Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
У Карпатах, на висоті близько 1800 метрів, проходить одна із найвисокогірніших ділянок українського кордону. Лінія рубежу тягнеться по самісінькому хребту. Це – Мармароський гірський масив, менша частина якого розташована в Україні, більша – в Румунії. Раніше тут часто затримували контрабандистів, зараз ці гори приваблюють громадян, які прагнуть нелегально перетнути кордон, аби втекти з України. Шлях через гори складний, іноді прикордонникам доводиться ставати рятувальниками для порушників, а інколи – спускати з вершин тіла загиблих. Як працюють прикордонники на одній із найвисокогірніших ділянок кордону України – у матеріалі Frontliner.
Село Богдан розташоване у Рахівському районі на Закарпатті й оточене найвищими гірськими масивами Українських Карпат – Чорногірським і Мармароським хребтами. З одного боку найвища вершина України Говерла, з іншого – «майже двотисячник», як його називають туристи, Піп Іван Мармароський. Якщо Говерла майже у всі сезони навіть під час війни приймає юрби мандрівників, то Мармароси зараз повністю закриті для туризму. Причина – кордон, який проходить по самому хребту.
До повномасштабного вторгнення, крім справжніх гір, Мармароси приваблювали тютюнових контрабандистів. Сигарети тут переносили через кордон на плечах, переправляли на саморобних літальних апаратах, лишали у сховках у лісах. Зараз контрабандистів замінили переправники і самі втікачі. За «маршрут» через Тису або через гори до Румунії переправники беруть від 6 до 12 тисяч доларів. Зазвичай, провідники довозять втікачів до певної точки, далі вони долають маршрут самі. Часто, не враховуючи складність ландшафту, суворі погодні умови та власні сили. Так утікачі залишають у горах життя.
Вершина Межипотоки розташована на самому кордоні України та Румунії, висота тут – понад 1700 метрів. Внизу в селі вже майже літо, на високогір’ї – ще купа снігу і крокуси. Кордон проходить по хребту – кілька метрів в один бік – Україна, в іншу – вже Румунія. Неподалік ще на українській стороні – Скелі смерті. Біля кордону – колючий дріт. Прикордонники кажуть, що до повномасштабного вторгнення потреби у ньому не було. Тепер є через кількість охочих нелегально перетнути кордон.
Прикордонники патрулюють десятки кілометрів високогір’я щодня
Прикордонники Євген Гнатюк і Владислав Влох, а також службова собака Фрея вирушають на патрулювання у високогір’я. На межі України та Румунії на прикордонному відділі «Богдан» вони служать уже понад два роки. Часто на патрулювання вирушають пішки, а це – десятки кілометрів непростим гірським ландшафтом. В екстрених випадках патруль може виїхати на спецавтомобілі, але зазвичай доводиться багато ходити.
Зміна триває від 8 до 11 годин, залежно від конкретної ділянки патрулювання. На Межипотоки – ще доберись. Прикордонники кажуть, що більшість порушників просто не розуміє, куди йде, бо якби розуміли, відмовились би від такої ідеї.
Саме на цій ділянці зараз фіксують найбільше спроб незаконного перетину кордону. Переважає за кількістю лише Тиса – чоловіки призовного віку часто обирають варіант переплисти річку, аби потрапити до ЄС, однак не враховують силу течії і часто це завершується смертю, кому пощастить – затриманням.
Патрулювання на одній із найвисокогірніших ділянок українсько-румунського кордону відбувається цілодобово, деякі ділянки прикривають прикордонні наряди, деякі патрулюються за допомогою техніки – фотопасток, оптично-тепловізійних камер, дронів та пілотованої авіації.
Пройти таку ділянку надзвичайно складно
і часто такі спроби закінчуються трагічно.
Втеча через Карпати часто закінчується трагедією
У 2025 році на ділянках Мукачівського прикордонного загону затримали близько 4 тисяч чоловіків призовного віку і викрили 88 каналів, що спеціалізувалися на тому, аби переправляти громадян через кордон. Цього року прикордонники закрили вже понад 35 таких каналів.
«Пройти таку ділянку надзвичайно складно і часто такі спроби закінчуються трагічно. Люди, які йдуть у гори навіть не розуміють, на що себе наражають, йдуть у сніг, дощ, вітер, у складні погодні умови. Не враховують, що півтора-два кілометри рівнинної ділянки – це зовсім інше навантаження, ніж подолання високогірної ділянки», – каже Леся Федорова, речниця Мукачівського прикордонного загону, до якого входить і відділення «Богдан».
Раніше тут фіксували непоодинокі випадки, коли люди гинули у горах при спробі нелегально перетнути кордон. Зараз такого менше: загалом із серпня 2025 року, за словами Лесі Федорової, активність намагань втекти до Румунії через високі гори знизилася. Причина – дозвіл виїжджати закордон для чоловіків віком 18-22 роки та збільшення кількості затримань переправників. Менша активність у спробах перетнути кордон – менше трагічних випадків.
