-
Коли світ небезпечний: як пояснити війну дитині
Діти переживають війну без фільтрів, крізь тривоги, сирени та реакції дорослих і випадкову інформацію з екранів. Інформаційний тиск у новинах, соцмережах і побуті здатен травмувати дитячу психіку глибше за вибух. Frontliner зібрав поради – як говорити з дитиною про війну, допомогти впоратись зі страхами і створити атмосферу довіри. Присутність і пояснення – головна підтримка в час тривог.
-
Повернути ім’я: як Україна ідентифікує загиблих і повертає їх родинам
Після обмінів з Росією Україна отримує сотні тіл загиблих захисників. Ідентифікація триває тижнями – за допомогою ДНК-експертиз, баз даних і біологічних зразків. За рік вдалося впізнати понад 8 500 тіл, ще тисячі чекають. Frontliner розповідає як змінилася робота системи ідентифікації.
-
Війна вбиває не лише людей: як Росія знищує дику природу України
Російська агресія завдала нищівного удару не лише по людях, а й по природі України. Знищені ліси Донбасу, окупація заповідника «Асканія-Нова» та підрив Каховської ГЕС призвели до загибелі тисяч тварин і рослин. Під загрозою опинилося понад тисячу видів, серед яких багато рідкісних і з Червоної книги. Відбувається масштабний екоцид, тобто ще один воєнний злочин російської армії. Frontliner розповідає як війна поставила під питання саме існування унікальних українських екосистем.
-
Мільйон знешкоджених: як Росія перетворила людське життя на витратний матеріал
Станом на червень 2025 року Збройні сили України знешкодили понад мільйон російських солдатів. Ця цифра свідчить про цілковите знецінення людського життя в російській воєнній доктрині. Водночас українське суспільство заплатило високу ціну: десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, викрадені діти та зламані долі. Frontliner розповідає детальніше.
-
Лиман у крані, черги за бутлями: водна криза Миколаєва зсередини
Мешканці Миколаєва вже понад три роки змушені жити без централізованого постачання питної води. Після підриву водогону з Херсонщини у 2022 році ситуація залишається критичною: містяни користуються технічною водою з кранів, а очищену набирають у спеціально облаштованих пунктах або купують. Міська інфраструктура пристосувалася до нових умов, але масштабні руйнування й надалі ускладнюють доступ до чистої води. Водночас влада обіцяє розв'язання проблеми – вже у 2025 році.
-
Тривога у кишені: еволюція системи оповіщення про небезпеку в Україні
Україна переходить від радянських сирен до цифрових технологій сповіщення. Система оповіщення про небезпеку включає мобільні додатки, Cell Broadcast, локальні Telegram-канали й спеціальні сигнали для різних типів загроз. Однак не всі регіони охоплені повністю, і не всі громадяни отримують сповіщення вчасно. Frontliner розповідає, які виклики залишається подолати, і куди рухається система безпеки.
-
«Я хочу в душ і нормально поїсти» – перші слова після полону
Після тривалого полону в Росії Україна повертає додому своїх захисників. У першому етапі 66-го обміну звільнено поранених та молодих військових віком до 25 років. Родини зустрічають їх зі світлинами зниклих, шукаючи новини про рідних. Готуються нові етапи обміну, включаючи репатріацію тіл загиблих. Frontliner розповідає деталі.
-
Право на правду: чому журналісти знімають наслідки російських обстрілів
Після російських атак українські журналісти фіксують наслідки обстрілів мирних населених пунктів. Це не лише репортажі, а й докази для майбутніх судів щодо воєнних злочинів РФ. Проте іноді роботі журналістів перешкоджають – як цивільні, так і правоохоронці. Frontliner пояснює, чому професійне знімання руйнувань законне, потрібне та важливе для перемоги й справедливості.
-
Між болем і мовчанням: як не зламати людину словом
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
-
Жити знову: інвалідність, війна і нова архітектура українського простору
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.
-
Шлях додому: що потрібно звільненим з полону і чого від них не варто вимагати
Протягом 2022-2025 років з російського полону повернулися понад 5,7 тисячі українців, за даними Координаційного штабу. Після звільнення на них чекає не лише радість зустрічі, а й тривалий шлях відновлення – медичного, психологічного та соціального. Держава надає їм допомогу: від шпиталю до реабілітаційного центру, від одноразових виплат до оформлення статусу. Проте чимало питань досі потребують уваги, зокрема житло, документи, робота й моральна підтримка. Frontliner радить як навчитися підтримувати звільнених – без тиску і з повагою.
