-
Війна вбиває не лише людей: як Росія знищує дику природу України
Російська агресія завдала нищівного удару не лише по людях, а й по природі України. Знищені ліси Донбасу, окупація заповідника «Асканія-Нова» та підрив Каховської ГЕС призвели до загибелі тисяч тварин і рослин. Під загрозою опинилося понад тисячу видів, серед яких багато рідкісних і з Червоної книги. Відбувається масштабний екоцид, тобто ще один воєнний злочин російської армії. Frontliner розповідає як війна поставила під питання саме існування унікальних українських екосистем.
-
Мільйон знешкоджених: як Росія перетворила людське життя на витратний матеріал
Станом на червень 2025 року Збройні сили України знешкодили понад мільйон російських солдатів. Ця цифра свідчить про цілковите знецінення людського життя в російській воєнній доктрині. Водночас українське суспільство заплатило високу ціну: десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, викрадені діти та зламані долі. Frontliner розповідає детальніше.
-
Лиман у крані, черги за бутлями: водна криза Миколаєва зсередини
Мешканці Миколаєва вже понад три роки змушені жити без централізованого постачання питної води. Після підриву водогону з Херсонщини у 2022 році ситуація залишається критичною: містяни користуються технічною водою з кранів, а очищену набирають у спеціально облаштованих пунктах або купують. Міська інфраструктура пристосувалася до нових умов, але масштабні руйнування й надалі ускладнюють доступ до чистої води. Водночас влада обіцяє розв'язання проблеми – вже у 2025 році.
-
Тривога у кишені: еволюція системи оповіщення про небезпеку в Україні
Україна переходить від радянських сирен до цифрових технологій сповіщення. Система оповіщення про небезпеку включає мобільні додатки, Cell Broadcast, локальні Telegram-канали й спеціальні сигнали для різних типів загроз. Однак не всі регіони охоплені повністю, і не всі громадяни отримують сповіщення вчасно. Frontliner розповідає, які виклики залишається подолати, і куди рухається система безпеки.
-
«Я хочу в душ і нормально поїсти» – перші слова після полону
Після тривалого полону в Росії Україна повертає додому своїх захисників. У першому етапі 66-го обміну звільнено поранених та молодих військових віком до 25 років. Родини зустрічають їх зі світлинами зниклих, шукаючи новини про рідних. Готуються нові етапи обміну, включаючи репатріацію тіл загиблих. Frontliner розповідає деталі.
-
Право на правду: чому журналісти знімають наслідки російських обстрілів
Після російських атак українські журналісти фіксують наслідки обстрілів мирних населених пунктів. Це не лише репортажі, а й докази для майбутніх судів щодо воєнних злочинів РФ. Проте іноді роботі журналістів перешкоджають – як цивільні, так і правоохоронці. Frontliner пояснює, чому професійне знімання руйнувань законне, потрібне та важливе для перемоги й справедливості.
-
Між болем і мовчанням: як не зламати людину словом
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
-
Жити знову: інвалідність, війна і нова архітектура українського простору
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.
-
Шлях додому: що потрібно звільненим з полону і чого від них не варто вимагати
Протягом 2022-2025 років з російського полону повернулися понад 5,7 тисячі українців, за даними Координаційного штабу. Після звільнення на них чекає не лише радість зустрічі, а й тривалий шлях відновлення – медичного, психологічного та соціального. Держава надає їм допомогу: від шпиталю до реабілітаційного центру, від одноразових виплат до оформлення статусу. Проте чимало питань досі потребують уваги, зокрема житло, документи, робота й моральна підтримка. Frontliner радить як навчитися підтримувати звільнених – без тиску і з повагою.
-
Коли країна вшановує пам’ять: як і навіщо в Україні оголошують Дні жалоби
Що таке День жалоби в Україні, хто його оголошує, які діють обмеження та навіщо це потрібно суспільству. Frontliner пояснює, як працює державна та місцева практика вшанування загиблих унаслідок війни.
-
Гроші на фронт: чому українці купують військові облігації
З’явилися п’ять нових військових облігацій, які може придбати кожен українець – Токмак, Соледар, Форос, Новий Світ та Лівадія. Тим часом українці інвестують у спеціальні «воєнні» цінні папери, щоб водночас підтримати армію та отримати дохід. Військові облігації, що їх випускає держава, фінансують потреби Сил оборони України під час війни й гарантують інвесторам повернення коштів із відсотками.
