Радіація, дикі звірі й «Шахеди». Уночі неподалік міста-примари Прип’ять бійці мобільної вогневої групи 25-ї бригади імені князя Аскольда стоять на...
Серед військовополонених бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» – найбільш агресивні у відстоюванні ідеології «русского мира». Але найвідданіші поплічники Росії виявились...
Через Херсонщину проходить одна із найскладніших ділянок фронту – з лабіринтами дельти, заростями і примарними переправами. Серед тих, хто адаптувався...
День третій – ще 303 військових повернулись додому з ворожого полону. 25 травня в Україну повернулись ще 303 військовослужбовця в рамках великого обміну «1000 на 1000».
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
Досвідчені інструктори, зокрема ветерани полку «Азов» та бійці 3-ї окремої штурмової бригади, одного з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, проводять тренування для цивільних. Тут відбуваються навчання базовим військовим навичкам, необхідним у час війни серед інших для цивільних, організовані громадськими активістами у Києві.
Із прапорами та фотографіями сім’ї, близькі та друзі полонених зустріли автобуси зі звільненими з російського полону українськими. Серед них захисники Маріуполя, військовослужбовці морських та повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість із тих кого вдалося цього разу повернути – молодь після 2000 року народження.
Після Великодня українці традиційно поминають померлих рідних. Сімʼї збираються на кладовищах, прибирають і моляться за своїх близьких. У час війни традиція набула ще глибшого значення, адже у ці дні вшановують і воїнів, які загинули на фронті. Рідні та небайдужі люди приносять полеглим великоднє тепло: залишають паски і дбайливо розфарбовані писанки. На деяких могилах все ще зберігаються символи попередніх свят – новорічні дощики і вербові «котики».
Прощання з 11-річним Максимом і його батьками Миколою та Наталією Мартиненками відбулося. Поховали родину в Старому селі, де вони жили. Родина загинула у неділю 13 квітня 2025 року, внаслідок російського удару двома балістичними ракетами типу «Іскандер» по центральній частині Сум.
