Новий символ пам’яті про українських військовополонених та зниклих безвісти офіційно отримав підтримку держави. «Прапор Надії» – чорно-білий стяг, який ініціював оборонець Маріуполя Сергій «Волина» Волинський, – покликаний щодня нагадувати про тих, хто досі не повернувся додому. Після успішної петиції прапор вже з’явився в публічному просторі і перетворюється на сталий маркер суспільної відповідальності. Frontliner розповідає детальніше.
У перші хвилини після ракетного чи дронового удару головне — зберігати спокій, не потрапити під повторну атаку, надати допомогу постраждалим і зафіксувати обставини, якщо є така можливість. Найважливіше – не панікувати. Frontliner радить, що робити аби вижити й допомогти іншим у найгірший момент.
У 2025 році кількість зниклих безвісти українців досягла десятків тисяч – серед них як військові, так і цивільні. Пошук кожного – це боротьба родин за правду, де офіційні канали часто безсилі. Відсутність доступу до окупованих територій, інформаційний вакуум і бюрократія ускладнюють процес. Попри все, сім’ї самостійно шукають, документують і не втрачають надії. Frontliner розповідає докладно.
Під час російських обстрілів мирні українці часто переживають паніку й гостру тривогу. У такі миті важко дихати, складно думати, а кожна секунда тягнеться вічністю. Проте паніка – це не союзник, а загроза, яка паралізує волю. Frontliner зібрав поради, як зберігати спокій у критичних ситуаціях і впоратися з панікою – дихальні техніки, візуалізації, підтримка та самоконтроль.
Росія окупувала близько 1000 квадратних кілометрів української території за шість місяців 2025 року. Під ударом – Сумська, Донецька, Харківська області. Сотні населених пунктів опинилися під загрозою, десятки тисяч людей – у небезпеці. Frontliner розповідає про масштаби окупації, евакуацію та поради для цивільних.
У смартфоні – фото, в чаті – фраза, в черзі – обговорення: усе це може стати підказкою для ворога. Ненавмисне шпигунство – не міф, а реальна загроза, що виникає з необережних дій цивільних. Знімки техніки, маршрути ППО, навіть побутові розмови здатні розкривати важливі деталі. У цифровій війні мовчання – це безпека, нагадує Frontliner.
Діти переживають війну без фільтрів, крізь тривоги, сирени та реакції дорослих і випадкову інформацію з екранів. Інформаційний тиск у новинах, соцмережах і побуті здатен травмувати дитячу психіку глибше за вибух. Frontliner зібрав поради – як говорити з дитиною про війну, допомогти впоратись зі страхами і створити атмосферу довіри. Присутність і пояснення – головна підтримка в час тривог.
Після обмінів з Росією Україна отримує сотні тіл загиблих захисників. Ідентифікація триває тижнями – за допомогою ДНК-експертиз, баз даних і біологічних зразків. За рік вдалося впізнати понад 8 500 тіл, ще тисячі чекають. Frontliner розповідає як змінилася робота системи ідентифікації.
Російська агресія завдала нищівного удару не лише по людях, а й по природі України. Знищені ліси Донбасу, окупація заповідника «Асканія-Нова» та підрив Каховської ГЕС призвели до загибелі тисяч тварин і рослин. Під загрозою опинилося понад тисячу видів, серед яких багато рідкісних і з Червоної книги. Відбувається масштабний екоцид, тобто ще один воєнний злочин російської армії. Frontliner розповідає як війна поставила під питання саме існування унікальних українських екосистем.
Станом на червень 2025 року Збройні сили України знешкодили понад мільйон російських солдатів. Ця цифра свідчить про цілковите знецінення людського життя в російській воєнній доктрині. Водночас українське суспільство заплатило високу ціну: десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, викрадені діти та зламані долі. Frontliner розповідає детальніше.
