Конвеєр із порятунку «своїх». Як живе і працює стабілізаційний пункт на Донеччині
«Води!.. води!» – хрипить поранений.«Друже, тобі не можна зараз пити, потерпи!» – кажуть йому.«Зніміть із мене це!.. Я не можу дихати!»«Тобі так здається, ти можеш дихати. Давай разом: вдих – видих!» Його голова і обличчя перебинтовані. Паралельно з розмовами, кілька пар рук точними, відпрацьованими рухами зрізають із нього одяг, ставлять крапельницю, міряють тиск і пульс. […]