«Український В’єтнам»: дрони, артилерія та розвідка у водяних хащах Херсонщини
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався...
Мешканці Миколаєва вже понад три роки змушені жити без централізованого постачання питної води. Після підриву водогону з Херсонщини у 2022 році ситуація залишається критичною: містяни користуються технічною водою з кранів, а очищену набирають у спеціально облаштованих пунктах або купують. Міська інфраструктура пристосувалася до нових умов, але масштабні руйнування й надалі ускладнюють доступ до чистої води. Водночас влада обіцяє розв'язання проблеми – вже у 2025 році.
Після тривалого полону в Росії Україна повертає додому своїх захисників. У першому етапі 66-го обміну звільнено поранених та молодих військових віком до 25 років. Родини зустрічають їх зі світлинами зниклих, шукаючи новини про рідних. Готуються нові етапи обміну, включаючи репатріацію тіл загиблих. Frontliner розповідає деталі.
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.
Ефективність дронів у сучасній війні є беззаперечною. Безпілотники за кількасот доларів здатні не лише вбити піхотинця, а й знищити або вивести з ладу техніку вартістю в мільйони доларів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, лише у січні 66% втрат російської військової техніки були спричинені саме ударними БПЛА. Статистика застосування дронів з російської сторони, на жаль, пропорційна.
Я провів лиш на стаціонарному лікуванні 8 місяців, переніс 8 операцій. Це не просто статистика, а ціла відстань між тим, ким я був, і тим, ким я став. За цей час я змінив кілька лікарень у різних містах. Нові стіни, нові коридори, нові лікарняні ліжка. В кожному місці – інші люди, інші голоси, але однаковий запах антисептика і стислий, трохи напружений ритм життя між процедурами.
На полігоні десантно-штурмових військ інструктори навчають особовий склад водінню броньованих машин. Бійці кермують бронеавтомобілями «Козак», Dingo, MaxxPro, Kirpi. Вони вивчають матчастину та безпосередньо водіння у різний час доби. Крім того, відпрацьовуються також вправи з орієнтації на місцевості (рух по точках), швидкого десантування, евакуації поранених, протидії FPV-дронам, подолання водної перешкоди.
Цього місяця «Бучанські відьми» відзначають 3 роки від моменту створення, а разом із тим продовжують поповнювати свої ряди. Нині це формування налічує близько 150 людей, з яких 120 – жінки. Вдень – вчительки, лікарки, бухгалтерки, а вночі – це повноцінні мобільні підрозділи протиповітряної оборони, що захищають небо Київщини.
199 навчальний центр – єдиний в Україні заклад, який займається підготовкою особового складу для підрозділів десантно-штурмових військ. Тут пройшли вишкіл військовослужбовці, які брали участь в боях на Донецькому, Харківському, Запорізькому, Курському напрямках.
Вулиці всіяні тілами вбитих цивільних, та захаращені згорілим залізяччям, на яке перетворилася російська техніка. Навкруги – побиті та зруйновані вщент будинки. Так виглядала Буча, коли після звільнення від окупантів 2 квітня 2022 року в місто потрапили перші журналісти. Серед них був і репортер Frontliner, якому вдалося доїхати через Романівський міст.