Євген Гнатюк оглядає ділянку кордону з Румунією неподалік стовпчика, який позначає межі країн. По ліве плече у нього – Піп Іван Мармароський (1938 м), по праве – Говерла (2061 м). Відстань з цієї точки до Чорногірського хребта – 50 кілометрів по прямій, якщо пішки – приблизно 80. Інколи втікачі йдуть пішки близько місяця. Начальник відділення прикордонної служби «Богдан», капітан Іван Бабійчук розповідає про випадок, коли чоловік призовного віку йшов пішки через ліси і гори 28 днів. І ледь не загинув: його вже непритомним знайшли рятувальники і прикордонний наряд.
Прикордонники рятують людей, яких кинули переправники
Частина втікачів самостійно прокладає собі маршрут, але більшість – платять великі суми переправникам. Горами пройти десятки кілометрів без підготовки важко. Потрапляючи у небезпеку, чоловіки або їхні рідні телефонують прикордонникам і у службу порятунку з проханнями про допомогу.
Людина у горах швидко виснажується. Часто поршуники потрапляють у біду.
Якщо у хорошу погоду, коли сухо, можна пройти горами три кілометри за дві години,
то взимку у снігу ці кілометри людина буде йти шість годин.
Багато є випадків, коли разом з ДСНС у горах ми їх рятували,
Він сам родом з Хмельниччини, мріяв працювати у горах, зізнається: не думав, що це так непросто, але вже полюбив гірську місцевість і кожен раз професійне життя повертає його саме до гір. Ділянка відповідальності прикордонного відділу «Богдан», яким керує Іван Бабійчук, – 528 квадратних кілометрів разом з тилами, безпосередньо лінія кордону тягнеться від Піп Івана Мармароського по хребту – це майже 24 кілометри.
Жоден з переправників не турбується про те,
щоб хтось дійсно перейшов кордон,
Зазвичай порушники кордону йдуть зі сторони Чорногори на Мармароси до Румунії, але щоб звідти сюди потрапити треба здолати майже 80 кілометрів пішки.
«У мене був випадок, коли людина 28 днів горами йшла. Коли його знайшли, чоловік щиро дякував, що ми його врятували. Нагодували, відігріли, буде жити. Ставимося як до людей – якщо потрапили у небезпеку, ми допомагаємо», – каже Іван Бабійчук і додає, що інколи все ж доводиться робити попереджувальні постріли в повітря – коли порушників наздоганяють і вони не виконують вимогу зупинитися.
Переправники не турбуються про життя втікачів
За минулий рік у горах прикордонники отримали більше 40 викликів про допомогу від чоловіків призовного віку, які через високогір’я пробиралися до Румунії. Загалом із 2022 року на цій ділянці кордону при спробі нелегально потрапити у ЄС загинули 15 чоловіків, однак повні дані наразі назвати не може ніхто – спільна статистика з румунською стороною ведеться, але невідомо, скільки ще тіл знайдуть у лісі за найближчі роки.
«Люди, які приїжджають сюди з інших регіонів, поняття не мають, куди йдуть. Взявши гроші, жоден з переправників не турбується про те, щоб хтось дійсно перейшов кордон і залишився живий – їм все одно. Але вони дуже ретельно стежать за тим, аби в чоловіків не лишилося жодних даних про них, жодних переписок, навіть телефони забирають», – розповідає Леся Федорова.
Часто про ухилянтів, які потрапили у небезпеку в Карпатах, повідомляють рідні. Про одного з утікачів повідомила мама – подзвонила на телефон довіри, розповіла, що син кілька днів не виходить на зв’язок. Хлопця знайшли прикордонники вже недалеко від території Румунії, згадують, що просто його погукали: «Діма, виходь, мама шукає!». Ця історія закінчилася щасливо, однак інша – ледь не загибеллю:
«Взимку з рятувальниками знайшли непритомного буквально за 10 метрів до кордону. Лежить – очі вже закочені, ледве дихає. Ще трохи – і загинув би», – розповідає Іван Бабійчук.
Кордон у Карпатах залишається смертельно небезпечним маршрутом
Якщо хтось непомітно для прикордонного наряду добрався до висоти 1700-1800 метрів, при гарній погоді перебуває у надзвичайно красивому місці, бачить перед собою Румунію, а за плечима лишається головний гірський символ держави – гора Говерла. Її, як і країну, утікач лишає позаду.
З початку повномашстабної війни прикордонники затримали понад 68 тисяч людей за спробу нелегального перетину кордону, найбільше – 30 тисяч – саме на кордоні з Румунією. Загалом по всьому західному кордону ДПСУ повідомляє про 70 смертельних випадків при спробі нелегально перетнути кордону. Лише за минулий рік на ділянці відповідальності прикордонного відділу «Богдан» повідомлень про безвісти зниклих було десять. Офіційно. Реальна кількість загублених у високогір’ї може бути набагато більша. Невідомо скільки з них добралися до Румунії, а скільки залишилися у горах навічно.
***
Привіт! Це Анна, авторка цього матеріалу. Дякую, що дочитали його до кінця.
Війна змінила роботу прикордонників – окрім звичної охорони рубежу та затримання контрабандистів, зараз вони затримують порушників кордону і їх переправників. А ще – частково виконують і роль рятувальників, – коли тим, хто вирішив утікати з країн через гори, доводиться рятувати життя.
З вашою підтримкою я продовжую розповідати важливі історії. Долучайтеся до спільноти Frontliner, щоб допомогти нам документувати війну Росії проти України з передової та тилу.
***
