-ма окрема артилерійська бригада має смугу відповідальності, військові називають специфічним через географію. Це стик трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької, що фактично утворює трикутник.
Від початку 2026 року на цьому напрямку Сили оборони України проводять контрнаступальні дії. За цей час військові звільнили близько 480 квадратних кілометрів території.
«Це вісім населених пунктів на Дніпропетровщині та чотири у Запорізькій області. Станом на зараз тривають активні штурмові та контрштурмові дії. Ініціатива на напрямку вже пів року за Силами оборони. Противник змушений реагувати на дії українських військ, а не нарощувати власний потенціал», — наголошує пресофіцер бригади Сергій Колесниченко.
Повний залп накриває площу до 10 гектарів
Зупинившись у полі, артилеристи швидко заряджають «Град». Пакет напрямних підіймається вгору. Серед гудіння двигуна та роботи механізмів доносяться слова командира бойової машини з позивним «Рибка»:
«Приціл 600!»
Навідник інтенсивно обертає маховик механізму наведення. «Алекс» просить відійти на безпечну відстань.
Будьте готові до того,
що буде дуже гучно і надто багато диму,
За лічені хвилини лунає команда:
«По цілі — вогонь!»
Після — оглушливий залп. «Град» випускає перші п’ять реактивних снарядів. За ними тягнуться білі димні сліди. За мить димова хмара огортає простір навколо — настільки щільно, що стає важко дихати.
Непередбачувані снаряди,
які лягають дуже поруч із тобою,
«Поки снаряд долетить до цілі — це дві хвилини. Коли бачимо розриви, отримуємо коригування. Коригуємо, і стріляємо далі», — каже «Рибка».
Знову залпи. Решту 15 боєприпасів «Град» випускає безперервно. Загалом, повний пакет складається з сорока снарядів калібру 122 міліметри. Їх ця система здатна випустити за 20 секунд. Один такий боєприпас важить близько 70 кілограмів.
Повний залп, за словами військових, здатен накрити ділянку площею близько 10 гектарів.
«Якщо потрапити під «Гради», це дуже небезпечно. Я не раз потрапляв під них. Це непередбачувані снаряди, які лягають дуже поруч із тобою, і не завжди розумієш, де вони впали. Є ще уламки, вибухова хвиля. Від них ефект теж великий», — розповідає «Алекс».
Артилерія у війні дронів
До 2025 року «Градами» працювали по колонах техніки, артилерійських позиціях, скупченнях піхоти — зокрема, щоб зупинити її просування.
Тепер, пояснюють військові, одна з основних задач — ураження скупчень живої сили.
«Цього разу десять росіян рухалися з боку Покровська до позицій нашої піхоти. По ним успішно відпрацювали», — інформує «Рибка».
У нинішніх реаліях підійти ближче до противника стає дедалі складніше: поле постійно контролюють безпілотники. Так звана «кіл-зона» на напрямку сягає 20 кілометрів.
Тому артилерія працює у зв’язці з підрозділами безпілотних систем. Дрон знаходить ціль і коригує вогонь, а реактивна система скеровує туди десятки боєприпасів.
Водночас через розвиток дронових спроможностей існує теза, що артилерія втрачає свою ефективність. Її поступово замінюють безпілотники, які постійно модернізують.
«Дрони дійсно зараз переважають. Але щоб завдати той масштаб уражень, який завдає артилерія, необхідно залучити з десяток дронів — залежно від габаритів цілі. І головне: дрони можна погасити РЕБом, вони можуть не долетіти, їх зіб’ють. Якщо несприятлива погода — вони не полетять. А ми працюємо цілодобово, незалежно від погоди, часу. І пакети снарядів, які ми випускаємо, не заглушить жоден РЕБ. Зате влучання буде, — зазначає «Рибка».
Після стрільби військові повертаються на місце дислокації. В екіпажі п’ятеро людей. БМ-21 постійно потребує обслуговування. Перевірити механізми, підготувати її до наступної роботи, очистити напрямні — усе це робить сам розрахунок.
Бусоліст із позивним «МакКлауд» відповідає за орієнтування артилерійської установки та визначення напрямку стрільби. Але обслуговування «Града» — спільна робота всього екіпажу.
«Вона ( бойова машина – ред.) має бути завжди готова до виїзду. Тому по поверненню зі стрільби — ми її готуємо одразу. І не кожен окремо. В нас немає чіткого розподілу: хто що робить. Ми працюємо як команда, разом: чистимо напрямні, перевіряємо їхній стан та інші механізми установки», — зазначає військовий.
Старий «Град» у новій війні
БМ-21 «Град» розробили ще в Радянському Союзі у 1960-х роках. Водночас на озброєнні Сил оборони України сьогодні є й сучасні західні зразки артилерійської техніки, зокрема американські HIMARS, самохідні гаубиці M109 та інші, які Україна отримала від держав-партнерів.
Тож українські артилеристи можуть порівнювати радянську систему із сучасною західною технікою.
Мені по відчуттях «Град» краще.
«Я колись працював на «Паладіні» — американській самохідній гаубиці M109. Мені по відчуттях «Град» краще. Він маневрений, легкий у керуванні та в обслуговуванні. Я набагато швидше можу відпрацювати на ньому. Зараз усе вирішують секунди та хвилини. Чим довше ти затримаєшся на вогневій позиції, тим швидше тебе засіче ворог, і туди може прилетіти», — зазначає «Алекс».
«Град» під прицілом
Для росіян ураження РСЗВ «Град» або будь-якої гаубиці в тилу Сил оборони — важлива ціль. Ворог активно вишукує місця розташування установок та намагається їх знищити дронами. Українські артилеристи відпрацьовують швидко, вони згортають бойову машину та покидають вогневу позицію – за 1 хвилину.
Другого серпня «Ланцет» влучив у той самий БМ-21 «Град» та екіпаж, з яким напередодні працювали репортерки Frontliner. Унаслідок удару установка зазнала значних пошкоджень, двоє військових з екіпажу були поранені. Про це повідомив пресофіцер бригади Сергій Колесниченко.
«Це сталося під час повернення з вогневої позиції. Бойова машина БМ-21 «Град» була атакована безпілотником типу «Ланцет». Боєприпас влучив у заднє праве колесо, пошкодивши електроприводи пакета та поранивши двох членів екіпажу. Зараз її вже відремонтували. Вона повернулася у стрій та продовжує виконувати бойові завдання на Олександрівському напрямку», — підсумував пресофіцер.
