-
Вкрадене майбутнє. Як ворог вивозить українських дітей і чому ми зобов’язані повернути кожного
З перших днів повномасштабної війни Росія не лише знищує українські міста та села – вона краде майбутнє. У буквальному сенсі. Станом на 2025 рік офіційно відомо про понад 20 тисяч українських дітей, яких примусово вивезли на територію Росії або тимчасово окупованого Криму. Росіяни їх не евакуювали, не прихистили, а вивезли без згоди батьків, держави чи самих дітей. Ці діти – не сироти, не біженці, як це намагається представити Кремль. Це – цілком конкретні хлопчики й дівчатка з родинами, іменами, спогадами, які в одну мить опинились по той бік кордону.
-
Під землею і з надією: нова реальність української школи
У 2025 році українські школи працюють в умовах війни, адаптуючись до щоденної загрози. Укриття, підземні корпуси та змішані формати стали новою нормою. Школа тепер – це не лише знання, а й тренінги з виживання, емоційна підтримка й безпекові інструктажі.
-
Небезпечні відповіді: як ШІ може відтворювати меседжі ворога
Штучний інтелект може поширювати шкідливі пропагандистські меседжі. Це створює додаткову інформаційну загрозу для українців, особливо у темах війни, оборони та міжнародної підтримки.
-
Скільки залишилось українців: рахунок воєнних втрат
Повномасштабна війна істотно змінила демографічну карту України – за два з половиною роки населення скоротилося, мінімум, на 10 мільйонів. Масова міграція, рекордна смертність, падіння народжуваності та старіння нації створюють серйозний виклик для майбутнього України.
-
Щит у небі: як українська ППО зупиняє російський терор
Українська протиповітряна оборона збила тисячі ворожих ракет і дронів, відбиваючи щоденні повітряні атаки Росії. Систему ППО постійно посилюють, адаптуючи до нових загроз – від «Шахедів» до гіперзвукових «Кинджалів».
-
Втрачене житло: як отримати компенсацію за наслідки російських обстрілів
Від початку повномасштабного вторгнення сотні тисяч українців залишилися без домівок через російські обстріли. Держава обіцяє компенсацію: хтось може отримати гроші на ремонт, хтось – сертифікат на нове житло.
-
Повітряний терор Росії: скільки ракет і дронів вдарили по Україні
Ракети, дрони і авіабомби стали щоденною загрозою для українських міст від початку повномасштабного вторгнення. Росія системно обстрілює житлові квартали, лікарні, школи, ринки — там, де немає жодної військової цілі.
-
Газові атаки: як Росія застосовує хімічну зброю проти України
Росія системно застосовує хімічну зброю проти українських військових, використовуючи заборонені речовини як тактичний засіб на фронті. За даними українських та міжнародних джерел, з 2023 року зафіксовано тисячі випадків атак із застосуванням сльозогінного газу та отруйних агентів, зокрема хлорпікрину.
-
Не армія, а грабіжники: як Росія краде історичну спадщину України
Росія використовує війну не лише як інструмент захоплення територій, а й як засіб викорінення української ідентичності. Однією з форм цього наступу стало масове вивезення культурних цінностей з окупованих територій. У Херсоні, Маріуполі, Мелітополі, Криму та інших регіонах викрадено тисячі артефактів: від скіфського золота до унікальних ікон і рукописів. Frontliner розповідає чому це не хаотичне мародерство, а скоординована політика держави-агресора, яка прагне привласнити історію.
-
Кров на випередження: війна оголила вразливість системи донорства
В Україні критично не вистачає донорської крові — заклики здавати її лунають з різних регіонів, зокрема прифронтових. У літній період кількість охочих знизилась, тоді як потреба в крові залишається стабільно високою. Поранені військові, жертви обстрілів, онкохворі та породіллі щодня потребують термінового переливання. Медики закликають донорів діяти на випередження, адже без стабільного притоку крові життя сотень пацієнтів під загрозою. Frontliner розповідає чому необхідно долучитися до лав донорів та як це зробити.
-
Фіксуй окупанта: як цивільні збирають докази воєнних злочинів Росії
Російські обстріли мирних міст і злочини на окупованих територіях щодня залишають сліди, які мають бути зафіксовані. Цивільні українці можуть відіграти ключову роль у документуванні воєнних злочинів — від фото наслідків атак до свідчень очевидців. Правильна фіксація допомагає притягати винних до відповідальності, підтримувати потерпілих і формувати доказову базу для міжнародних судів. У матеріалі — як це робити безпечно, юридично грамотно та ефективно.
